Бісові ГЕСи Закарпаття

Як закарпатські села постають супроти малих ГЕС на карпатських річках.

За сприяння Freedom House та Міністерства закордонних справ Норвегії в рамках проекту "Дрон-погляд на зони екологічного лиха Львівщини".

Громади сел Березово, Горінчово та Липча Хустського району Закарпатської області у вересні цього року виступили проти будівництва трьох нових мініГЕС (МГЕС) на річці Ріка.

ІА "Варіанти" в партнерстві з активістами РМЕО "Екосфера" та закарпатськими журналістами спробували розібратися, чому місцеві мешканці проти будівництва МГЕС на карпатських річках, адже частина українських екологів, а також державні функціонери, навпаки, активно підтримують розвиток малої енергетики на карпатських річках.  

Дорога з Ужгорода в село Нижній Бистрий Хустського району займає близько двох годин. Вздовж траси в густозаселених закарпатських селах кипить жвава торгівля різним крамом. Минаємо "оселю казкарів" Горінчово, далі "столицю" виробив з лози – село Березово, і нарешті потрапляємо в найдовше закарпатське село Нижній Бистрий.

У 2014 році на річці Ріка, що тече вздовж всіх цих сіл, київська ТОВ "Акванова Девелопмент" та італійська фірма Scotta Enerdia збудували МГЕС.

Це одна з восьми МГЕС, що працюють на Закарпатті. 


МГЕС Нижній Бистрий – гідроелектростанція пригреблево-дериваційного типу. Потужність – 2, 2 Мвт. Турбіна типу Каплан. Проектоване середньорічне виробництво МГЕС – 9,9 млн. кВт годин. Низьконапірна гребля висотою 4 метри, а також є надувна гребля висотою до 2 метри, (шириною 50-60 метрів) та водозабір поблизу села Нижній Бистрий на природному вигині річки Ріка.

Ми не випадково для зйомки дроном вибрали саме МГЕС у Нижньому Бистрому, адже, як стверджують місцеві екологи, її власник, всупереч закону, не допускає громадськість на територію.

Власником МГЕС у Нижньому Бистрому є ТОВ "Акванова Девелопмент". Засновиками компанії є італійська Ідроенерго С.Р.Л., ТзОВ  "Акванова Гідроресурс", а також громадяни Ткаченко Володимир Васильович, Чижмарь Катерина Іванівна та Тинний Ігор Владиславович.

За результатами діяльності в 2015 року ТзОВ "Акванова Гідроресурс" отримала зростання прибутку на 8 274% за умови чистих продажів 4 456 700 гривень.

Катерина Чижмарь є відомою юристкою, колишньою керівнивничкою департаменту Мінюсту, а тепер – керівничкою Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції.

Вона є дружиною народного депутата від РПЛ Юрія Чижмаря, який тісно пов'язаний зі закарпатським олігархом, народним депутатом Віктором Балогою.

Київський бізнесмен Ігор Тинний також є членом спостережної ради ПАТ "Закарпаттяобленерго". Раніше, поміж засновників та працівників компанії також можна відшукати й депутата закарпатської облради від "Фронту змін" Богдана Киніва.

Закарпатські журналісти пов'язують Ігора Тинного з олігархом Дмитром Фірташом. Також усі засновники ТзОВ "Акванова Девелопмент" пов'язані зі скандально відомим Владиславом Каськівим.

Власники Нижньобистрицької МГЕС стверджують, що її будівництво "допомогло вирішити проблеми паводків та пересихання річки. Таким регулюючим засобом стала надувна гребля, яка працює за умови високого рівня води у річці. Коли в літній період річка міліє, греблю спускають і вона не перешкоджає руху потоку.

Під час водопілля гребля автоматично здувається і пропускає воду по звичайному руслу річки, не затоплюючи при цьому верхнього б'єфу. Пересихання річки не відбувається завдяки передбаченій в проекті рибопропускній споруді.

Рибохід не лише дає можливість рибі та іншим водним тваринам подолати побудовану дамбу, він ще забезпечує попуск з водосховища санітарного мінімуму води, необхідного для існування флори та фауни у річці нижче дамби".

"Акванова Девелопмент" також взяла на себе зобов'язання після закінчення робіт відновити повністю весь ландшафт і гарантувала повне збереження місцевої флори і фауни, а також підтримування зарибнення річок".

Однак в реальності сталося не так, як обіцялося.

Голова РМЕО "Екосфера" Оксана Станкевич вважає, що проект МГЕС у Нижньому бистрому не відповідає вимогам збереження екосистеми річки Ріка, адже збудована МГЕС нівелює гідрологічний режим гірської річки, а штучне водосховище, що утворилось внаслідок її будівництва, знищує здатність річки до самовідновлення.

Більше того, незалежна експертиза "Оцінки впливу на навколишнє середовище" (ОВНС) вказала на те, що проект МГЕС розроблявся під будівництво на іншій річці, а розробники просто перемалювали назви на ньому (дуже неохайно).

"Ми не змогли зупинити будівництво МГЕС в Нижньому Бистрому, бо вже затвердили документ "Оцінка впливу на навколишнє середовище" (ОВНС). Його переписали з іншого ОВНСу, який робили для МГЕС на річці Случ. В ньому не було жодного аналізу про те, як вплине МГЕС на річку, однак він містив висновок про те, що жодного шкідливого впливу не буде", – розповідає Оксана Станкевич.  

"Річка Ріка – це гірська річка, вона має свій характер течії. Відповідно, вода добре збагачується киснем. У неї є свій чіткий гідрологічний режим, періоди паводків та малої води, і до цього пристосована фауна, яка живе в ній, – пояснює еколог. – Тут багато риби, яка любить кисень. Це риба, яка є еталонною для гірських річок Карпат. В Альпах вже давно цих видів риб немає і тому, коли нам ставлять Альпи за приклад, то вважаю це некоректним".

Річка Ріка несе води двох рік: свої, а також річки Теребля. Води останньої скидаються в Ріку трубою з Теребле-Рицької ГЕС.

"Річку Тереблю практично знищено, води там немає. А от Ріка є дуже повноводна та багата на різноманітну рибу, продовжує Оксана Станкевич. – Ріка до будівництва МГЕС працювала як канал: вся риба з Тиси йшла на нерест в верхів'я Ріки. До 15 видів червонокнижних риб живуть в водах Ріки, частина з них також внесена до міжнародних охоронних списків, а також до Резолюції № 6 Бернської конвенції.

Переважно це коропові й лосось дунайський. Деякі з риб, які живуть у Рікі, існують лише в Закарпатті та тільки на цій річці. Зокрема, ще нещодавно тут була потужна популяція харіуса європейського, мали популяції якого на інших річках мають невелику здатність до відтворення. Цю річку подали разом з іншими об'єктами Смарагдової мережі України на затвердження до Ради Європи. Очікуємо, що з грудня цього року об'єкти Смарагдової мережі в Україні будуть охоронюваними також і Євросоюзом".

Після будівництва МГЕС на Ріці утворилось водосховище зі стоячою водою довжиною 1,5 км.

"Це повністю порушило гідрологічний режим річки. Тепер, мальок риби, який спускається вниз річкою після нересту, гине в цьому водосховищі. Він не може пройти через водосховище, падає в мул, де замулюється та задихається. Створення таких великих водосховищ, які не дають рибі можливості на відтворення, це перше зло, які принесло будівництво МГЕС", – вважає Оксана Станкевич.   

Інший суттєвий недолік, який не усунули при будівництві МГЕС, як цього вимагали громадські екологи, це – замалий рибохід.

"Рибохід зроблений в тілі греблі. Такого типу рибохід робиться тільки для лососевої риби. Через нього може пройти тільки форель і лосось дунайський. Для коропових він не передбачений, бо вузький. А мав би бути вдвічі ширший. Іхтіологи рекомендували прорити додатковий канал. Але власники не погодились на це, оскільки для цього потрібні додаткові кошти. До того ж основна вода йде на турбіну, а от там, де рибохід, її недостатньо для проходження риби, риба немає води", – роз'яснює екологиня.

Селяни розповідали екологам про випадки, коли риба йшла на нерест, великі  маточники стали під греблею, а от далі пройти не змогли. Ікра розірвала їх животи і вся риба загинула. У 2014 році у річці Ріка масово загинула риба підуст, яка йшла на нерест.

Вчені не мають коштів, щоб регулярно моніторити наслідки пов'язані з діяльністю МГЕС.

Оксана Станкевич, натомість, висловила переконання, що й двох років вистачило б, для того, щоб в Ріці з'явились чужорідні види, які витіснили попередні. Тобто відбулась би інвазія і, як наслідок, порушення екосистеми.

Дрон піднімається в повітря і облітає територію водосховища, а також греблю МГЕС у Нижньому Бистрому.

Камера фіксує суттєву різницю в рівнях води до і після греблі, а також безмежні купи сміття на берегах водосховища. Декілька тижнів перед тим  в Закарпатті була повінь. Сміття – це її наслідки. Воно всюди вздовж річки. І, попри обіцянки та зобов'язання, власники МГЕС не поспішають його прибирати.

Сільські громади також, вочевидь, байдужі до цієї проблеми. Кількість сміття, яке винесла повінь, просто вражає. Ми зупиняємось ще в одному місці на узбережжі Ріки, щоб зняти на фото та відео винесене водою сміття.  

Оксана Станкевич пояснює, що це так зване механічне сміття і його наявність у воді не впливає на її хімічний стан, адже гірські річки мають здатність швидко відновлюватись.

Вода в карпатських річках за своїм хімічним складом залишається поки що чистою.

Було б помилкою стверджувати, що екологи та громадські активісти Закарпаття категорично проти будівництва МГЕС на карпатських річках.

Утім, вони вже багато років виступають проти того, що це робиться без контролю з боку експертів і громадськості, а відтак призводить до руйнування екосистеми місцевих річок, більшість з яких є заповідними.


Наша мета – зупинити бум побудови малих ГЕС на особливо цінних річкових ділянках та зберегти вцілілі природні ріки Дунайсько-Карпатського регіону у природному стані. WWF

Тема будівництва МГЕС вперше повстала в 2010 році, коли в Україні запровадили зелений тариф на електроенергію.

Тоді ж бізнесмени, наближені до уряду Януковича, розпочали активно створювати компанії й оформлювати документи на будівництво МГЕС на територіях, що знаходяться за межами населених пунктів, тобто перебувають в розпорядженні місцевих державних адміністрацій.  


Висока економічна привабливість через значні дотації держави (так званий "зелений тариф") робить малі гідроелектростанції ласим шматком для підприємців. Але дуже часто малі ГЕС прагнуть побудувати на унікальних недоторканих річках Карпатського та інших регіонів України, не переймаючись збереженням їх цінності, а лише прибутком для підприємця. WWF

У тому ж 2010 році з'явилося рішення Закарпатської облради, яке передбачало будівництво 360 МГЕС в області. ГО "Екосфера" оскаржила його в суді, а в 2014 році це рішення остаточно скасовали.

"Нас не влаштовувало, що рішення облради не було підкріплено містобудівними та аналітичними документами, які б визначали вплив МГЕС на природу, тобто рішення було, але реальний план чи стратегія розвитку малої енергетики в області відсутня по сьогодні", – пояснює позицію екологів Оксана Станкевич.

Однак це судове рішення не зупинило будівництво МГЕС в Закарпатті.

У двох районах, Рахівському і Великоберезнянському, райради ухвалили рішення про будівництва МГЕС. У Рахові до того ж  ця тема гостро стоїть у зв'язку із затвердженням "Схеми планування району", проект якої з ініціативи громадських активістів відхилявся вже двічі через те, що передбачає будівництво 24 МГЕС.  

"Ми зробили незалежну експертизу  проекту, яка доводить неприпустимість цього, адже  річки Рахівського району входять в Смарагдову мережу, більшість з них – заповідні. Але якщо Схему все ж таки затвердять, то тоді спокійно можуть будувати ці 24 МГЕС", – розповідає Оксана Станкевич.

Натомість в  Хустському районі, де в 2014 році постала МГЕС в Нижньому Бистрому, немає жодних рішень місцевих органів влади щодо будівництва МГЕС. Проте їхнє будівництво стає можливим завдяки дозволам, виданим багато років перед тим.

"У 2011 році компанії  у водгоспах отримали дозволи і затвердження на території під будівництво МГЕС. Тоді ще не був ухвалений Закон про регулювання містобудівної діяльності. Отож  отримані дозволи не підпадають під його діяльність", – пояснює Оксана Станкевич.

Громадський захисник Віталій Грегор зазначає, що саме в 2010 року прийняли рішення про будівництво 100 МГЕС, зокрема, й в Нижньому Бистрому.

"Цю ГЕС збудували шляхом обману, адже громадськість про це не повідомили і тому вона вже не могла вплинути на таке рішення", – переконаний він.

У 2015 році український парламент ухвалив рішення про підвищення ставок зеленого тарифу на електроенергію, і саме це, на думку екологів, й посприяло новій хвилі будівництва МГЕС в Закарпатті.

Так, у вересні 2016 року стало відомо про наміри ТОВ "Ріка Енерго" збудувати три МГЕС на річці Ріка, також типу, як у Нижньому Бистрому.  

Власниками  ТОВ "Ріка Енерго" є Олена та Іван Кудрявцеви. У Держреєстрі ми також знайшли є ТОВ "Ріка Гідро Енерго", в засновниках якого натомість значиться кіпрський офшор "ЕН.ГРІН ЛІМІТЕД".

Останній також фігурує в засновниках "Веча Гідро Енерго" та "Тиса Гідро Енерго". Через осіб, пов'язаних з цими компаніями, виходимо на зв'язок з компанією "Боржава Гідро Енерго", яка фігурує в розслідуваннях бізнес-схем Каськіва, а отже не виключено, що й ТОВ "Ріка Енерго" також є в сфері інтересів бізнесменів, наближених до олігарха Фірташа.

Закарпатські активісти заявляють про те, що до "Ріка Енерго" причетний колишній депутат Закарпатської облради, регіонал Василь Ігнатко.

ТОВ "Ріка Енерго" в своєму бажанні реалізувати будівництво МГЕС діє методами, подібними до тих, які використовують компанії, афілійовані до Фірташа під час будівництва попередніх МГЕС, а саме нехтуючи думку громад та місцевих екологів.

Сільський голова села Горінчово Михайло Григанич розповів, що вперше довідався про плани ТОВ "Ріка Енерго" збудувати МГЕС  на річці Ріка, в районі сел Березово, Горінчово та Липча під час одного з візитів до Хустської РДА.

Однак жодних документів ніхто йому не надав. Також за ініціативи РДА, що є порушенням закону, в районній газеті з'явилось оголошення про проведення громадських слухань на тему будівництва.

Якщо б такі слухання відбулись навіть формально і був би складений протокол про їх проведення, то "забудовник забезпечив би собі "зелене світло" для початку будівництва", вважають громадські активісти.

Щоб не допустити цього громада Горінчово провела сільські збори, на яких ухвалили рішення проти будівництва МГЕС.

"Вода і повітря – це єдине, що в нас залишилося. За два роки, що працює МГЕС в Нижньому Бистрому Ріка зміліла, риби майже нема, худобу нема де напоїти водою. Якщо буде збудована ще одна МГЕС вище від села за течією, то ми б зовсім залишимось без води. Добре, якщо хата недалеко від річки. А що робити тим, хто живе в горах? Вони воду набирають з річки в бочки. Селяни не мають грошей, щоб бурити свердловину. Тут вода є на глибині 25 м. Для цього потрібно, як мінімум, мати 2,5 тис. доларів", – розповіли селяни Горінчово.  

Селяни організовують збір підписів проти будівництва і погрожують вийти всім селом на захист річки Ріка у випадку, якщо до них не дослухаються. Бо вже після рішення сільських зборів до села приїжджали невідомі люди і проводили заміри на річці.

Керівництво ж РДА заявило громадським активістам про те, що громадські слухання з приводу будівництва МГЕС проведуть повторно, а це, на думку останніх, також є порушенням закону.

А от у селі Березово громадські слухання таки відбулися. На них селяни виступили проти будівництва МГЕС.

Оксана Станкевич і Віталій Грегор вважають, що тему будівництва нових МГЕС в Хустському районі остаточно не закрили.

"З проектною документацією МГЕС представники забудовника місцеву громаду не ознайомили. Селяни бояться, що Хустською РДА прийме рішення без них, адже саме там дали дозвіл ТОВ "Ріка Енерго" на розроблення детального плану території для будівництва МГЕС, а також подали оголошення про проведення громадських слухань у громадах у газету", – зазначає Станкевич. 

Репортаж створено за активної участі слухачів Школи інноваційного екологічного репортажу (Ужгород, листопад 2016) в рамках проблеми "Дрон-погляд на зони екологічного лиха Львівщини".


Автор: Дар'я Авер'янова
Новини партнерів: