Футбол і література

Серед авторів, які взяли участь в цьому проекті: Сергій Жадан, Євген Положій, Наталка Сняданко, Сашко Ушкалов, Павло Гюлле, Марек Бєньчик, Наташа Ґерке та Пьотр Сємьон.

Павел Гюлле представляє нарис історії Гданська, де згадує про гру між Гданською Легією та Гдинською Аркою. Автор пише також про матч між клубом Геданія Поляків з Гданська та єврейською командою з Дрогобича, який відбувся в 1934 році. Матч закінчився нічиєю 4:4, а біля стадіону стояли активісти з плакатами: "Поляків і євреїв геть з Гданська".

Марек Бєньчик говорить про Варшаву і стадіон Десятиліття. Там розігрувалися, між іншим, матчі клубу Гвардія. Для Бєньчика новий варшавський стадіон є символом нової епохи в спорті, який став частиною індустрії розваг, машиною для створення грошей. Сучасних футболістів він вважає рабами системи, котрих продають з одного клубу в інший.

Про Познань пише Наталія Герке, яка визнає, що не знається на футболі, тому намагається написати про характерні особливості поляків, особливо познанців, схильних до перебільшень і поетичних роздумів, і дуже гостинних.

Про Вроцлав говорить Пьотр Сєміон, згадуючи складну долю міста і його жителів. Автор пише у своєму тексті про футбольні досягнення Погоні Львів, вболівальники якої раптом опинилися в місті, яке "за тисячу років встигло неодноразово змінити назву і вуличну мову".

Львів очима Наталки Сняданко – батьківщина футбольного клубу Карпати. Це місто, яке в історії футболу представляло протягом ХХ століття австрійську Галичину, Польщу, Радянський Союз, а тепер - Україну.

Сняданко згадує перший футбольний матч у Львові, коли в 1894 році місцева команда Сокіл перемогла команду з Кракова з рахунком 1:0. Дата проведення матчу вважається початком футболу в Галичині.

Сняданко звертає увагу на те, наскільки по-різному описують цей історичний матч: українські джерела пишуть про "перший матч, який відбувся на українській землі", польські кажуть про "перший гол в історії польського футболу".

Матч також можна розглядати як внутрішньопольський – все ж таки це поляк зі Львова забив гол краківчанам, хоча, звичайно, в 1894 році на картах не було такої країни як Польща. "У певному сенсі те, що регіональне, з часом змінюється на міжнародне, західне на східне і навпаки", - пише Сняданко.

Євген Положій у своєму нарисі реконструює історію київського футболу протягом більше 40 років, особливо, місцевого клубу Динамо, який зіграв свої найкращі матчі в 1975 році, а вже через рік зазнав низку вражаючих поразок.

Аналогічний цикл швидкого злету і падіння клуб пережив в 1986-1987 рр. Аналізуючи цю мінливість, Положій зазначає, що "футбол – це міраж". "Ти прямуєш до поставленої мети, досягаєш її, а наступного дня виявляється, що тобі лише здавалося ніби ти її досягнув".

Олександр Ушкалов, говорить про великий міф міста Харкова, тобто про його футбольну команду Металіст, показуючи, наскільки сильно може бути пов'язане життя мешканців з місцевим футбольним клубом, як сильно стиль життя харків'ян відповідає стилю гри Металіста.

Автором останньої новели в книзі є Сергій Жадан. який малює суспільну панораму Донецька - рідного міста потужного клубу Шахтар . "Власне сьогодні ми можемо сказати, що футбол виявився єдиною справою, здатною об'єднати всіх в цій дивній країні, яка ніяк не може визначити, які має проблеми, потреби і стереотипи. Футбол перемагає політику. Українців об'єднують лише стадіони - на стадіонах "засвистують" президентів та співають народний гімн (...) футбол замінює національну ідею", - пише Жадан.

Використано матеріали: Dziennik