Олег Баран: На дивіденди місцевий виробник може розраховувати в одному випадку: роблячи достойну та дешевшу від іноземної продукцію

 Напередодні Дня підприємця, який припадає на 2 вересня,  ці питання  «Варіанти» задали депутату Львівської обласної ради, засновнику ТзОВ «Барком» (ТМ «Родинна ковбаска»), кандидату у народні депутати України Олегу Барану.

Як в Україні живеться місцевому виробнику? Що зробити, аби вітчизняне виробництво піднялося з колін?

 Виробнику завжди живеться непросто. Не залежно від країни. Адже виробництво – це складний механізм,  який має працювати як годинник.          Важливу роль у цій справі відіграє митна політика. Якщо вона буде виваженою та мудрою,  то проблем з вітчизняним виробником  буде значно менше. У багатьох галузях саме так і відбувається. Але не у всіх.  Поштовх для розвитку місцевого виробництва зазвичай дає високе мито. Наприклад, якщо у нас є виробник, який може виготовляти певну продукцію і задовольняти ринок, то на ввіз аналогічної продукції із-за кордону  має бути високе мито.

Українці звикли до того, що наша країна позиціонує себе як сільськогосподарська держава.  Однак цій тезі суперечать українські ціни н а продукти харчування.  Особливо, якщо порівнювати із закордонними. Чому так? У чому проблема українського ціноутворення?

Чимало наших виробників ще досі вчаться нюансів виробництва. Щось вміють, а щось і ні.  Звідси – відсутність  відповідної конкуренції у певних сегментах українського ринку. Тобто, якби це прикро не звучало, але  український виробник може дозволити собі зробити  високу ціну, не завжди маючи високу якість. Але хочу вас запевнити, що  цей час швидко мине. Ринок розставить усе по своїх місцях.  Адже насправді все дуже просто. На дивіденди і популярність  місцевий виробник може розраховувати лише у одному випадку:  роблячи достойну продукцію та  дешевшу від іноземної.

Щодо регуляторної політики. Вона має сенс. Але не у нашому випадку можуть бути зловживання під час проведення тендерних процедур. Тому у процесі ціноутворення  нам варто було б перейняти досвід в інших, європейських держав, які ці болісні моменти уже пережили і забули про них. Основне - створювати прозорі механізми.

Щодо фермерства. Експерти кажуть, що воно стає невигідним і починає занепадати.

Насправді фермерство включає в себе цілу систему питань. Тому тут на кожну галузь потрібно  дивитися окремо. На ринку курятини Україна є цілком самодостатньою. На сьогодні ми виробляємо таку кількість  курятини, що вже деякі позиції експортуємо у інші країни.

Наразі в Україні  активно розглядається тема низьких закупівельних цін на молоко. Так, ця проблема є. Але хочу зауважити, що вона далеко не нова. Проблема у чому: фермер має молоко і мусить його реалізовувати за ціною, нижчою за собівартість. Нонсенс. Чому так? Тому що крім ДСТУ у нашій державі є і технічні умови, за якими  виробники можуть виготовляти продукцію.  Якщо  молочний продукт робиться згідно ТУ, то крім молока там будуть і ніші складники. Власне, саме ці компоненти дають можливість виробникам зменшити місткість чистого молока у товарі. Як результат  - попри те, що у нас зменшується кількість великої рогатої худоби, молока ми виготовляємо забагато. Виробник, який займається молочною продукцією, просто  не хоче купувати молоко, бо йому стільки не потрібно. Автоматично занижуючи ціну. Вирішити цю проблему можна. Але робити це варто надзвичайно виважено. Якщо на законодавчому рівні   заборонити виробникам  працювати згідно ТУ, ми можемо отримати іншу проблему: молочні продукти мають усі шанси здорожачати.

На жаль,  тема виробництва для України не є  популярною. Про нього у нас говорять мало. При чому як люди, так і політики. На Вашу думку, чому так?

Якщо взяти будь-яку галузь,  для того, щоб зрозуміти, чому вона занепадає, або ж розвивається    -  потрібно провести ґрунтовний аналіз. По-перше, це не усім під силу. А по-друге – для чого починати тяжку працю? Декому легше кинути популістичну заяву і все. Маю на увазі наших політиків.

Є ще один бік медалі. Українцям багато років товмачили, що людина, яка багато розповідає,  кричить -  вона багато чого і зробить.  Звідси, наприклад, дискусійні закони та інші неправильні речі.  Але це хибна думка. Україні потрібні господарники, а не ті, котрі займаються  пустими балачками… За людиною мають стояти конкретні вчинки. І українці починають це розуміти. Тому, переконаний, що уже невдовзі час популізму  кане в історію.