Новини

Посібник для журналістів
ПАТ «ОКСІ БАНК»

Політика

Середа, 6 червня 2012, 15:45

Ярослав Пітко не читав проект закону Про засади державної мовної політики, але бореться з ним

Сьогодні  під час засідання робочої групи щодо захисту української мови у Львові голова товариства "Просвіта" Ярослав Пітко зазначив, що не зміг знайти проект заакону Про засади державної мовної політики. 

"Я хотів вчора переглянути закон, але ніде не можу його знайти. Думаю, це зроблено спеціально", - заявив Пітко.

У зв'язку з цим у "Варіантів" виникло запитання: як львівські політики можуть обговрювати те, що вони не читали? І чи Пітко єдиний серед учасників робочої групи, хто не читав проект закону? 

Разом з тим ми пропонуємо допомогу Ярославові Пітку у пошуках проекту закону Про засади державної мовної політики, текст якого можна знайти без проблем на сайті Верховної Ради України.

Ми навіть готові надати йому роздруківку законпроекту. Бо, як ми припускаємо, Ярослав Пітко не вміє користуватися Інтернетом.  

Нагадаємо, у Львові створили робочу групу, яка захищатиме українську мову.

5 червня Верховна Рада Україна ухвалила у першому читанні  ініційований народними депутатами від Партії регіонів законопроект "Про основи державної мовної політики".

Законопроект передбачає функціонування, паралельно з державною мовою, регіональних мов або мов меншин.

Законопроектом збережений конституційний державний статус української мови. Пунктом 1 статті 6 проекту встановлено, що державною мовою України є українська мова. При цьому, на території Україні гарантується вільне використання регіональних мов, до яких віднесено російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримськотатарську, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, румунську, словацьку, угорську, русинську, караїмську та кримчацьку.

Дія цього положення поширюється на ті мови, які є рідними для не менш 10% громадян, що населяють певну територію за даними перепису.

За рішенням місцевої ради або за результатами збору підписів в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якого становить менше 10 відсотків населення відповідної (ст.7).

Згідно зі статтею 11 даного проекту закону акти місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування приймаються і публікуються державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова, акти місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування приймаються державною мовою або цією регіональною мовою або мовою меншини (мовами) і офіційно публікуються на обох мовах.

Крім того, згідно зі статтею 13 законопроекту паспорт громадянина України і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються державною мовою і, поряд, на вибір громадянина на одному з регіональних мов або мов меншин Україною. Дія цієї ж статті поширюється і на документи про освіту.

Стаття 20 законопроекту встановлює, що громадянам України гарантується право отримання освіти державною мовою і регіональними мовами або мовами меншин (в межах території, на якій поширена регіональна мова).

Це стосується як дошкільних, загально-середньої, професійно-технічних так і вищих навчальних закладів. Державні та комунальні навчальні заклади у встановленому порядку створюють окремі класи, групи, в яких навчання ведеться іншою мовою, ніж у навчальному закладі в цілому, при наявності достатньої кількості відповідних заяв про мову навчання від батьків учнів або студентів.

На практиці кількість заяв буде визнаватися "достатньою" в залежності від норм наповнюваності навчального закладу (залежить від типу населеного пункту), встановлених профільними законами Україні.

Згідно зі статтею 24 законопроекту телерадіомовлення може вестися українською мовою або регіональною мовою, обсяг мовлення визначають самі телерадіокомпанії.

Мова друкованих засобів масової інформації визначається їх засновниками відповідно до установчих документів. Топоніми створюються державною мовою та дублюються на регіональному (ст. 27).

Кожен громадянин України має право використовувати своє прізвище та ім'я (по батькові) рідною мовою згідно з традиціями цієї мови, а так само право на їх офіційне визнання (стаття 28). Запис прізвища та імені (по батькові) в паспортах та інших офіційних документах здійснюється з попереднім схваленням власника.

Українська мова залишиться виключно єдиною мовою Збройних Сил України та інших військових формувань (стаття 29); засідання Верховної Ради України, її комітетів і комісій ведуться державною мовою (хоча оратор може виступати іншою мовою); проекти законів, інших нормативних актів вносяться на розгляд Верховної Ради України державною мовою (стаття 9); мовою угод і картографічних видань є також українська мова (ст.ст. 19, 27).

Документ також надає батькам право вибирати на якій мові будуть вчиться їх діти в дошкільних навчальних закладах.
Також проект закону пропонує уточнити вікову періодизацію дошкільників: новонароджені (до 1 року), ранній вік (від 1 до 3 років) і дошкільний вік (від 3 до 6 (7) років). Дошкільний вік, в свою чергу, ділиться на молодший дошкільний (від 3 до 4 років), середній дошкільний (від 4 до 5 років), старший дошкільний (від 5 до 6 (7) років). Законопроектом уточнюється, що: "Від сплати за харчування дитини звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім'ях, в яких сукупний дохід на кожного члена за попередній квартал з урахуванням індексу зростання цін не перевищував прожиткового мінімуму, а також батьки або особи, які їх замінюють , діти яких досягли старшого дошкільного віку (від 5 до 6 (7) років)".

Варто зазначити, що відповідний документ, в разі його прийняття, дасть можливість, у селах і селищах, де відсутні спеціально побудовані окремі приміщення, дошкільні навчальні заклади (групи), відкривати такі групи на базі загальноосвітніх навчальних закладів з правом безоплатного користування приміщеннями, обладнанням або в пристосованих приміщеннях.

Крім того, законопроект передбачає, що в дошкільних навчальних закладах, незалежно від кількості груп та їх дітей, обов'язково забезпечується медичне обслуговування дітей.

Нагадаємо, в березні 2010 р., незадовго після обрання Президентом, Віктор Янукович заявляв, що українська мова буде єдиною державною мовою в Україні. "В Україні буде розвиватися українська мова як єдина державна", - сказав він.

Зазначимо, що відповідно до статті 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. В березні ц.р. Янукович заявив, що Україна найближчим часом прийме закон про дві державні мови - українську та російську.

 

Приєднуйтесь до нашого нового каналу в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Варіанти - онлайн газета новин Львова. Інший погляд на львівські новини та новини львівщини. Завжди свіжі новини про Львів, про львів'ян і не тільки. Тут новини у Львові оновлюються постійно.