Грицько Семенчук: Ми живемо не у світі ідеологій, а у світі бабла і споживацтва

Грицько Семенчук - директор Львівського міжнародного літературного фестивалю, поет, публіцист, учасник гурту DrumТиатр.

Що буде цікавого на цьогорічному Львівському літературному фестивалі?

Цього року будуть зміни в обсязі фестивалю. За умов, коли немає достатньої кількості фінансування ми трохи зменшили програму, але на якісному рівні, можливо, він буде кращим.

У нас є два патрона цьогорічного фестивалю – Шульц і Сковорода. Будуть окремі заходи присвячені їхній творчості. Вдруге відбудеться перекладацький фестиваль «Трансліт».

Перший раз відбудеться фестиваль «Контекст», це з'їзд літературних менеджерів, людей, які займаються різноманітними літературними проектами.

У нас також цього року відбувається фестиваль української мови, це серія заходів, присвячених словотвору, правопису і всіляким мовознавчим речам.

Ну і основна тема фестивалю – література і подорожі. Це теж окремий цикл заходів. Традиційно будуть відбуватися концерти, виставки, все, що пов'язано з літературою й індустрією літератури. Будуть цікаві проекти на межі літератури і інших мистецтв.

Хто з відомих і цікавих гостей заїде на фестиваль?

Ми намагаємось максимально широко представити українську літературу і українській літературі іноземну. Запрошуємо різножанрових авторів.

Буде Адам Загаєвський , також Мартін Поллак , Віктор Єрофеєв, Михайло Пантич з Сербії.
Головний гість фестивалю – ДіБіСі П'єр, перший лауреат Буккерівської премії. З українських буде Андрухович, Забужко, Карпа, Валерій Шевчук і багато інших.

Розкажи, будь ласка, про азербайджанських письменників?

Я випадково познайомився з людиною, яка має хороші зв'язки з азербайджанською діаспорою і ми домовились, що трапиться цей приїзд, на разі тривають переговори. Це поети- мейханісти, є такий жанр народної поезії в Азербайджані як мейхана, їй 500 років. Їх всі люблять, зараз їх є 15-20 осіб.

Які твої особисті вподобання на цьогорічний Літературний фестиваль?

Мені дуже подобається поет Рагнар Стрьомберг зі Швеції і він приїде до нас. Мені подобається Кріс Зітуелле Манн, який приїде з ПАР. Мені подобається російська поетеса Лінор Горалік, мені подобається російський прозаїк Захар Прілєпін. А ще двоє білоруських поетів – Антон Рудак і Вєталь Рожков, які теж приїдуть до Львова.

У нас зав'язалися стосунки з кількома європейськими фестивалями і уже цього року тут гостюватиме словацький літературний фестиваль з Прешова, який привезе одного з найпопулярніших слем-поетів і реперів Словаччини Бене, який виступить зі своїм проектом. З українських проектів мені теж багато чого подобається.

У рамках Літературного фестивалю відбуваються і заходи за участі молодих і ще невідомих поетів, є фестиваль Молода республіка поетів, чи відкриває цей проект нові і цікаві імена в літературі?

Є хороші поети, з'являється все більше їх, незважаючи на різні чинники у нашій національній свідомості.
Минулого разу лауреатом Молодої республіки поетів став Мирослав Леюк, одразу після того він виграв премію від «Смолоскипа», думаю, це його не остання премія.

Як щодо нових книг?

Цього року гарний урожай книжок. І Таня Малярчук нову книжку буде презентувати, вийде нова книжка Забужко, Карпи. Цього року також буде представлено нові книжки Любки, Лазуткіна, Сливинськог о і моя перша збірка.

Ти зараз пишеш вірші?

Пишу зараз тексти публіцистичного характеру або есеїситку. А вірші тільки до музичних екзерсисів гурту DrumТиатр.

Чому перестав писати вірші?

Задрало писати всю цю муть, а потім стояти і бубніти у мікрофон її 42 хвилини. Не хочу.

А культурний менеджмент тобі по кайфу?

По кайфу. Це ж так весело в Україні займатися письменництвом, культурою. Обставини я б не сказав, що найгірші, якщо порівнювати всі періоди українських національно-визвольних ігор.

Але ми живемо не у світі ідеологій, а у світі бабла і споживацтва. Тому все, що відбувається у цьому світі, відбувається від споживацтва.
Депутати не думають про речі, які пов'язані з українською мовою чи культурою, вони думають про те, як літати на літаках, їздити на машинах, зустрічатися з красивими жінками у саунах. Їх не цікавлять ідеологічні питання, у тому й проблема.

Деякі українські поети отримують непогані стипендії і працюють за межами України, ти не думав про такий варіант?

Я доволі комфортно себе почуваю тут. Звичайно, інколи такі думки мене відвідують, але мені здається, що в Австрії чи в іншій європейській країні набагато складніше писати, ніж в Україні. Про що там писати?

Що для тебе група DrumТиатр?

DrumТиатр – це єдина річ, де я цілком відвертий. Це те, що я хочу сказати. Поезія, есеїситка мене регламентує. Ми говоримо про різні речі і гостро-соціальні теж – проблеми легалайзу, алкогольної залежності, здорового способу життя, відсутності ідеології у громадському суспільстві.

Це сприймається по-різному, хтось каже, що це неадекватні виїбони Іздрика і Семенчука, хтось вважає це на багато щирішим і відвертішим, ніж ми до того робили у літературі.

Були скандальні реакції на творчість DrumТиатр, Оксана Забужко як реагувала на вашу пісню?

З її блогу видно, що іронічно. Але це пісня не про Забужко, а про українську літературу загалом, про все, що у ній відбувається. Це такий маніфест, на місці Забужко могла бути Марія Матіос чи Ліна Костенко.

Ну тут проблема, що у нас немає самоіронії і постійно присутній комплекс вічно плачучої бабусі під церквою. Тому наш президент Янукович.

Є свіжі новини від групи DrumТиатр?

Готуємо зараз нову програму, яка буде називатися «Канфета Галодний Донбас» і їдемо в тур західною Україною – Чернівці, Яремче, фестиваль Захід, два виступи у Львові – на Кінолеві і Форумі, виступ у Франківську.

Як ставишся до слави?

Я достатньо асоціальний. Слави я не відчував. Вона триває 5 хв, коли тобі аплодують.

Віриш у сучасне покоління?

З'являється покоління досить хрінове, бо воно лайкає будь-який ролик у youtube. Тут нема взагалі про що говорити. Суспільство потребує нових героїв, але в Україні таких ще немає.