Новини

Мистецтво

Україно-польські артнаступи

Україно-польські артнаступи

Костя Смолянінов

Україно-польські артнаступи

Вівторок, 3 вересня 2013, 18:50

У Львові тривають «Дні мистецтва перформанс», єдиний в Україні фестиваль перформансу, а паралельно з ним – проект Artnastup та презентація трієнале сучасного мистецтва «Український зріз».

Знайома питає, чому такий проект відбувається не у Києві?

Цього року організатори «Днів мистецтва перформанс» йдуть за тим самим сценарієм, що й три роки тому.

У Львові презентують сучасне польське мистецтво, а до Любліна за місяць повезуть українське.

У межах проекту Artnastup у Львівському палаці мистецтв відкрили виставку польського цифрового мистецтва Ре: (ремінісценції, ремікс, рефлексія).

Присвячена вона  50-літтю польського медіа-мистецтва. В експозиції представлено і відеоарт, цифрові інсталяції, інтерактивні об’єкти, куби-роботи, документальне відео.

У виставці є кілька робіт з едукативним акцентом, демонструють історію розвитку медійного мистецтва у Польщі.

Фестиваль нових медіа WRO також показує на кількох екранах відео зі своїх заходів.

Серед учасників виставки – знані польські медійні художники, є й українські.

Сергій Петлюк презентує роботу, яку цього року показував на фестивалі WRO у Вроцлаві.

Польські куратори також показали роботу Андрія Лініка, яку придбало Люблінське товариство заохочення мистецтва.  

До речі, це перший твір медійного мистецтва, який купили в українського митця.

Теми різноманітні. Взаємодія людини з людиною, взаємодія людини з механізованим, цифровим світом, пошуки сенсів  життя, стереотипи, інформаційні маніпуляції, зрештою, кожен має право відчитати щось своє.

Водночас з виставкою Ре: (ремінісценції, ремікс, рефлексія) відбувається презентація трієнале сучасного українського мистецтва «Український зріз».

Цей проект – це своєрідне підсумування того, що відбувається з сучасним мистецтвом в Україні. Вперше відбувся у 2010 році. Організовують цю подію раз на три роки.

У Львові показали цього разу частину робіт проекту та презентували каталог виставки.

Тема цьогорічного трієнале – лиман. Метафора до того, що відбувається з сучасним українським мистецтвом – перехідний період, мінливість, плинність, розпуття, розточчя, але й безмежні можливості до трансформації.

Близько 40 митців є учасниками цьогорічного "Українського зрізу". Більшість з них – були учасниками минулого трієнале.

Доєдналось і молоде покоління митців, зокрема ті, які стартували з серйозними проектами під час мистецьких фестивалів, які організовує Дзиґа (Тиждень актуального мистецтва, Дні мистецтва перформанс, МедіаДепо, Школа перформансу).

Як і в попередній раз, багато живопису, є мистецькі об'єкти, скульптури, інсталяції.

Влодко Кауфман розповів, що в Любліні покажуть і медійні твори, зокрема роботи Сергія Петлюка та Андрія Лініка. Правда, для українських митців нові медіа це ще не найактуальніша форма.

Покажуть полякам і перформанс, у чому українці за останні кілька років розвинулись. Сьогодні випускники Школи перформансу у межах фестивалю Дні мистецтва перформанс беруть участь у найпрестижніших міжнародних фестиваляхперформансу.

У Любліні «Український зріз» відбудеться у жовтні, відкриють одну велику виставку та кілька окремих жанрово окреслених експозицій в різних галереях міста.

А львів’яни ще до 8 вересня мають нагоду побачити роботи тих українських художників, які не так вже й часто виставляються у Львові. Не часто у нашому місті відкривають виставки нових медіа, особливо такого рівня як проект Ре:.

І власне про важливість місця. Історик мистецтва Богдан Шумилович у статті до каталогу трієнале «Український зріз» говорить, що місце таки має значення.

Те, що саме Львів і Люблін, а не Київ і Варшава – може мати свої наслідки. Це спосіб позбутися комплексів меншовартості, спосіб позбуватися постколоніального синдрому.

«Треба маргіналізувати центри, які маргіналізують нас. Дивитись на себе як на щось, що проповідує як локальну, так і глобальну цінність» – говорить Шумилович. 

Невідомо, що буде з нашими комплексами меншовартості та постколоніальними синдромами, але те, що наслідки сучасного мистецтва даються в знаки у Львові, то це беззаперечно.

Якщо п'ять років тому актуальне мистецтво було тільки для учасників проектів, мистецтвознавців, то сьогодні вже менше агресії і більше відвідувачів, навіть які не мають жодного відношення до мистецтва.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.