JazzBez 2016
Міпстери, укріпстери та інстаграм як машина модерності

Міпстери, укріпстери та інстаграм як машина модерності

Андрій Бондаренко,  23 жовтня 2014

Пропущені через інстаграм вишиванки та тризуб дають чудову можливість наповнити старі символи новим сенсом.

Нещодавно на просторах світового інтернету об’явилося нове явище – міпстери. Це дивне слово, насправді, розшифровується дуже просто і означає мусульман-хіпстерів.

Молоді американки арабського походження вирішили легалізувати свою подвійну американо-мусульманську ідентичність і зняли милий відеокліп, в якому сучасно вбрані симпатичні чорняві дівчата катаються на скейтах, дефілюють вулицями, роблять смішні пички і всіляко клеять дурня.

Одним словом, звичний для американської молоді відеоряд, за винятком ключової деталі. На головах веселих дівчат красується традиційна арабська жіноча хустка – хіджаб.

Месидж цілком зрозумілий. Міпстерки хочуть вписати свою локальну арабську ідентичність у глобальний хіпстерський контекст і показати, що хіпстери можуть бути різними і сповідувати різні цінності.

Українські хіпстери (чи укріпстери, за аналогією з міпстерами?) не оприлюднували ніяких особливих відео-маніфестів, однак, можна уявити, що перед ними стояли подібні завдання - бути сучасним і при цьому не втрчати свою локальність.

Навіть побіжний погляд на сучасну укрмолодь свідчить, що в їхньому випадку така місія вже була успішно реалізована. Українські локальні національні символи – тризуб та вишиванка змогли перейти поріг інстаграму і застовбили в глобальному культурному середовищі простір для розбудови нової сучасної української ідентичності.

Інакше кажучи, українським хіпстерам вдалося перекодувати традиційні національні символи в знаки модерного світу і це набагато важливіше, ніж може видатися на перший погляд.

фото: trizubtrend

Хіпстерство 1-го і 2-го рівнів

Насправді, хіпстери і так є дуже різними і сповідують дуже різні цінності, в залежності від регіону світу, в якому їм пощастило народитися і марнувати свої (не-)молоді літа. Так, австралійські бонді-хіпстери відчутно відрізняються від своїх колег з американського Портланду. До того ж, у вищезгаданому відео, міпстерки виглядають швидше як свегові підлітки ніж тру хіпстери. Однак, не будемо зараз заглиблюватися у хащі хіпстерології, а погляньмо на принципові моменти.

Міпстерки просто хочуть всидітися на двох стільцях – бути струйовими (hip) дівчатами і не зрікатися культури своїх батьків. Для цього вони вирішують переознакувати головний символ їхньої мусульманськості – хіджаб.

Можна уявити як, подібним чином, радянські стиляги 1950-х років обрали би шапку-вушанку у якості головного кул-аксесуару.

фото: ganegita.livejournal.com

Який у цьому сенс? Дуже важливий. Зміна значення знімає символічне протиставлення і створює окремий міпстерський простір, в якому вже не потрібно робити вибору між старим і новим. Це дозволяє легалізувати гібридну ідентичність і записати її в ряд нормальних, вже існуючих.

Таким чином, хіпстерськість або хіпнесс (hipness) тут є насамперед способом бути сучасним, модерним. Тобто, тут вже слід говорити про хіпстерськість другого рівня – після першого трушного внутрішнього рівня,  на якому головною метою є випрацювання індивідуальної неповторності. На другому зовнішньому рівні конструювання хіпстерськості, як бачимо, пріоритети змінюються і спрямовані на випрацювання певної нормальності, буття-як-всі.

В цьому немає нічого дивного, якщо згадати, що хіпстери вже стали одним з основних символів західної консюмеристської культури, точніше, символом її найбільш елітарної форми втілення. Як в Портланді, так і, скажімо, в Китаї, хіпстерство вже давно виконує роль важливого гвинтика в глобальній споживацькій машині, яка продукує не речі, а образи. В пошуках трушності хіпстери взагалі знесли стіну між справжністю і фейковістю.

Однак, в даному контексті консюмеризм хіпстерів не має для нас значення. Важливою є інша особливість хіпстерства, про яку вже згадувалося. Це здатність вписувати носія відповідних образів в контекст сучасності.

фото: freebeercoupons.com

Хіпстерство як спосіб бути модерним

Починаючи з 19 століття, потреба в бутті сучасним, модерним, стала однією з базових потреб масової людини. Добре, це чи погано, вже не важливо. Так є. В славнозвісну піраміду Маслоу з необхідністю потрібно внести цю потребу – поряд з їжею, теплом, безпекою, сексом, освітою сучасна людина прагне також бути сучасною.

Чим є оця затребувана сучасність?

Суть у тому, що сучасна людина потребує постійної скорельованості з певними презентаційними конструктами, які мають особливу культурно-соціальну значимість. Скажімо так, певні зразки вбрання чи поведінки є більш сексапільними ніж інші. Це нормально. Це дуже базова особливість людської свідомості.

Можна стверджувати, що таке відчуття сучасності залежить не стільки від співвіднесенням з часом чи від су-часся, скільки від співвіднесення з певними культурно-соціальними формами, образами. Тому, насправді, мабуть, більш коректно було б називати це явище су-образністю.

Важливо, що значимі презентаційні конструкти модерності виробляються лише в певних географічних культурних локаціях. Значення має не лише, і не так часовий фактор свіжості, як просторовий фактор конкретного місця та конкретних культурних форм.

Адже, 2014 рік в Конотопі – це не те саме, що 2014 рік в Нью-Йорку. Чому? Бо у Нью-Йорку є своєрідне інтенсивне, концентроване соціо-культурне середовище, яке може виробляти ефектні презентації, а в Конотопі немає. Так об’єктивно склалося. Конотоп ще не виробив таких культурних форм, які б виглядали привабливо і свіжо для глобалізованої молоді. Тому, з ним ніхто не співвідноситься.

фото: nytimes.com

Відповідно, хіпстерам другого рівня потрібно тримати ніс за вітром не лише в часовому, а й в просторовому вимірі. Згадаймо відповідне англійське поняття up-to-date, до якого слід додати і вираз up-to-place.

Хіпстеризація: від символу до чистого знаку

Явище хіпстерства дуже корисне в тому сенсі, що надає відносно простий спосіб задовольняти свою потребу у сучасності. А також, як ми побачили з випадку міпстерів, процес хіпстерізації дозволяє трансформувати існуючі традиційні символи в знаки, очищуючи їх, тим самим, від попередніх смислів і звільняючи місце для нових.

Хіпстеризований символ - це не символ, а зерно символу. Його можна кидати у свіжий грунт і з нього може прорости щось нове.

Кидаємо у фабрику хіпстеризації хіджаб, традиційний символ мусульманської жіночості, за яким стоять віки різних хороших і поганих практик, і отримуємо хіп-хіджаб, майже голий знак, який залишає в собі тонку прив’язку до мусульманської культури, однак, містить достатнього порожнього місця для закидування туди цілком нових і актуальних смислів.

Машина інстаграму

Міпстерки каталізували процес шляхом творення вірусного відео. Однак, справжньою машиною хіпстеризації, як ми знаємо, є інстаграм. Це видатний винахід людства, який зводить довгий процес набування властивостей модерності до кількох секундних маніпуляцій.

фото: yasik_cat

Інстаграм – це супер-дієва машина осучаснення. Вона дає можливість дуже швидко перекодовувати локальні смисли і сплавляти їх з глобальними. Однак, вона має і свої обмеження і спрацьовує не у всіх випадках. Оброблюваний матеріал повинен мати певні технічні характеристики.

Інстраграм і "українськість"

Якщо йдеться про осучаснення українських локальних символів, то нам, звичайно, пощастило. Вишиванка і тризуб відповідають базовим інстаграмівським нормам. Це, насамперед візуальні норми. Уявімо, для прикладу, можливі польські національні символи – білого орла та… Крім орла, здається, нічого і немає. Так от – уявіть тепер білого коронованого орла у інстаграмі. Як на мене, не дуже – занадто помпезно. Ну, але, полякам і не потрібно було особливо вирішувати питання поєднання локального та глобального, оскільки вони і так в Європі, батьківщині модерності. А от, припустимо, росіянам з їх двоголовим орлом, вже було б важче. Втім, вони можуть спробувати зробити ставку на свою березу.

фото: beloshveyka.com.ua

Так, от – тризуб і вишиванка. Ці прекрасні винаходи давнього дизайну чудово наклалися на хіпстерські фільтри – не гірше хіджабу. Разом з цими геометричними абстракціями крізь інстаграмівський фільтр в модерність проникла і "чиста українськість", що б це поняття не означало. Точніше, поки, що воно майже нічого конкретного не означає – за винятком, майданівських алюзій та базових смислів загального патріотизму. І це дуже добре. Адже, сучасна молодь має змогу накласти на поняття українськості якісь свої, актуальні двадцять першому століттю смисли.

Візуальний характер сучасної переінстаграмленої українськості звів старі символи до рівня знаку. Сучасна українськість – це голий знак, як та ж хіпстерська борода. І це добре. Горезвісне "порожнє" ставлення хіпстерів до культури – це хороший інструмент очищення від іржі.

Одним словом, особисто я – за обов’язкову хіпстеризацію важкого минулого. Так би мовити, перегонимо старе вино через інстаграм у нові міхи!

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Новини партнерів: