10 коубів 2015 року

Зірка голови Львівської ОДА Олега Синютки зійшла так високо-високо, що й досі продовжує романтично падати звідти різноманітними метеоритиками.

Дружбан Олега Синютки, Андрій Садовий, вже втретє обрався міським головою Львова, але й досі продовжує бекати та мекати на сакральній території Сихова, де потрібно говорити лише чітко та конкретно.

Богомзабута у галицьких палестинах Ірина Фаріон, схоже, що хавається лише ведучими богомзабутого парламентського каналу.

Бронетанкові стрибки Арсенія Яценюка, якщо не б'ють кулею в лоб, то, принаймні, на мить втрачають орієнтацію та відмовляються від люб'язної руки українського солдата, щоб піти на північ через південний схід.

Новообрана голова Львівської обласної ради (ця іграшка Дубневичів) Олександр Ганущин ще кілька років тому спокійно спала на ютубі з роззявленим ротом і навіть не сподівалася (хоча тихенько мріяла) про таку вірнопіддану славу.

Алягеристий Ляшко впевненими рухами показує у Львові куди та як потрібно грати Путіна за війну на Донбасі.

Театральний відстій бендеристого Олексія Коломійцева ще від початків варто було випхати зі Львова нах на забиті села.

Режисерський сленг Коломійцева у всій своїй православній красі та безпосередній східняцькій патлатості.

Мирко Гірняк так хотів журавлика у небі, що отримав тільки синичку у рученятах, хоча таким своїм бажанням йому несподівано вдалося сягнути усім своїм немічним тілом харизматичності тигрячого ока.

Розпацякане сюсюканя співачки з Руслани зі Савіком Шустером як знак історичної зустрічі двох богомзабутих та роздутих персонажів української історії.

І бонусом без беззубої політики та фейкових скандалів буде нескінченна веселковість Богородиці від Олександра Бриндікова.