Святослав Шеремета: Нам важливо, щоб всі солдати були належно пошановані

КП ЛОР "Доля" займається пошуком поховань учасників національно-визвольних змагань, жерт воєн, депортацій та політичних репресій, а також їх ексгумацією та перепохованням.

Чи є унікальним комунальне підприємство "Доля" в Україні, чи, можливо, існують підприємства, що займаються подібною діяльністю?

Взагалі, "Доля" є комунальним підприємством тому, що пошуком, ексгумацією та перепохованням, згідно з чинним законодавством, можуть займатись спеціалізовані підприємства.

Відтак Львівська облрада у 2007 році відкрила таке підприємство. Загалом в Україні є ще десь близько 10-ти спеціалізованих підприємств, що займаються подібною тематикою – ексгумацією та перепохованням. Проте існує більше громадських організацій, що займаються виключно пошуком захоронень.

Хоча, коли ми створювались у 2007 році, ми були дійсно першими, єдиними та унікальними. В минулому році Івано-Франківська облрада теж створила подібне підприємство. Можливо, такі підприємства є і в інших областях, але я не чув, щоб власне обласні ради їх створювали.

Який стан із фінансуванням діяльності підприємства?

Загалом на програму пошуку і впорядкування поховань жертв політичних репресій цього року в обласному бюджеті передбачено 298 тис. гривень.

На превеликий жаль, на сьогодні не проплачено ще жодної копійки. Це хвороба реорганізацій, які відбулися у Львівській ОДА – сфера охорони культурної спадщини реорганізовувалась тричі. Можливо, найближчим часом ситуація покращиться.

Ми не могли чекати, поки будуть проплачені кошти, тому робили роботи не чекаючи фінансування, адже закінчується польовий сезон – і дуже активно не попрацюєш. Тому ми фактично є заручниками ситуації і заручниками особливостей бюджетного процесу у нашій державі.

А наразі звідки берете фінансування?

Беремо кредити, працюємо в борг, розмовляємо з людьми, які займаються цією роботою – і вони йдуть нам назустріч.

Експертами у КП "Доля" працюють переважно українці? Чи співпрацюєте Ви із спеціалістами з інших країн?

У нас в організації є 8 штатних осіб – це археологи, історики, пошуковці. Зокрема, мій перший заступник Ярослав Онищук – доцент кафедри археології ЛНУ ім. Івана Франка, кандидат історичних наук.

Безумовно, коли відбуваються експедиції за кордоном, то ми співпрацюємо з нашими колегами з інших країн – переважно це Польща.

Хто здійснює сам процес перепоховання – місцеві мешканці чи спеціально найняті працівники?

Буває дуже по-різному. Часто буває що основний тягар беруть на себе представники влади – чи то місцевої, чи обласної. Бувають моменти, що перепоховання доводиться повністю організовувати нам. Якщо перепоховання відбувається у Львові, то участь беруть переважно львів'яни – громадські діячі з громадських організацій.

Якщо в області – то приходять як місцеві мешканці, так часто приїжджають зі Львова представники різних товариств – політв'язнів, репресованих, ветеранських організацій, Спілки офіцерів.

Чому на Вашу думку, такий резонанс викликало останнє перепоховання у Гологорах?

Мені важко сказати. Ми віднайшли тоді 16 вояків, які за свідченнями місцевих мешканців були ідентифіковані як вояки дивізії "Галичина".

Навіть вдалося встановити ім'я та прізвище одного вояка – його звали Степан Хамула. Найцікавіше, що він є уродженцем міста Глиняни – про це нам розповіла одна пані, яка приїхала на перепоховання,та має фактаж.

Також доволі часто у наших заходах беруть участь волонтери – реконструктори військово-історичних подій. Так само було і на перепохованні в Гологорах – коли прийшли хлопці-реконструктори і вирішили нам допомогти провести воїнів в останню дорогу.

Вони були у відтворених військових одностроях дивізії "Галичина" і німецьких формувань.

Можливо, нездоровий ажіотаж, який піднявся з цього приводу, вкладається в політику російської держави, російських пропагандистів, які хочуть виставити українців, зокрема, мешканців Західної України, в негативному світлі.

Що стосується власне цього перепоховання, то я хотів би наголосити, що КП ЛОР "Доля" працює відповідно до чинного законодавства України, до загальносвітових принципів гуманітарного права, до християнських традицій, до релігійних традицій і, відповідно, до Женевських конвенцій, зокрема Додаткового протоколу до конвенцій від 1977 року та ратифікованого Верховною Радою України.

А вони передбачають те, що, незалежно від того, в якій армії воював вояк, він має право на могилу, на те, аби бути похованим, відданим землі, відповідно до свого релігійного обряду, а до його останків та могили повинні відноситись з повагою.

Ми як організатори ніколи не ставили собі за мету пропаганду чи то нацизму, чи то фашизму, у чому нас звинувачують. Нам залежить на тому, аби українці, які воювали у різних арміях, належно поховані, віддані землі та пошановані.

Також нам важливо, щоб всі солдати незалежно від національності та віросповідання, незалежно від того, в якій армії вони воювали, також були належно поховані та пошановані. Земля примирює усіх.

Тому ми шукаємо, ексгумуємо, перепоховуємо солдатів різних армій – Української повстанської армії, дивізії "Галичина", радянської армії часів Другої Світової війни та національно-визвольної боротьби, а також солдатів російської імператорської армії, армії австро-угорської монархії, якщо йдеться про Першу світову війну.

Чому в перепохованнях на Гологорах участь брав священик УАПЦ, а не, до прикладу, УПЦ КП чи УГКЦ?

Для нас не є принциповим, яка це церква буде – головне, аби люди були відспівані за християнськими традиціями. Всі ми є християнами, а вже потім ділимось на релігійні конфесії і так далі. Ми звернулись у найближчу від місцевого кладовища церкву.

Чи чули Ви щось про те, що єврейські організації писали лист до Патріарха Філарета (УПЦ КП) з приводу цього перепоховання?

Я знаю, що було дуже багато звернень стосовно цих подій. Власне, мене дивує, чому відбуваються такі речі – адже, якщо брати цей захід, то наша мета – поховати тих людей, що не були належно поховані під час страшних подій Другої світової війни.

Жодної пропаганди нацизму, фашизму чи насильства тут не було, як і порушення чинного українського законодавства.

Чи є вже план майбутніх подій (перепоховань)?

21 вересня відбулось перепоховання вояків радянської армії в селі Стоянів Радехівського району. У жовтні плануємо перепоховання воїнів загиблих в часи Першої світової війни. Також плануємо працювати у Республіці Польща.