На Замарстинів за літом

Як активні львів'яни виборюють право на відновлення Замарстинівського парку.

Цього року у Львові вперше запровадили громадський бюджет, згідно з яким кожен мешканець міг подати власний проект на конкурс. Небайдужі львів'яни запропонували до розгляду 259 проектів різних напрямків.

Одним із них став проект із відновлення та благоустрою Замарстинівського парку, який є одним із найбільших парків у місті, – його площа становить 33 га. Розташований він уздовж вулиці Пилипа Орлика. 

"Замарстинівський парк перебуває у занедбаному стані. Головна алея зазвичай завалена деревами, що падають, та чагарниками. Стежки, клумби та сходи не ремонтували вже кілька десятків років, а на дитмайданчик вже боїшся відпускати дитину, бо він в аварійному стані", – розповідає одна із авторів проекту щодо відновлення парку, місцева мешканка Мар'яна Олійник.

За її словами, для жителів усього Шевченківського району цей парк є єдиним місцем, де можна спокійно прогулятися чи відпочити з рідними.

Більше того, поруч із ним розташований дитячий садок, дві школи, обласна федерація карате та дитяча лікарня. І незважаючи на занедбаний стан, у парку завжди людно.

"Кожного дня в парку гуляють діти, мами з возиками та пенсіонери. Для всіх матерів є дуже важливо, щоби їхня дитина могла дихати свіжим повітрям і мала місце для активного відпочинку, – веде далі Мар'яна. – В парку дуже часто гуляють учні пришкільних груп продовженого дня, старші групи дитсадка, тут свої заняття проводять спортивні секції і фітнес-клуби. Тобто Замарстинівський парк є таким осередком активного відпочинку всіх мешканців мікрорайону".

Тож дізнавшись про запровадження громадського бюджету у Львові, активісти вирішили створити проект із відновлення Замарстинівського парку та подати його на конкурс міської ради.

Саме з його допомогою, на думку місцевих жителів, якраз і вдасться вирішити всі проблеми, які на сьогодні існують в рекреаційні зоні мікрорайону.


У районі Замарстинівського парку проживає понад 30 000 осіб, в тому числі діти і люди з особливими потребами.

Сам парк перебуває на балансі ЛКП "Зелений Львів", проте комунальники не справляються із доглядом за парком через його велику площу.

Єдине, що вдалося зробити для облагородження території, – встановити вісім лавок.

"ЛКП "Зелений Львів" просто фізично не має змоги доглядати за парком, оскільки в установі працює дуже мало людей, а техніки на всі парки міста не вистачає. Досить тривалий час за нашим парком просто не доглядали, тому не дивно, що він такий занедбаний", – зауважує Мар'яна Олійник.

Місцеві жителі, не чекаючи на допомогу комунальників, неодноразово прибирали парк, проте їхніх зусиль для такої великої території було замало.

"8 жовтня більше сотні мешканців зібрались на толоку в парку. Однією з проблем тут є велика кількість сухих дерев, які часто падають на центральну алею. Через це навіть неможливо проїхати із коляскою. Тож ми повирізали частину сухих дерев, наразі чекаємо, поки на них висохне листя, щоб перемолоти їх на тирсу. А загалом ми вивезли із Замарстинівського парку більше 50 мішків зі сміттям", – каже активістка.

Сьогодні до парку немає облаштованого заїзду, ба навіть входу, адже сходи, які розташовані поруч із тамтешньою школою, вже давно на ладан дихають і є небезпечними.

"З боку церкви ікони Пресвятої Богородиці Всецариці, що відразу на початку парку, в'їзд є абсолютно зруйнованим, заїхати може лише вантажна машина. Ні людина з дитячою коляскою, ні людина з особливими потребами не може потрапити з цього боку в парк, – продовжує обурено Мар'яна. – У нашому районі мешкає багато незрячих. І через відсутність облаштованих входів вони взагалі не мають можливості гуляти Замарстинівським парком. Тому ми плануємо встановити  хоча б елементарні пандуси, а також відремонтувати сходи, приладнавши до них поруччя". 


М. Олійник: Замарстинівський парк створили у 1970-х роках, і тоді він називався Парком 60-річчя СРСР. Пригадую, там були дуже цікаві каруселі, було велике чортове колесо, цегляна дитяча площадка та поїзд, що їздив рельсами. Також у парку стояла каса, що була схожа на космічну станцію. Всі діти завжди заглядали, що ж там у ній всередині є. У цей парк приїжджали зі всього Львова, щоб покататись на чудо-поїзді.

Ще у Замарстинівському парку планують встановити нові водостоки, адже старі вже не виконують свого основного призначення. Через це страждають мешканці будинку на вулиці Пилипа Орлика, що розташований просто перед входом у парк.

"Фундамент будинку, що має 9 під'їздів, просто руйнується через те, що води просто стікають на нього згори. Для людей це є колосальною проблемою, вирішення якої потребує великих грошей. Тому встановивши водостоки по краях парку, ми хочемо допомогти і цим людям", – наголошує Мар'яна Олійник.

Втім не лише існуючі проблеми спонукали місцевих активістів до відновлення Замарстинівського парку. Як розповідає Мар’яна, нещодавно жителі дізнались, що минулого року межі парку (з боку мікрорайону Щурата) із 36 га зменшились до 33 га.

"Також із боку вулиці Мазепи зникло 57 сотих землі парку, можливо, навіть під житлову забудову. На це є навіть відповідна ухвала міськради. Тому, мабуть, це й стало однією з найважливіших  причин, чому ми взялись за Замарстинівський парк. Ми хочемо, щоб на місці дерев росли дерева, а не будинки чи взагалі промислові об'єкти", – пояснила львів'янка.

Що передбачає проект із відновлення парку?

Згідно з кошторисом проекту, на відновлення Замарстинівського парку потрібно трохи більше, ніж 2,7 мільйона гривень.

Основна частина цих коштів, майже 1,5 мільйона гривень, потрібна для освітлення головної алеї парку та прилеглих до неї ділянок.

Сама ж головна алея, що розпочинається від школи №81 і пролягає вздовж парку, має особливе значення у проекті. Її не лише освітлять та оновлять на ній покриття, а й облаштують у козацькому стилі.

"Чому саме такий стиль? Поруч знаходиться школа №81 ім. Петра Сагайдачного, сам парк обмежений вулицями Івана Мазепи та Пилипа Орлика, неподалік – вулиця Богдана Хмельницького. Також у 81 школі існує гурток бойового гопака, діти часто тренуються тут, у парку. Тому ми довго не думали, тема козацтва є найбільш вдалою", – зізнається Мар'яна Олійник.

Тож на головній алеї встановлять урни для сміття та нові лавки, на яких викарбують роки правління гетьманів України.

Проходячи по алеї далі, на місці зруйнованого цегляного майданчика обладнають нову дерев'яну дитячу площадку в етностилі з каруселями та великою козацькою чайкою.

Активісти вже знайшли фірму, що якісно виготовляє такі майданчики. Більше того, всі дерев'яні елементи оброблять протипожежними речовинами. 


Навпроти дитячого майданчика планують облаштувати амфітеатр із невеликою сценою, де можна буде проводити заняття з йоги, різні майстер-класи, зібрання громади, а діти із місцевого гуртка бойового гопака зможуть тут виступати.

Водночас жінка зауважує, що у Львові досить мало жителів знають про громадський бюджет, тож автори всіх проектів, що подались на конкурс, змушені докладати максимальних зусиль, аби ознайомити містян із власними ідеями.

"До нашого проекту довелось шукати архітекторів, будівельників дизайнерів та різних фахівців, адже ми розуміли, що лише власних сил буде недостатньо. В цьому нам дуже допомогли соцмережі. На Фейсбуці ми створили групу, туди незабаром туди почали долучатися люди різних професій, які зголошувались нам допомогти, – згадує активістка. – Також ми самотужки зняли промо-ролик про відновлення Замарстинівського парку. Загалом, вся робота, яку ми виконуємо, побудована виключно на громадських засадах".

Голосування за кращий проект громадського бюджету вже стартувало і триватиме до 15 листопада. Кожен львів'янин може віддати свій голос відразу за два проекти – великий і малий (поділ відповідно до обсягу фінансування).

"Саме голосування відбувається дуже прозоро. Варто наголосити, що автори проектів голосувати не можуть. А інші містяни можуть віддати свій голос за проект, який найбільше сподобався, на спеціальному сайті, авторизувавшись через BankID або у ЦНАПах", – підсумовує Мар'яна.

Втім проголосувати на сайті зможуть лише ті, хто мають львівську прописку.

Натомість всі, хто її не має, голосуватимуть винятково у ЦНАПі. Для цього лише потрібно засвідчити, що ви працюєте або вчитеся у Львові.

Плани на майбутнє

Активісти хочуть розділити Замарстинівський парк на зони, оскільки його територія є дуже великою.

"Потрібно створювати такі зони, де львів'яни, незважаючи на рівень доходу, соціальний статус та фізичні можливості, зможуть проводити своє дозвілля. Адже сьогодні, заїхавши в приватну зону на відпочинок, треба залишити від 300 до 500 гривень. А чому ми не можемо створити альтернативу просто у парку?", – наголошує Мар'яна Олійник.

Відтак у Замарстинівському парку планують утворити окрему зону для пікніків. На вхід у неї, можливо, встановлять символічну плату, аби покривати витрати на прибирання.

"Це такі наші плани на 2018 рік. Наразі нашому проекту потрібно виграти у цьому році, – завершує Мар'яна. – Проте незалежно від результатів конкурсу, ми дуже вдячні тим людям, які нам допомагають, які витрачають свій час заради спасіння Замарстинівського парку. Нам усім потрібно змінити своє мислення, відійти від тої радянщини і нарешті зрозуміти: якщо ми нічого не зробимо, то хтось інший – тим більше".

Автор: Наталя Антонишин
Новини партнерів: