Китай очима Віталія Грабара

Китай очима Віталія Грабара

олександр ковальчук,  3 липня 2013

Відомий львівський фотограф фотоагенства LUFA Віталій Грабар розповідає про участь у проекті Vision Beijing 2013 (Китайська Народна Республіка).

Пекін іноземними очима

Це був проект адміністрації Пекіна,? ?в якому? ?організаторів,? ?звичайно? ?ж,? ?цікавило місто очима іноземних фотографів?.? ?І це абсолютно зрозуміла річ.? ?У Львові ми звертаємо увагу на одне і вважаємо,? ?що це дуже гарно та важливо,? ?а коли дивишся фотографії? ? туристів,? ?то виявляється,? ?що окрім тих стандартних об'єктів,? ?вони помітили ще щось цікаве. ?

Колись я бачив,? ?як туристи? ?у Львові? ?знімали дерев'яні телефонні будки і це мене трохи здивувало,? ? але пізніше я зрозумів,? ?що й справді:? ?дерев'яних телефонних будок або? ?немає в інших містах,? ?або? ?майже не лишилось у Львові.? ?Ти тут ходиш щодня і тобі це стало звичним,? ?а людина,? ?яка приїхала,? ?звертає увагу на щось зовсім інакше.?

Цей проект мені порадив мій добрий товариш Кирило Горішний.? ?Так ми опинились у Пекіні в компанії ще п'ятидесяти фотографів? ?з різних країн світу.? ?Китайська сторона оплатила переліт та проживання? – і це прекрасно,? ?оскільки відчуваєш себе вільнішим,? ?не думаючи про гроші.?

Коли не цікавишся такими поїздками,? то здається,? ?що Китай ?– це далеко,? ?а значить дуже дорого.? ?Але ми летіли? ?"Австрійськими авіалініями?"? (Львів? – ?Відень? – ?Пекін?) ?і квиток в один бік коштував приблизно? ?480? ?доларів.? ?Летіти десять годин,? ?і з одного боку? – ?це далеко,? ?а з іншого? ?– нічний потяг на Київ їде сім годин.? ?Це ж майже те саме,? ?просто? ?відстань? ?якось? ? психологічно тисне.?

І тут варто відзначити? ? чудову організацію заходу.? ?Китайці зробили все дуже масштабно,?? так,? ?щоб усе відповідало головній темі проекту? – ?зйомка країни,? ?що динамічно розвивається.?

Пекінські зйомки

Я розумію,? ?оскільки зйомка була від адміністрації міста,? ?відповідно вони нам? ?демонстрували? ? усе найкраще,? ?але такий підхід є у кожній країні та у кожному місті.? ?Був список тем,? ?над якими? ?треба було працювати,? ?але? ?ми могли працювати над? ?власними проектами,? ?якщо лишався час.? ?Однак китайська сторона так організувала зйомки,? ?що на свої проекти часу майже не лишалось.?

Ми підписали досить жорсткий контракт,? ?за умовами якого? ?частину фотографій? ? передавали китайцям для? ?використання? (?у публікаціях? ?в ? ?журналі? ?"Пекін щотижневий”? та на виставках?)?,? ? а інша? ?частина залишалась? ? у нас,? ?і? ?з цими знімками ми могли робити усе,? ?що захочемо.? ?Тобто,? ?було таке своєрідне заохочення? ??– публікуйте,? ?розповідайте,? ?яке чудове у Китаї життя. ?

На певних зйомках ми працювали усі разом,? ?для інших –? розділялись на? ?групи,? ?до яких входили? один-два фотографи,? ?перекладач та водій.? ?Деякі зйомки ми робили разом з Кирилом,? ?а деякі окремо.? ?І згодом вже? ?жартували з? ?вибраної? ?для нас спеціалізації? – ?хтось був храмово-парковим фотографом?,? ?а хтось? – ?базарно-заводським??.? ?Ось так ми і фотографували всі досягнення?,? ?які Китай хоче показати світу:? ?промисловість,? ?електроніка,? ?але не? ?забували? ?і про прекрасне? –? як гарно посаджені кущі.?

Особливою гордістю для них був один з пекінських парків,? ?утворений на території колишнього? ?сміттєзвалища,? ? який відкрили за декілька днів до нашого приїзду.? ?Зрозуміло,? ? що це була промоакція,? ?мовляв подивіться?,? ?як це було і що з цього ми змогли зробити.? ?Та все таке акуратне,? ?усе під лінійку і слово фен-шуй там дуже часто лунало.? ?Тільки для нас це? ?слово звучить? ?вже? ?насмішкувато,? ?а у їхній культурі це слово є досить органічним?.?

Сам Китай,? ?звичайно,? ?зовсім інший та незвичний.? ?Якщо їдеш на Захід,? ?то якщо й мови не знаєш,? ?то принаймні прочитаєш і можеш комусь щось пояснити,? ?а у Китаї навіть прочитати важко з самого початку.? ?Частина написів дублюється? ? англійською,? ?а далі,? ?там де цікавіше? – вже ні.? ?І ти не знаєш:? ?чи це магазин,? ?чи перукарня,? ? чи офіс районної адміністрації.?

Специфіка китайської праці

У ставленні до роботи там усе дуже серйозно.? ?Люди ретельні у виконанні і відповідно цю ретельність перекладають на інших.? ?І ніхто не дивується,? ? бо це стандартна? ? ситуація.? ?Ми ж як думали про графіки роботи? –? що трохи познімаємо? ? для проекту,? ?а потім кожен буде реалізовувати свою фотоідею.?

Але першого ж дня? – ?початок зйомок о? ?5:30,? ?а закінчення? ? о? ?20:00,? ?наступного? ? дня? – ?знову від? ?5:30? ?до? ?20:00.? ?Далі вже були спокійніші дні,? ?але? ?загалом? ?я побачив,? ?що у них такий підхід? – ?треба працювати багато та інтенсивно.? ?Інколи,? ?можливо,? ?що й механічно.? ?Мені здалося,? ?що у Китаї це дуже популярно.?

На одній зйомці нам пропонували відзняти церемонію підняття прапора,? ?яка не є чітко зафіксованою у часі,? ?оскільки відбувається тоді,? ?коли сходить сонце.? ?От нам і пообіцяли,? ? що виїзд на зйомку буде о? ?3:30,? ?але потім скасували та перенесли на? ?5:30.? ?Всі зітхнули з полегшенням.?

Тобто,? ?коли вже? ?ми налаштувались на такий ритм,? ?то стало значно легше? –? бо якщо ти вже приїхав у Китай,? ?то навіть шкода проспати? ?зайву годину. ?

Китайська відкритість

Відкритість незнайомих людей на вуличних зйомках звичайно? ?ж вражала.? ?Якщо їм цікаво,? ?то вони цього не приховують.? ?Їм просто незвично,? ?що приїхала людина,? ?несхожа на азіата.? ?У нас би на таке? ?лише глянули,? ?бо? ?люди іншої раси вже стали звичними,? ?а в Китаї? ?– підходять і спокійно розглядають.? ?Хтось дивувався, що у нас такі великі очі. ?

Така ситуація характерна? ? більше для провінцій, ? а не для Пекіну,? ?де усі вже звичні до іноземців? ?– лаовай так лаовай.? ?Але у тих місцях,? ?де приїжджали туристи зі всього Китаю? (?наприклад??,? ?Велика Китайська стіна?)?,? ?то до нас часто підходили і жестами запитували дозволу? ?сфотографуватись з нами.? ?Для них це? ?є? ?ще незвичним,? ? для них ще незвично,? ?як ти виглядаєш.?

Було декілька людей,? ?які як тільки дізнавались,? ?що ми з України,? ?то? ?відразу згадували про футболіста Андрія Шевченка.? ?Тобто,? ?закономірно,? ?що у них там один стереотип,? ? а? ?в? ?нас якийсь інший.?

Під час вуличних зйомок ми спілкувались трохи жестами,? ?але й трохи словами.? ?Вважається,? ? що китайська мова? –? це щось таке незрозуміле,? ?але як на мене,? ?то вона не така вже й важка,? ?а в ієрогліфах? ? є навіть якась? ?зручність.? ?Перекладач? ?навіть радила? – ?якщо ви не вмієте сказати чи написати,? ?то просто намалюйте те,? ?що? ?вас цікавить,? ?бо деколи малюнки будуть нагадувати? ? ієрогліфи і вам легше буде пояснити. ?

Зйомки на базарах у будь-якій країні є показовими для розуміння того місця,? ?куди ти приїхав.? ?Там завжди багато людей,? ?вони всі такі різні і саме це дає можливість відчути загальний настрій міста чи країни.?

Ми самі ходили знімати на базар і там хтось був відкритим,? ? хтось дивувався,? ?а декого це дратувало і він жестами показував? –? давайте йдіть,? ?я ж тут працюю,? ?але загалом? ?всі були задоволені? ? та дуже щирі.? ?Принаймні так вони виглядали? ?.?

Вони були доброзичливо налаштовані? ?і як тільки помічали камеру,? ?то відразу починали позувати.? ?Звичайно,? ?що? ?так поводилися? ?не всі китайці,? ?а лише? ?деякі з тих,? ?що ми бачили.? ?Люди доброзичливі,? ?і це краще,? ?ніж коли починають гарчати:? "?А що ви тут знімаєте і для чого??" ?Звичайно,? ?кожна людина? ?має право запитати про це і вимагати не знімати,? ?але? ?так,? ?щоб це було виправдано і? ?не відчувалось агресії.?

Багато фотографів? ? розповідають про те,? ?як варто знимкувати у таких ситуаціях і я з цим погоджуюсь? –? коли ти приходиш знімати у незнайоме місце,? то ?там завжди будуть люди,? ?які хочуть фотографуватись,? ?яким байдуже і які не хочуть.? ?І всі ці категорії мають на це абсолютне право.?

Найкращим способом є прийти на місце і показати,? ?що ти фотограф.? ?Не відразу кидатись на зйомку,? ?а показати? –? я людина з камерою.? ?Хто не хоче,? ?може відвернутись,? ?а? ?хтось можливо навіть мріяв,? ?що колись настане той час і він буде у газеті чи на сайті? ?– така людина навіть зробить крок вперед.? ?Так коректніше?.? ?Ти приходиш до людей,? ?ти влізаєш у їх життя,? ?а не вони до тебе.? ?Вони? ?ж? ?тебе не запрошували,? ?а говорити,? ?що тебе запросила адміністрація Пекіну? ?– це смішно і реакція? ?буде зовсім інша.?

Після зйомок ми з Кирилом обмінювались враженнями? ? і нас дивували схожі речі.? ?По-перше –? це масовість,? ?по-друге? – ?мова.? ?Коли повертаєшся назад до Львова,? ?перше,? ?що усвідомлюєш? –? це тиша у місті,? ?бо у Пекіні було дуже голосно.? ?Але кричать вони не тому що такі схвильовані,? ?а тому що мова така.? ?Вона тонова і тому здається,? ?що всі кричать. Слова навіть потрохи вивчаєш,? ?оскільки вони не є складними,? ?головне правильними тоновими переходами? ? їх вимовляти.?

Нічний Пекін?

На нічні зйомки ми з Кирилом вже наважились самостійно.? ?Це у старі добрі часи,? ?коли в Союз приїжджав хтось з закордонних фотографів,? ?у нього був супроводжуваючий з органів,? ?але з нами такого не було.? ?З гідом,? ?звичайно,? ?теж цікаво,? ?але не так як самому.?

Це вже був такий собі дослідницький досвід,? ?як? ?у Китаї реагують на іноземця.? ?І люди потрохи пускали в оце своє життя.? ?Та ж історія з вуличним кінотеатром.? ?Я потім? ?запитав у перекладача про? ?це,? ?то вона? ?розповіла,? ?що такі імпровізовані екрани виставляють біля забігайлівок,? ?можливо? ?власнику? ?навіть? ?просто подобається якийсь фільм і він запрошує усіх до перегляду.?

А так проблем не було жодних.? ?Дехто нам ще й рукою махав.? ?До речі,? ?ми помітили,? ?що у китайців є традиція фотографуватись біля пам’ятників з двома піднятими пальцями? (?"вікторі?"?) однієї або двох рук.?

Це як стандарт тієї туристично ї фотографії,? ?де хтось фотографує? ?на руці? ?піраміду чи Ейфелеву вежу,? ?а? ?китайці піднімають два пальці і радіють наче малі діти.? ?Потім і? ?ми з Кирилом вирішили долучитись? ? до цієї традиції,? ?бо відтепер вже знали,? ?як потрібно було фотографуватись і? ?зробили декілька? ?"правильних?" ?іронічних? ? фотографій у трьох-чотирьох знакових місцях.?

Здоров'я у пекінських парках

Пекінські парки дуже гармонійно? ? побудовані? ? для фотографа:? ?тільки подивився у видошукач і відразу? ?– о,? ?кадр.? ?Все добре скадровано?.? ?Повертаєшся у інший бік? ?– і тут все добре скадровано.?

Біля Храму Неба? (?Тяньтань?) ?є парк.? ?Вхід платний,? ?але для тих,? ?кому за? ?70? – ?безкоштовно.? ?І вже з самого ранку там стільки людей,? ?що немає жодного вільного місця.? ?І всі займаються? ?спортом,? ?всі тренуються.?

Займаються? ? групами.? ?Це не? ?лише цигун чи тайцзицюань,? ?бо хтось цим цікавиться,? ?а хтось? – ?ні.? ?Це ще один стереотип,? ?з якого сміються самі китайці? – нібито всі жителі Піднебесної? ?"навчались в Шаоліні?"?.?

Хтось робить звичайну гімнастику?,? а ?хтось якусь? ?незвичну? ?зарядку.? ?В іншому? ?місці? ?стоїть тренер з гучномовцем,? ?і під його команду всі махають ногами і руками.? ?Окремо включили музику,? ?і? ?під неї чоловік сто танцює.? ?Коли я сказав перекладачеві,? ?що мелодія мені знайома,? ?вона відповіла,? ?що це якась тібетська мелодія,? ?напевне місцева діаспора тренувалась.?

Ще збоку? –? з віялами працюють,? ?далі –? бадмінтон.? ?Хто не може,? ?то? ?тренується? ?на гімнастичних турніках або прес качає,? ?або розтяжку робить.? ?На це все подивишся і розумієш,? ?що сам вже так ногу не піднімеш.? ?А тут задіяні всі люди будь-якого віку.? ?Це? ?вже така традиція.?

Можливо,? ?це стереотипна річ,? ?але я не побачив там людей з? ?надто вже зайвою вагою.? ?Всі активні.? ?Частина ж людей,? ?яка не займається? ?– просто об’єднюються? ?в клуби за інтересами?.? ?У нас такого немає.? ?Тут більше відчуття,? ?що? ?65? ?років? ?і далі? – ?це вже все.? ?Куди виходити?? ?Телевізор і все.?

А там навіть така банальна річ,? ?як масажна доріжка.? ?Тобто,? ?у парку бруківка,? ?а між нею доріжка з? ?річкових камінців і якщо ти не хочеш чогось робити,? ?або не можеш,? ?то просто роззуваєшся? ?та й ходиш.? ?Так і ходять групами? ?і? ?отримують стимул? ?вести здорове життя. ?

Особливості китайського мовлення

Коли я зміг? ?вперше? ?самостійно прочитати ієрогліфи,? ?то дуже? ?зрадів.? ?Це була табличка? "?Вихід з парку?".? ?Наша перекладачка допомагала нам? ?спілкуватися,? ?а ще виконувала? ? просвітницьку місію? ?– пояснювала,? ? як писати ієрогліфи.? ?Є слова,? ?які я можу? ?вимовляти,? ?але не знаю,? ?як вони пишуться,? ?є? ?такі,? ?що? ?навпаки,? ?а є такі,? ?що я можливо ще плутаю.? ?Ієрогліф? "?Китайська стіна?" ?легко запам’ятати,? ? ще знаю,? ?як? ?казати лапша та рис,? ?тобто вже зможу собі дати раду,? ?якщо захочу їсти.?

А ще дуже незвичною була ситуація,? ?коли під час розмови китайці,? ?які не знають англійської? (?чи іншої іноземної?) ?мови просто замовкали і переходили на мову жестів.? ?Але завжди можна вийти з? ?ситуації.? ?Пам'ятаю,? ?мені треба було? ?з'ясувати,? ?скільки часу потрібно чекати,? ?поки прибирали у номері готелю.? ?Скільки?? ?Вейтінг?? ?Бачу,? ?що не розуміють,? ? тоді я спокійно показую на годинник,? ?імітую звук годинникової стрілки і малюю цифру? (?скільки потрібно чекати?) ?20? ?хвилин?? ?Окей.?

Питав у перекладачки? ? про те,? ?скільки ієрогліфів потрібно знати,? ?щоб спілкуватись,? ?вона відповіла,? ?що нам трьох-чотирьох тисяч буде достатньо. До речі,? ?у китайських перекладачів є цікава традиція,? ?під час праці вони вибирають собі якесь просте ім'я,? ?яке? ?було? ?б? ?зручним для вимовляння іноземцями.? ?Нашу перекладачку звали? ?Чжанг? (?прізвище?)?,? ?але ми домовились,? ?що називатимемо її Ліля.?

Велика Китайська Стіна

Закономірно,? ?що Велика Китайська стіна вражає своїми масштабами.? ?Спочатку,? ?коли підходиш до неї,? ?ставишся як до роботи:? ? так,? ?це? ?Китайська стіна,? ?шукаємо якийсь ракурс,? ?знімаємо.? ?Але згодом починаєш вже усвідомлювати,? ?що це важлива історична річ,? ?яку ти бачив на картинках в підручнику.?

Нам її показували? ? у двох? ?місцях:? ?там,? ?де вона реконструйована,? ?де багато туристів,? ?де висять портрети Мао з цитатами, і там,? ?де вона не відновлюється і потрохи руйнується.? ?Там немає таких масових туристичних груп і тому значно цікавіше. ?

Пекінський смог

У Пекіні в повітрі постійно висить те,? ?що називають смог,? ?але це не зовсім смог.? ?У? ?місті дуже сильна вологість і тому? ? таке враження,? ?що? ?це? ?туман.? ?Так сталось,? ?що більшість днів,? ?коли ми знімали,? ?якраз й висів цей туман? (?хоча,? ?мабуть? ?смог також додавався?)?.?

Але ми дивились фото з попередніх? ? каталогів,? ?де й небо синє та й сонце світить і здавалось,? ?що нам показують якийсь зовсім інший Пекін.?

І от якраз у завершальні два дні з'явилось синє небо.? ?Виявилось,? ?що потрібно слідкувати за вітром.? ?Якщо вітер північний,? ?то велика ймовірність,? ?що небо буде синє,? ?а якщо він з півдня? (?саме? ?там усі промислові? ? райони?)?,? ?то тоді якраз до вологості ще й смог додається.? ?Тому на картинках перспектива Пекіну завжди у тумані,? ?але? ?в цьому є щось таке симпатичне.?

Китайська кухня

Китайська кухня або відразу подобається,? ?або іде різке несприйняття.? ?Не скажеш відразу,? ?що вона смачна чи несмачна.? ?Просто інший смак,? ?і він мені сподобався?.? ?Половину з того,? ?що ми їли я не знав,? ?що це таке.? ?Кілька разів поцікавився,? ?потім? ?подумав,? ?що ліпше? ?не? ?треба.?

Якось запитав,? ?бо було дуже смачно і виявилось,? ?що по-нашому це б називалось холодцем,? ?а іншого разу перекладачка довго не могла згадати потрібне слово та й сказала,? ?що це щось з живота,? ?якийсь? ?найбільший орган.? ?Так я і зрозумів,? ?що краще не питати.?

Смачно? – ?їж,? ?несмачно? – ?не їж.? ?А всі ці скорпіони,? ?змії та личинки,? ?то їх у Китаї також мало хто їсть.? ?Хтось це любить,але їх одиниці.? ?Це екзотика,? ?щоб дивувати туриста,? ?а їжа та ж сама:? ?овочі,? ?лапша,? ?рис. ?

Раніше я не знав про принцип подачі китайських? ? страв.? ?Коли,? ?наприклад,? ?я замовляв рис,? ?ще хтось м'ясо,? ?а хтось інший? – ?тофу,? ?то страви приносили не кожному у тарілці,? ?а ставили на таку штуку,? ?що крутиться,? ?і вже звідти ми брали собі частину того чи іншого.? ?І вся суть у тому,? ?що ми всі замовляємо на стіл,? ?всі разом їмо шматочками і спілкуємось.? ?Навіть у паличках є сенс,? ?бо якось і розмова тече і ти не відразу нажираєшся?.?

Я ще помітив,? ?що оскільки там багато замовляють,? ?то відповідно і залишається багато.? ?А я ж з України? – ?відразу думка,? ?як це так,? ?це ж перерозхід??! ?Але перекладачка сказала,? ?що це така традиція,? ?бо якщо гості з'їли усе? ?– це дуже погано,? ?потрібно подавати більше,? ?щоб залишалось.? ?А якщо залишається,? ?то значить,? ?що їм усе сподобалось і вони залишились ситі.?

Хоча ця штука з надмірним викиданням їжі не сподобалася комусь з керівників Китаю і він через ЗМІ оголосив,? ?що це погано,? ?що це пережиток і з цим потрібно боротись.? ?І от після китайського Нового року у медіа було показове інтерв'ю одного двірника,? ?який зазначав,? ?що й справді помітив,? ?що сміття стало на тридцять відсотків менше.?

А ще у цих побутових розмовах проскочила й нелюбов китайців до японців.? ?Нам пояснювали,? ? як потрібно пити різні сорти чаю:? ?це так п'ють,? ?а це отак,? ?а от цей чай варто пити з повітрям,? ?присьорбуючи,? ?іронічно? – ?так,? ?як японці лапшу їдять,? ?ха-ха-ха.? ?А я навіть не знав,? ?що виявляється є різні способи їдження лапші.?

Комуністичний інтернет Китаю

Не можу сказати,? ?що я відчув на собі тиск того факту,? ?що Китай вертикальна держава.? ?Очевидно,? ?що він там є.? ?Але й там є принцип невтручання до когось,? ?поки той хтось не втручається у державні справи.?

Вся площа Тяньаньмень оточена металевою огорожею і є лише декілька місць,? ?де можна зайти через металошукач.? ?Але іноземців не перевіряют ь,? ?лише китайців.? ?Всі об’єкти охороняють? ? військові,? ?формально звичайно,? ?але біля кожного об’єкту є пост.?

А так,? ?фейсбук? – ?заблоковано,? ?ютуб? – ?заблоковано.? ?Тобто,? ?можливості? ? для самоорганізації як такої немає,? ?наскільки я розумію.? ?Gmail там проблемно вантажився,? ?зате? ?ukr.net? – ?літав.? ?Вай-фай в аеропорту? – ?це окремі враження,? ?оскільки ж інтернет контрольований.?

Вай-фай в аеропорту вільний,? ?але потрібно отримати пароль.? ?Для того,? ?щоб отримати пароль,? ?можна у спеціальному автоматі відсканувати свій паспорт та отримати чек,? ?або ж зробити копію паспорту в інформаційній точці.? ?Там тобі видрукують два чеки:? ?один з печаткою,? ?а інший з твоїм підписом.? ?З печаткою тобі залишають,? ?на ньому? –? логін та пароль на п'ять годин.? ?Все дуже просто,? ?але й записано:? ?хто,? ?де, що і коли.?

Команда фотографів

Цей проект ще був цікавий тим,? ?що зібрались різножанрові фотографи.? ?Всі ніби приходять знімати на одне місце,? ?знімають одну й ту ж тему,? ?але картинки у всіх різні.?

Було відчуття,? ?що ми всі робимо спільну справу і що у тій внутрішній кухні не було такого смішного поділу,? ?типу,? ?арт-фотографія? ?краща за репортерську,? ?а репортерська? ?краща за? ?якусь іншу,? ?бо ми? ?ж? ?тут з характерами працюємо і так далі.?

Не було тієї? ?надуманої? ?фотоієрархії,? ?де кожен жанр вважає себе найкращим,? ?а інші? – ?такими? ?собі,? ?і? ?решта просто змирились з їх існуванням.? ?Було? ?враження,? ?що всі цінують роботу один одного.? ?Тема одна,? ?але кожен має? ?до неї? ?різні шляхи,? ?і? ?твої колеги цінують? ?їх,? ?тобто був такий собі загальний дзен.?

Або це так нам пощастило,? ?що підібралась така команда,? ?або це так заведено серед? ?тих? ?фотографі??.? ?А географія фотографів була широчезна:? ? Індонезія,? ? Таїланд,? ?Канада,? ?Штати,? ?Західна Європа,? ?Східна Європа,? ?Таджикістан,? ?Філіппіни.? ?Звичайно,? ?що тим,? ?хто з Азії було набагато зручніше,? ?бо? ?китайська культура їм більш зрозуміла.? ?Вони? ?принаймні знають з якого боку вхід у буддистський храм.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.