Річниця Євро-2012. Аналіз та аналізи

Підготовка Львівщини до "свята футболу" коштувала 10,6 млрд. грн, з яких 78% (8,3 млрд. грн.) становили державні кошти, 2,1% (0,22 млрд. грн.) виділили місцеві бюджети, а ще 20% (2,2 млрд. грн.) доплатили інвестори.

За рахунок цих грошей у Львові, зокрема, збудували спортивну арену, реконструювали аеропорт, відремонтували дороги, створили низку готельних номерів. Однак чи виправдали себе вкладені інвестиції?

Аеропорт

"Відчуття порожнечі не покидає туриста у Львівському аеропорту... Хоча у Львові не бракує туристів, проте зовсім небагато з них дістаються сюди повітряним шляхом, відтак повітряні ворота міста стоять пусткою", – йдеться у січневій статті "Порожнеча Львова для німецького видання taz.de авторства журналіста Юрія Дуркота.

"Львів. Чудовий сучасний термінал. Розпал відпускного сезону. І тотальна відсутність тих, заради кого будуються аеропорти – пасажирів. Це саме те, що я намагався пояснити Борису Колеснікову і його пропагандистському апарату: у бідній країні з монополізованим авіаринком і дорогими квитками такі термінали – не досягнення, а насмішка", – написав у липні минулого року у своєму Facebook відомий український журналіст Віталій Портніков.

Це - найяскравіше свідчення того, яким чином використовуються вкладені у будівництво Міжнародного аеропорту "Львів" ім. Данила Галицького 4,6 млрд. грн. Звісно, ніхто не заперечує проти важливості повітряних воріт для Львова. Проте чи дійсно слід хизуватися ним як вкрай важливим досягненням, якщо аеропорт стоїть порожнім?

Тим часом керівництво аеропорту бадьоро рапортує про зростання пасажиропотоку – у січні-травні 2013 року він збільшився на 48,6% порівняно з 2012 роком – до 213,1 тис. пасажирів.

Щоправда, аеропорт так і не надав відповіді на запит Варіантів щодо заповненості аеропорту пасажирами, а вона, як свідчать наведені вище коментарі, виглядає досить сумно - львівське летовище залишається дорогою красивою іграшкою, вигодами якої більшість львів’ян не може скористатись через банальну відсутність коштів.

Стадіон "Арена Львів"

"Це - справжній європейський стадіон, який, в майбутньому, я думаю, буде використовуватись так само часто", – оптимісто каже вболівальник у фільмі про проведення в місті Чемпіонату Європи з футболу 2012 року. На жаль, реалії виявились протилежними до його очікувань.

На підготовку "Арени Львів" було витрачено майже 3 мільярди гривень, а з 1 січня державне фінансування стадіону припинилось. Стадіон відразу ж вліз в борги, через що "Львівобленерго" навіть погрожувало відключити електроенергію на ньому.

Відтак споруда сама змушена заробляти на себе, однак з цим наразі не складається. На утримання стадіону потрібно близько 10 млн. грн на рік, однак для цього потрібно постійно проводити масові заходи, матчі і концерти.

Стадіону так і не вдалось домовитись із керівництвом ФК "Карпати" про проведення регулярних матчів без яких важко встановити безперебійне фінансування стадіону. Два масштабних концерти виконавців Dzidzio і Океан Ельзи - лише дещиця у фінансовій підтримці стадіону, що аж ніяк не зможе втримати його на плаву.

Дороги

У 936,29 млн. грн. обійшлося державному та коштам місцевих бюджетів Львова будівництво, реконструкція доріг області, а також реконструкція і технічне переоснащення міжнародних автомобільних пунктів пропуску.

З них – на будівництво та реконструкцію доріг загального користування пішло 647,09 млн. грн., будівництво, реконструкцію та ремонт доріг м.Львова – 276,0 млн.грн., а реконструкцію та технічне переоснащення міжнародних автомобільниї пунктів пропуску: Шегині, Рава- Руська, Краківець – 13,2 млн.грн.

Важко не погодитись з необхідністю ремонту Львівських доріг, однак під час цього процесу виявлялись факти, коли, за рахунок необхідності Євро-2012 позбавляли фінансування інших вкрай важливих доріг для області. Останнє, зокрема, стосувалось Сокальського району, про що депутати облради від цієї території розповідали на засіданні постійної комісії з контролю за виконанням обласних програм і рішень ради.

Готелі

До Євро-2012 було побудовано, реконструйовано та переоснащено 53 об’єкти готельного господарства – загальною вартістю – 2,2 млрд. гривень.

Це – якраз та галузь, де, як стверджують експерти, інвестиції себе виправдовують. Так, київський експерт в готельній галузі Людмила Мещерських каже, що, якщо інвестори київських готелів виставляють їх на продаж через нерентабельність, то Львів на їх фоні "попереду всієї планети".

Утім, як зауважив в коментарі Варіантам історик і екскурсовод Ігор Лильо, інвестувати таку велику кількість коштів в будівництво п'яти- і чотиризіркових готелів було зайвим.

Туристи

На рекламні заходи з метою привабити туристів до Львова, зокрема, на промоцію в західних медіа, теж були витрачені немалі кошти. Деякі експерти оцінюють їх десятками мільйонів євро.

Попри те, що Львівська міськрада рапортує про збільшення кількості туристів за останній рік, екскурсоводи кажуть, що якісних змін не відобулося.

"Після Євро-2012 потік туристів до Львова дійсно незначним чином зріс. Проте це туристи з країн, які участі в Євро-2012 участі не брали - Росії, Білорусі та інших сусідніх з нами країн", – розповів Варіантам Ігор Лильо.

На його думку, потік туристів до Львова не збільшується через відсутність нормальних доріг, та монополістів українських авіаліній, які не пускають на наш ринок дешеві європейських авіаперевізників.

Підсумки

Відтак бачимо, що позитивні настрої фільму про Євро-2012 у Львові, що з'явився нещодавно в інтернеті дещо дисонують з реальністю: якщо відкласти набік емоції, реальний економічний ефект від єврочемпіонату для Львова виявився мізерним. Для того, аби зрозуміти це, не потрібно вивчати велику кількість статистичних даних. 

Зрозуміло, що не можна заперечувати важливість появи таких об'єктів, як стадіон "Арена Львів" і Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького. Проте проблеми, які є з експлуатацією цих об'єктів зараз, мали б спонукати чиновників задуматись, чи варто зайвий раз набивати собі дивіденди за рахунок "успішного" проведення Євро-2012.