Варіанти, 2 серпня 2013

Садовий благословляє на релакс

Садік забожився не продавати ТРК "Люкс" і сторчма спригнув на палкі, як сонце курорти Хорватії.

Врозліг розійшлись кола від його стрибку у благодатну воду, завчасно благословенну пупками запопадливих львівських попиків.

Два тижні ніжної релаксації та необхідної сеперації від проблем міста мають подарувати йому натхнення на нові трудові звершення, адже навіть сам факт гіпотетичного побиття мера гіпотетично неврівноваженим говорить про те, що саме мер іде правильним шляхом та вірним керунком.

Він босоніж іде живою водою, як і має ходити водою кожен щасливий християн.

Львівське небо звіщає про його славу, а про чин рук його розповідає львівська бруківка. Оповіщує день дневі слово про Садового, а ніч ночі показує думку про Андрія Івановича.

І ось вже з адріатичної водички Андрій Іванович благословляє братів своїх менших на релакс.

Бо поїхав Андрій Іванович до Адріатичного моря, щоб обмитись від свого беззаконня та очиститись від своїх гріхів. Поїхав очиститись ісопом та сотворити собі чисте серце, щоб вже згодом, у Львові, навчати беззаконців доріг своїх мерських.

Але навіть в такому благоденстві та ліричних відступах над його головою, дамокловим м'ячем, висить Березюк та його профанні поради перед аварійним виходом на хорватський курорт.

Щоб забутись від останніх Березюкових настанов Садовий, звичайно, що вирішить присісти на банан та витрясти з себе усю тут невротичну нечисть і саме так уникнути психозів.

Тільки партія свободи допоможе Садовому втекти від пут підпорядкованості вищому розумові та віднайти у тому тріумфі плоті своє справжнє я, ю та є.

І нехай ридає Фаріон, плаче Михальчишин та схлипує Тягнибок, коли Садовий рулить свободою.

Там, де неба блакить і де вода жебонить Андрій Іванович снить та бачить лише добрі сни.

Сни про те, як можна смачно та привселюдно чмокати кіссками коровай і тобі за це нічого не буде.

Сни про те, як можна класно зажигати з чужими кобітами під збуджений хіт The Pointer Sisters.

В очищеній галькою підсвідомості Садового навіть сни про всяку псячину львівських ЗМІ будуть приходити у супроводі Василя Васильціва.

Тільки от сни від Януковича чомусь будуть приходити ось такі злі та недобрі.

Але у тому ж сні до Садового прилетить відповідь на усі ці приходи Януковича у його свідомість і він вирішить подарувати йому такенного-претакенного ссавця, тобто рибку.

Після такого акту любові та данини знову можна буде скакати пляжами вульгарним Боратом, аби тільки не бути львівським Бруном.

І знову можна буде мріяти про успішну гіпнотизацію власними віями усіх присутніх у сесійній залі.

Буде можна мріяти про усе завгодне і навіть коли не вистачить тугриків на квиток додому, то можна буде спокійно поприбирати на хорватських пляжах заради кроку додому.

Авіакомпанії ніколи не погордують упокореним серцем убогим духом і Садовий прожогом зможе повернутись до рідного дому, де ще немає стрілецького бунту та підгорецької хунти.

Повернутись туди, де цю урочисту мить повернення вже день і ніч виглядають його рідні діти, працівники та працівниці мерії. Саме вони, напризволяще покинуті малі, дружно голосять поверхами Ратуші про невмирущу любов до свого боса та закликають його якомога швидше повернутись додому.

І саме вони дарують Андрію Івановичу у далеких хорватіях оце музичне вітання. Бо хто, як не Boyz II Men і тільки Boyz II Men спроможні передати йому увесь перепелиний трепет їхнього серця.