Українці в потойбічних серіалах

Поки в рідній неньці з фільмами дуже відомі проблеми, то переважно її дочки виблискують у далеких краях. Вони впевнено роксоланять імідж України у навколишній світ у той час, коли самі українці самовтішаються прокатним успіхом посереднього фільму Іллєнка ТойХтоПройшовКрізьВогонь.

Україночки виблискують у далекому Китаї, як дніпропетрівочка Ірина Каптелова у телесеріалі Моя Наташа. Іскрять у Голландії, як вінничанка Вікторія Кобленко у хорорах Sl8n8 та Doodeind. Палахкотять в Іспанії, як одеситка Наталія Яровенко у фільмі Хуліо Медема Кімната у Римі. Жбухають в Італії, як миколаївчанка Юлія Маярчук у фільмі легендарного Тінто Брасса Порушуючи заборони.

В голлівудах та навколишніх канадах невтомними бджілками літають Ольга Куриленко та Григорій Гладій. З того їхнього боку Штатів партизанять у фільмах та серіалах Віра Фарміга та її молодша сестра Таїсса (у вже культовому серіалі Американська історія жахів).

Та поки наші герої відкривають усі америки, образ українця (українки) на екранах боїться навіть на крок відійти від штампованих шляхів розвитку. Українці на екранах переважно мафіозі, українки — переважно повії.

Чудесним пікчерзом, як лід та вогонь, ці два кіностандарти зійшлись у фільмі Девіда Кроненберга Eastern Promises. В одному з бордельних епізодів, глибоко законспірований у лондонське середовище російської мафії спецслужбіст Микола Лужин (Вігго Мортінсен), чує як дівчинка у стані посткоітальної абстиненції співає українську народну "Ой, у гаю, при Дунаю".

Діалог розпочинається російською, але після того, як глядачі дізнаються, що прізвище дівчинки Куриленко і вона з України, герой Мортінсена моментально переходить на мову і щирою українською запитує: "Звідки? З села чи міста?" У відповідь він чує наступне: "З Ірпіні коло Києва".

Він дає їй гроші та співчутливо просить: "Потерпи трохи, розумієш" і додає до попереднього лаве ще й іконку. І якось не хочеться вірити, що клятий москаль міг би отак перейти з языка на рідну мову. Тільки рідна душа здатна на таке, тільки українська.

Українська мафія рулить і в першій серії 23 сезону Сімпсонів, про що українське суспільство було активно та життєрадісно поінформовано місцевими ЗМІ.

Новий охоронець Гомера Сімпсона Вейн у недалекому минулому вбив дружину київського мафіозі Віктора і тепер Віктор у теперішньому майбутті жадає помсти, побачивши Вейна на Ютубі.

У серії з позиції обстьобуваної колоніальної політики обстьобуються варіанти написання України англійською мовою, а також з'являються питомі українські назви кооперативних закладів у районі української діаспори десь там: Springfield little Ukraine, Tsarbucks, Insane in the Ukraine, Cossacks Fifth Avenue.

Українська мафія продовжує рулити і у 8 сезоні кровожерливого Декстера.

Головного героя звати Ісаак, тобто Айзек Сірко і він верховодить у злочинному угрупованні "The Koshka Brotherhood" або ж "The Koshka Bratva", що займається нелегальною торгівлею наркотиками. Іван Сірко, напевне, перевертається від такого українського Айзека у далекому майбутньому.

Також посполитій українській кордоцентричності незрозумілі російські коріння у дупі "The Koshka Brotherhood", оскільки наше Kishka перед Brotherhood і звучить органічніше, і апелює до севастопольських подвигів легендарного матроса Петра Кішки. А так, хтось, напевне, надихнувся Місцем зустрічі яке не можна змінити з українським образом дещо тупуватого гевала селюка.

На відміну від Івана Пасюка Ісаак Сірко опанований усіма характеристиками ватажка мафії: самовпевненістю, холоднокровністю, неймовірними бійцівськими якостями і почуттям гумору. До прикладу, в одній із серій Сірко з легкістю розправляється з чотирма озброєними бандитами. "Це якийсь термінатор", – коментує ситуацію серіальний лейтенант.

Сірко спортивний і підтягнутий, з шикарною засмагою та одягнутий завжди зі смаком. Тобто, володіє ще тим свегом у середовищі південно-центральних нігерів.

В одній із серій, взагалі, розкривається ще один темний бік його особистості. Страшний очільник української мафії, оцей жуїр та бонвіван Сірко, виявляється гомосексуалом, що й пояснює його настирливе бажання протягом всього сезону вбити головного героя Декстера. Адже той маніяк, той перевертень у погонах позбавив життя його коханого.

Закономірно, що на Батьківщині, у тій клятій гомофобській країні за адресою Khreshchatyk St. 1420 1/2 Kyiv, Ukraine він повинен приховувати свою нетрадиційну орієнтацію утриманням миловидної секретутки. Зрозуміло, щоб усі, мабуть, думали, що вона його коханка і не посягали своїми добросусідськими пазурами на прогресивне мислення його душі та тіла.

Утім, стовідсотковим антагоністом Ісаака-Айзека Сірка також не можна назвати. Попри те, що він завдає головному героєві Декстеру немало прикрощів, врешті, він таки прощає йому вбивство найдорожчої людини і укладає своєрідну мирову.

Також у Декстері присутня ще одна україночка. Транзитно присутня стриптизерка Надя. За сюжетом у неї складаються романтичні стосунки з одним із не надто добросовісним американським поліцейським. Загалом персонаж досить-таки безликий – Надя красива, проте безхарактерна. З одного боку, вона начебто і допомагає своєму коханому, з іншого – без особливих заперечень виконує накази українських мафіозі.

На фініші у нас залишають два серіали у яких (о, Боже!) поміж українців немає ні мафіозів, ні повій. Хоча, якщо для утримання грін-карти знадобляться не тільки ігри розуму, але й загравання з тілом, то кременчужанку Домініку з Хауса хтось може вважати й повією. А якщо хтось побачить систему у євтаназійних спробах допомоги тяжкохворим чим швидше залишити цю юдоль плачу, той нехай вважає мафіозі й Данила Гуру з Elementary.

Отож, Хаус розкручений до вселенської істерії та тотального наслідування. 8 сезон. Глядачі нудяться три останні сезони. У сценаристів брак ідей і від того горя вони вибрикують, як можуть, ледве не запускаючи Хауса у космос.

І тут Х'ю Лорі, у якого незабаром блюзовий концерт у Києві, з'являться на екрані з цілком виправданим маркетинговим ходом. З'являється на екрані біля розбрендованого портрета Тараса Шевченка. І усім зрозуміло, що Кобзар (ця синекдоха світового українства) настільки крутий мен, настільки сексі, що розкрутить на раз-два будь-якого пацаватого персонажа, який крутиться біля його світлого образу.

Українці на сьомому небі від захвату і від появи уособлення усього українського на тамтешніх та закордонних екранах. Про нас пам'ятають. Нас не забули. Ми в тренді. Усе це — поголос українських ЗМІ.

Присутність українця в серіалі Елементарно (Elementary) якось пролетіла під радарами широких мас. Американська відповідь британському Шерлоку Холмсу (з доктором Ватсоном у ролі жінки) занадто відверто балансує на межі між пародією та халтурою, щоб бути поміченою естетичним українським оком.

У 5 серії Елементарно Україну презентує теперішній прибиральник-вбивця у лікарні Нового Йорку, в минулому — лікар ніби з Одеси. Ймення йому Данило Гура (Danilo Gura) і у серії "Lesser Evils" він постає таким собі "ангелом смерті", оскільки завдяки своїй зразковій медичній освіті він допомагає піти з білого світу безнадійно хворим пацієнтам.

Однозначно негативним образ невдахи-лікаря не назвеш, його щира переконаність у тому, що він позбавляє людей неминучих страждань навіть викликає співчуття (тому головним гадом у серії стане англосакс).

У серії повсякчас наголошують на високому професіоналізмі нашого Гури. "Він розумний, медично підкований та надзвичайно уважний до деталей" – характеризує українського медика американський Шерлок Холмс.

І тут варто зазначити, що на відміну від вищезгаданих серіалів, де українці на дикому Заході це вже звичайна побутова картинка з життя мафії чи борделю, в Елементарно українця в українці може впізнати лише супергерой, лише супермен, лише супермозок.

Лише блискучий мозок Шерлока Холмса може знати, що Аничка – українська варіація відомого імені. Так він виходить на слід вбивці, поки профанна докторка Ватсон порпається у сутінках думок (хоча світанок вже незабаром).

Українця здають деталі і лише Шерлок їх може помітити. Ніби одесит Гура, на хвилі незникаючого патріотизму, перев'язує ручку свого візочка з інвентарем для прибирання жовто-блакитними басаманами. І тільки супермозок знає, що це кольори українського прапора. Звичайно, що усі сумніви у такому нетиповому патріотизмі, як на ймовірного одесита, може перекреслити славнозвісний балкон Вікторії Сибір.

Окрім цього, тішить око переконання американців у доброму викладанні англійської в українських школах. Шерлок хвалисть Гуру за відсутність українського акценту, на що той відповідає, що вивчав англійську в дитинстві.

– You lack of accent is quite impressive, Mr. Gura

– Thank you. I learned English as a boy.

– If I met you in the street, I would never quess you're native Ukrainian.

Після такого щастя для української душі сумніви з'являються тільки після отого "native ukrainian". Такого зверхнього до туземної екзотики в образі Данила Гури та стилі мовлення Шерлока Холмса. Такого фольклорно-резерваційного.

Щодо варіацій на тему одеського патріотизму, то хоча більшість перекладів й наголошує на тому факті, що Гура навчався у Одеському медичному універі, але в оригіналі якось дуже важко зловити букву "д" у роті Шерлока (Under education you listed Oletsky University? Congratulations! Arguably, best medical school in all of Ukraine). Субтитри цього навіть не намагаються робити і чесно пишуть про ледве не Олеський універ.

Можливо сценаристи, щоб не ображати почуття Одеського медуніверу та інших українських універів (зважаючи на "best medical school in all of Ukraine") й прописали фразі Шерлока щось наближене до оригіналу.

Також через образ Гури американці дізнаються про якість роботи "міліції в радянській Україні". Цю фразу колишній лікар промовляє до Шерлока, закидаючи йому, що той припустився помилки в своєму розслідуванні. "Ви не кращі за українську міліцію радянської України – видаєте свою правду за істину", – каже Гура (You aren't better than the police in Soviet Ukraine. Making a couple of lies to suit your truths).

P.S. Згадана вище аборигенна фольклористка у дедукції Шерлока щодо неамериканців стане прикметою серіалу. В 11 серії Шерлок викриває глибоко законспірованих у одноповерхову Америку російських шпигунів і допомагає йому у цьому знання слов'янського фольклору.

Російський шпигун не вітається з ним через поріг, оскільки слов'яни не мають звички так вітатись. І ще на підвіконні російського шпигуна Шерлок помітив розкидані центи, які просигналили йому про ірраціональну віру росіян у те, що отак розкидані копійки закликають до себе нові гроші. Оскільки такі марновірства не притаманні протестантському духу капіталізму, закономірно, що таке може зробити лише москаль.