Батарейка розбрату

Але, насправді, три тонни – це крапля в морі, адже щороку, за підрахунками спеціалістів ДП "Аргентум", в Україну завозять 4,5 тис. тонн батарейок, а в добу викидається 12 тонн. Ринок батарейок в Україні щороку зростає на 15%. 

Збором батарейок в містах Україні сьогодні займаються лише поодинокі ентузіасти, в тому числі й ряд громадських організацій. В подальшому вони передають їх на зберігання на ДП «Аргентум» або за кошти спонсорів вивозять закордон на утилізацію.

ДП «Артентум» планує восени представити громадськості промислову лінію з утилізації батарейок, потужністю до 1 т переробки батарейок за добу. Якщо це станеться  - підприємство буде першим в Україні і, відповідно, третім в Європі серед тих, котрі переробляють батарейки. Останні в промислових масштабах утилізуються лише в Німеччині і Франції. Наразі ж на ДП «Аргентум» переробляють незначні об’єми батарейок – до 10 кг в лабораторно-експериментальному режимі і всього за час експериментів, що тривають приблизно два роки, утилізували 700-800 кг.

Європа допоможе Львову 

Одним із стимулів для виходу ДП «Артентум» на промислові потужності з переробки батарейок могло би стати те, що влада Львова безпосередньо включилася у вирішення проблеми збору та утилізації батарейок. Сталося це за сприянням Програми добросусідства Європейського Союзу -  Львів в партнерстві з польським Любліном в 2013-2014 рр. реалізує проект по збору та утилізації батарейок й енергоощадних ламп.  

Проектом передбачено розробку та ухвалення міської програми збору і утилізації батарейок й люмінесцентних ламп. У рамках програми у Львові будуть облаштовані 80 стаціонарних пунктів для збору батарейок. Також міськрада планує придбати два «токсичних мобіля» - мікроавтобуси для вивозу зібраних батарейок і ламп на склади. Після чого лампи будуть утилізовуватися на спеціальній установці, придбаній за гроші ЄС, а от щодо батарейок, то питання їхньої утилізації поки що залишається відкритим.

«Якщо ДП «Аргентум» запрацює в промислових масштабах і буде мати всі необхідні дозволи, в тому числі екологічні, то зібрані батарейки ми передамо їм на утилізацію. Якщо цього не станеться, то ми будемо вивозити батарейки на утилізацію закордон», - розповідає Оксана Війтик, спеціаліст управління екології та благоустрою департаменту містобудування Львівської міськради, керівник проекту.

Системи ж збору та складування відпрацьованих батарейок у Львові, створена в рамках проекту ЄС, повинна запрацювати вже наприкінці 2013-початку 2014 року.

Пункти по збору батарейок планується відкрити перш за все в приміщеннях комунальних підприємств міста (колишніх ЖЕКах), вищих навчальних закладах і інших місцях, де є великі скупчення людей, - розповідає Оксана Війтик. Однак поки що вона не може сказати, де саме це буде, як і розповісти багато інших деталей проекту, бо вони повинні бути прописані і затверджені відповідною програмою – міськрада шукає зараз, хто буде розробляти цю програму.  

«Ми шукаємо фірму, бо програма буде специфічна, будемо залучати наукові організації», - додає Оксана. 

Львів радить собі і без Європи 

Поки грантоотримувачі ЄС розробляють деталі свого проекту, у Львові з ініціативи громадськості та підприємців вже близько двох років реально працює понад 10 пунктів збору вживаних батарейок в магазинах і супермаркетах. І львів’яни охоче користуються їхніми послугами. В деяких з них, здавши батарейки, вони навіть отримують невелику знижку на купівлю інших товарів.

У центрі Львова, в магазині «Батарейка»  за тиждень інколи збирають до 100 кг вживаних батарейок, котрі потім складують на ДП «Аргентум».

Коли ми завітали до «Батарейки», директор Костянтин Шалай зустрів нас риторичним запитанням, мов би наперед знав тему нашої розмови: «Де ці великі гроші Європейського Союзу, де очікувана допомога у вирішенні питання збору батарейок?»

Насправді, Костянтин почуває себе сильно ображеним, бо, як з’ясувалося, про те, що міськрада Львова отримала грант ЄС на проект, який передбачає, серед іншого, впровадження системи збору батарейок, він дізнався, як і всі інші, з преси.

«Наші чиновники щось мудрують, а я маю невеличкий досвід по збору батарейок, по розташуванню скриньок. Але до мене ніхто не звертався, навпаки, почувши про те, що міськрада отримала грант, я сам пішов в міськраду, щоб довідатися чому нічого не робиться», -  стверджує Костянтин.  

А поділитися Костянтину є чим, бо він особисто вивчав досвід збору батарейок в країнах Європи, на власному досвіті переконався, якими повинні бути контейнери, де саме потрібно їх встановлювати.

«Міськрада до проекту мене не залучить, але переконаний, що я привніс би в нього щось корисне. Коли я почув про грант, зрозумів, що нас, збірників й утилізаторів батарейок відтиснуть від цієї теми. Хоча реакція суспільства на нашу діяльність є позитивна. Люди приходять і дякують за те, що ми робимо. Ось в міськраді вважають, що знають, як робити контейнери для збору батарейок. Але вони не знають цього. Я – знаю як і де це робити, бо маю досвід. Знаю, де їх треба розташувати, чиновник  не уявляє цього. Даю цю інформацію для всіх: треба в першу чергу ставити в школах, бо це ще й виховний момент, у сурмаркетах, де є масове скупчення людей, щоб їм було зручно викинути. Для мене  - це суто соціальний проект, трачу багато часу на спілкування з людьми і я буде й далі цим займатися», - продовжує Костянтин.

Паралельні світи 

Думка та досвід ентузіастів збору батарейок у Львові, по великому рахунку, і справді можуть залишитися поза увагою з боку влади Львова. Адже в процесі розробки комплексної міської програми по їхньому збору і утилізації, як нам повідомила Оксана Війтик, не передбачено проведення громадських слухань. Грант, отриманий від ЄС, також не передбачає, що міськрада охопить вивозом і утилізацією батарейки, які збираються в приймальних пунктах, створених поза межами проекту. 

На наше запитання чому громадські активісти залишилися поза участю в реалізації програми, Оксана Війтик дипломатично відповіла, що насправді, все, про що ми говоримо, в тій чи інший спосіб було ініційовано саме Львівською міськрадою. За пропозицією останньої в 2012 році Студентське братство в рамках ініціативи Екофан (національний екологічний проект компанії Кока-Кола до Євро-2012) започаткували організацію пунктів збору батарейок у Львові, в тому числі в магазині «Батарейка» і в ТВК «Південний».  

Костянтин Шалай же стверджує протилежне: по-перше, пункт прийому батарейок в його магазині працював ще перед тим, як з’явилася ініціатива Екофану. Активісті останньої й справді зверталися до нього по допомогу  і навіть залучили «Батарейку» у свій проект, але як тільки гроші скінчилися, вони зникли, жодний номер телефону не відповідає.         

«Ви зрозумійте, так сталося, що львівські підприємці вважають мене лідером у справі збору відпрацьованих батарейок, весь час допитують мене, коли запрацює механізм системно і вони зможуть також долучитися. Мені не важливо, що говорять чиновники, мені важливо, щоб ми, громадськість, могли відстежити і допомогти організувати в місті діючу систему збору та утилізації батарейок. Все, що від мене залежить, я  буду для цього робити», -  наголошує він.

Хто правий - розсудить час

Насправді, попри певні розбіжності в розумінні на що і як повинні використовуватися гроші ЄС, і учасники проекту, і представники екологічної громадськості переконані, що проблему утилізації батарейок в Україні необхідно вирішувати негайно з огляду на екологічну загрозу, яку несе в собі неконтрольоване викидання батарейок на сміттєзвалища.

Однак думки з приводу того, як це робити, деколи кардинально протилежні. 

Згідно норм українського законодавства, організація збору та утилізації відходів, зокрема небезпечних, до яких належать відпрацьовані ртутновмісні лампи та відходи електричного та електронного устаткування (батарейки), належить до компетенції органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади. Однак ця вимога сьогодні тотально ігнорується владою на місцях.  Майже 100% відпрацьованих батарейок викидаються разом з іншим побутовим сміттям на звалища, звідки токсичні речовини потрапляють до води. Якщо крапля нікотину може вбити коня, то однієї батарейки вистарчить, щоб вбити їжака або забруднити 400 літрів води, стверджують екологи.

Саме тому частина екологів вважають, що перш за все в Україні необхідні зміни на рівні законодавства з тим, щоб посилити відповідальність держави за збір та утилізацію батарейок.  

На місцях же навіть представники влади бачать вихід з ситуації в тому, щоб виконавча влада вирішення цієї проблеми передала бізнес-структурам.

«Я особисто голосував проти виділення грошей з міського бюджету на реалізацію цього проекту і програми в цілому, - розповідає депутат Львівської міськради, член екологічної комісії Андрій Стецьків. І хоч моя думка залишилася в меншості, я переконаний, що збором батарейок та їх подальшою утилізацією повинні займатися підприємці, а не міськрада та її комунальні підприємства. Свого часу міськрада витратила купу грошей, щоб закупити контейнери для збору сміття, але так і не навела з цим порядку в місті. Лише тоді, коли за це взялись приватні фірми, у Львові вдалося організувати ефективну систему вивозу побутового сміття. А якщо взяти пет-пляшки: не міськрада, а приватний підприємець організував встановлення у всьому місті контейнерів для їх збору та вивезення на утилізацію. Бо переробка сміття, в тому числі електроустаткування – це бізнес. Міськрада не повинна закуповувати за гроші платників податків контейнери для збору батарейок або ж витрачати гроші Євросоюзу на закупівлю устаткування з утилізації лампочок та автомобілі. Насправді, вона повинна лише створити умови для того, щоб бізнесу було вигідно цим займатися».

Цей підхід поділяє і Костянтин Шалай, який також вже сьогодні розуміє, що переробка батарейок може і повинна стати бізнесовою справою в Україні. Від держави ж необхідно лише одне – зобов’язати фірми, котрі ввозять батарейки в Україну, сплачувати утилізаційний збір і проконтролювати, щоб ці гроші витрачалися підприємцями суто за призначенням, вважає він.  

Довідка

В лютому 2012 року у Львові стартував спільний проект департаменту містобудування, ГО «Екологічні ініціативи» та Люблінського муніципалітету під назвою «Створення муніципальної системи поводження із відходами побутового електронного та електричного устаткування у місті Львові із використанням досвіду міста Любліна».

Під час його реалізації будуть здійснені:

розробка та затвердження комплексної муніципальної програми поводження з відходами побутового електронного та електричного устаткування; придбання та розміщення 80 спеціалізованих контейнерів для роздільного збирання відпрацьованих елементів живлення (батарейок); придбання обладнання на базі мікроавтобусів пересувних пунктів для збору відходів побутового електронного і електричного устаткування; придбання та встановлення устаткування для знешкодження ртутних ламп та інших елементів устаткування, які містять пари ртуті; проведення інформаційно-освітньої кампанії для населення із висвітлення питань поводження з відходами побутової електроніки.

Основні цілі проекту – це покращення стану довкілля через зменшення негативного впливу на нього відходів побутового електронного та електричного устаткування із вмістом шкідливих компонентів, підвищення рівня свідомості мешканців щодо необхідності зменшення впливу відходів побутового електронного та електричного устаткування із вмістом шкідливих компонентів на довкілля. Також проект покликаний створити та запровадити сталі механізми поводження з відходами на рівні муніципалітетів та залучати найкращі європейські практики у сфері поводження з відходами.

30 вересня 2011 року цей проект був поданий на другий конкурсний набір Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013 з пріоритетом на покращення якості життя та охорону довкілля на прикордонних територіях.

Проект отримав дофінансування за рахунок коштів Європейського Союзу в рамках Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства у розмірі 1 млн. 202 тис євро.