Для аграріїв прибутковим джерелом може бути додана вартість, - експерт

Про це повідомляє кореспондент Варіантів.

“З власного досвіду я б порадив не брати кредитів під 19%, тому що прибуткова галузь через півроку або через рік може стати неприбутковою. Кожен з вас розуміє, яка ситуація виникне, коли ви залишитесь з банком сам на сам. Відносно страхування, воно набере популярності, коли будуть доступні кредити, адже основний стимул страхування - кредит”, - зазначив Олег Баран.

На форумі також взяв участь заступник начальника Львівського обласного управління АТ “Державний ощадний банк України” Григорій Ханас. Він зазначив, що доступні креди під 3-4% річних можна буде давати фермерам, якщо держава компенсовувати решту відсотків. Також для банку потрібна гарантії, що фермер поверне позику.

Наразі досить прибутковим джерелом для аграріїв може бути додана вартість. До прикладу помита та фасова морква коштує на 1,2 грн дорожче ніж звичайна при затрати 30-40 копійок на кілограм.

Про додану вартість, європейську сертифікацію продуктів та газету Агрофорум доповів на круглому столі Річард Розвадовські, координатор проекту “Надання послуг з управління двома ланцюгами додаткової вартості сільськогосподарської продукції в Україні”.

Газета Агрофорум випускається тиражем 5000 екзимплярів. Вона розрахована на аграріїв Львівщини.

Загалом на форумі доповідали представники банків, кредитних спілок, страхових компаній, університетів та фермери.

Під кінець круглого столу, Олег Баран розповів про роботу своєї комісії.

“Агропромисловий комплекс - локомотив української економіки і сюди потрібнопланувати кошти і треба створюватинад тим, щоб ці програми були  дійсно дієві. В основному, всі обласні програми орієнтуємо тільки під місцевого виробника (дрібного, максимум середнього). Тобто це основні завдання комісії”, - розповів Олег Баран.

«Вітчизняний фермер потребує  як фінансової, так і інформаційної допомоги. Люди не знають про грантові, дотаційні проекти, які б допомогли у розвитку їхньої справи. Майданчик для такого спілкування між фермерами, владою та кінцевим продавцем – фактично відсутній», - говорить експерт.

Загладити інформаційну  прогалину, продовжує Олег Баран, допомогли б, як мінімум,  планові зустрічі та  круглі столи.   По-перше на таких заходах фермер може безперешкодно отримати  всю інформацію, яка його цікавить. Натомість владні структури – дізнаються від найменших, до найбільших проблем фермерів, після чого можуть вибудувати шлях їх вирішення. «Якщо фермерам, щоб отримати кредити,  потрібно зібрати стос паперів, то це питання  до місцевого банкіра. Він повинен звертатися у   головний офіс свого представництва, щоб спростити  цей процес. Має бути чітке бажання конкретних людей не ускладнювати  роботу, а навпаки – спрощувати. Це автоматично слугуватиме заохоченням для створення нових фермерських господарств», - каже Олег Баран.

Тим часом, за словами експерта, вітчизняним фермерам варто працювати над поліпшенням якості продукції  та продуктивності праці.  «Потрібно думати над тим, щоб не тільки зерно відправляти на експорт, а й  трансформувати це зерно у  готову продукцію українського походження, яка б ішла на продаж у інші країни. Це дасть можливість місцевим виробникам розвиватися та  створювати нові робочі місця», -- підсумував він.