Партія регіонів хоче зрівняти статус російської мови з українською

Теза про надання російській мові статусу другої державної мови в Україні став одним з основних у передвиборній кампанії Віктора Януковича. Однак, прийшовши до влади, нова президентська команда оголосила, що не може реалізувати цей пункт програми. Оскільки це вимагає внесення змін до Конституції, що передбачає проведення всеукраїнського референдуму і згода двох третин депутатського корпусу. Пропрезидентські фракції не мають у своєму розпорядженні конституційною більшістю голосів у Верховній Раді, а тому спробували піти іншим шляхом.

Соціологи стверджують, що більшість рядових українців вже прийняли для себе рішення, що важливіше: за даними соцопитувань, у першу десятку найважливіших проблем, вирішення яких громадяни чекають від влади, входять соціальні й економічні питання - рівень життя, робочі місця, ціни, пенсійна реформа, доступність медичних послуг і здобуття освіти. Що стосується проблеми статусу російської мови, то дані Інституту соціології НАН України, який вже 20 років проводить спеціальний моніторинг громадської думки, свідчать про поступову зміну настроїв. Якщо в 1995 році 52% українців виступали за надання російській мові офіційного статусу, то в 2011 році прихильників підвищення статусу російської було 41,6%. Оприлюднені днями дані дослідження, проведеного компанією Research & Branding Group, дещо відрізняються: 47% українців вважають, що в Україні має бути дві державні мови - російська та українська; а 46% виступають проти другої державної.

Є деякі труднощі. Депутат, який входить до складу пропрезидентської більшості, неофіційно сказав, що законопроект взагалі неможливо реалізувати. «У пояснювальній записці сказано, що це не вимагає ніяких додаткових витрат держбюджету. А як без витрат перевести діловодство, судову систему, освітні програми, всю сферу адміністративних послуг на якмінімум дві мови? Як мінімум, тому що в законопроекті зазначено півтора десятка мов, які, як і російська, отримають статус регіональних, - читаємо:білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримсько-татарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська та кримчацька. В деяких областях буде по дві-три регіональних мови. І кожен держслужбовець зобов'язаний буде володіти всіма. Багато у нас знайдеться таких поліглотів? Або перетворимо систему державного управління в мовні курси? А на що перетвориться документообіг?»

Один з авторів законопроекту, депутат Вадим Колесніченко вважає, що документ - це тільки крок у виконанні міжнародних зобов'язань України, взятих у момент приєднання до Європейської мовної хартії. Ніхто не скасовував передвиборних обіцянок Партії регіонів про підвищення статусу російської, але зараз мова йде не про це, оскільки у команди Януковича немає достатньої кількості однодумців у парламенті, щоб реалізувати обіцянки.

Політолог Володимир Фесенко сказав, що питання підвищення статусу російської вже багато років традиційно використовується різними українськими політиками як передвиборний козир. «Але якщо раніше ставка робилася в основному на зовнішній фактор, на те, щоб, якщо завгодно, задобрити Росію, то зараз окремі члени Партії регіонів орієнтуються на внутрішнього користувача - ту частину своїх виборців у східних і південних областях України, які за два роки правління Януковича розчарувалися у своєму колишньому виборі», - сказав В. Фесенко.

У такій ситуації спроба змінити статус-кво може обернутися новим розколом і черговим протистоянням у суспільстві. Днями в Києві відбулися акції протесту противників підвищення статусу російської. На цей тиждень готуються акції тих, хто підтримує ініціативу Партії регіонів.

Джерело: Дело