Молоді лідери в Новому Сончі

Молоді лідери в Новому Сончі

Ганна Власюк,  9 вересня 2013

Європа потребує молодих підприємців, аби в майбутньому уникнути проблем з безробіттям.

Саме ця теза стала основною темою обговорення на VIII Економічному Форумі Молодих Лідерів, що відбувся 3-6 вересня 2013 року в місті Новий Сонч у Польщі.

Близько 350 учасників із 45 країн говорили про бізнес та управління компанією, про освіту і довіру в сучасній економіці та про виживання підприємства на ринку.

Згідно зі статистикою організаторів, 45% учасників форуму – жінки, 73% – із однієї з країн ЄС.

Країни із найбільшою кількістю учасників (за винятком Польщі) – Україна, Німеччина, Іспанія, Туреччина, Італія та Румунія. Лише по одному учаснику було з Естонії, Албанії та Мальти.

Шукати нові шляхи для Європи

На відкритті форуму ведуча для початку просить учасників поговорити зі своїми сусідами в залі про власну мету та очікування від події – атмосфера відразу стає більш дружньою, а приміщення наповнюється мультимовним гомоном.

Моїм сусідом виявляється 18-річний поляк з українським ім’ям Богдан. Каже, що квиток на форум виграв у конкурсі.

Родом з місцевості поблизу Нового Сонча, навчається в загальноосвітньому ліцеї імені Владислава Оміана в Ліманові. Для нього форум – це можливість познайомитись з цікавими людьми та послухати цікавих лекторів.

Ведуча Агнєшка окреслює роботу на найближчий день – чіткого плану, як виявляється, немає – учасники самі пропонують теми для дискусій і беруть в них участь. Головне, аби вони стосувались ширшої тематики – пошуку нових шляхів розвитку для Європи.

Це стратегія open space – чогось середнього між кава-паузою та бізнес-зустріччю. «Найкращі ідеї, як правило, народжуються саме під час зустрічей за кавою», – коментує вибір стратегії Агнєшка.

Для технології опенспейсів характерні чотири принципи, один закон, та дві метафори-«тваринки».

«Хто б не прийшов на зустріч, він буде потрібною людиною, кожна тема – правильна тема у правильний час», «Коли б не стартував опенспейс, це буде правильний час для цього», «Щоб не трапилось – це єдине, що може трапитись», «Коли кінець, то вже кінець» – доводять чотири принципи.

«Закон двох ніг» – учасники повинні повністю включатись у те, про що говориться. «Якщо не подобається тема опенспейсу - йдіть і робіть щось інше», – каже Агнєшка.

Учасники опенспейсів, за її словами, поділяються на дві категорії, які можна порівняти з двома тваринками. «Бджілка» – беруть якомога більше від кожної дискусії, дізнаються щось нове, діляться ідеями. «Метелики» ж натомість створюють «центри пасивності», незацікавленості в дискусіях.

До сцени вибудовується черга – молоді лідери пропонують 22 теми опенспейсів – від виборів до Єропарламенту до оптимальних способів пошуку інформації для молоді.

Вирішую відвідати дискусії, теми яких пов’язані з Україною – «Розвиток бізнесу ЄС у Східній Європі (Молдова, Білорусь, Росія, Україна)» та «Норми права у країнах Східного партнерства»

Перший опенспейс викликає жваве зацікавлення – в ньому беруть участь близько 15 учасників. Обговорюють проблеми, які постають перед європейським бізнесом у Східній Європі та шляхи їх вирішення. Проблеми більшість учасників називають відразу ж – корупція, протекціонізм, державний контроль та бюрократія, мовна та бізнесова культура, проблеми з політичного боку.

З пропозиціями вирішення проблеми вже складніше, проте вони теж лунають – сприяння підприємцям у маленьких містах, аби вони утворювали організації для лобіювання власних інтересів та лібералізація візових питань.

«East business is really hard», – чую уривки з розмов французького та польського учасників. На загал поляк каже, що насправді про вирішення проблем європейського бізнесу в країнах говорити мало. «Треба, щоб настала зміна покоління, яке звикло жити в корупції», – каже він.

У другому опенспейсі про норми закону в країнах Східного партнерства чи не всі учасники – українці, відтак і дискусія переважно торкається саме України. Обговорюється низка проблем зі сфери права – проблеми з імплементацією законів, їх елементарним невиконанням, низькою правовою свідомістю українців та їх інертністю.

Наприкінці дискусії до команди приєднується німецьких учасник та деякий час уважно слухає. «Послухайте друзі, все ж не можна постійно говорити, що у вас все так погано. Ви мусите шукати і якісь позитиви», – каже він.

Викрутаси Вілкула

Український віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул виступає перед форумчанами в перший день. У своєму виступі говорить про європейське майбутнє України, про важливість угоди про асоціацію для цього. Звісно ж, згадує про те, що головна заслуга у цьому – Януковича.

«Очікується, що саме у Вільнюсі на саміті «Східного партнерства» у листопаді Україна та Євросоюз підпишуть історичний документ – Угоду про асоціацію та створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Цінність Угоди не лише в тому, що вона допоможе Україні зробити ще один крок у модернізації соціально-економічного життя відповідно до європейських стандартів. Але й у тому, що вона відкриє європейську Україну для об’єднаної Європи», – каже Вілкул.

Віце-прем'єр позиціонує себе як молодіжного лідера – згадує, що йому 39 років, що середній вік членів його команди – 30 років. Водночас уникає відповідей на гострі питання від публіки – ігнорує питання про звільнення Тимошенко (у залі його зустрічають оплесками), обтічно говорить про якість українських доріг та ймовірність підписання угоди про асоціацію з ЄС попри невиконання Україною низки пунктів.

Запитую про враження від Вілкула учасників форуму – вони кардинально різняться.

На білоруського журналіста Аляксандра Вілкул справив враження холодного чиновника «дніпропетровського вишколу» – «Он точно знает, чего хочет, – каже Аляксандр. – Вот только не понимаю, почему он об возрасте своем вспомнил. Очевидно, что речь ему писали».

«He is so open minded», – каже натомість про Вілкула Андреа з Румунії. Такої ж думки і Ольга з Росії.

«А меня просто стоншило, когда ему задали вопрос о Тимошенко. Сколько уже можно этой политики – меня вообще-то экономические темы интересуют», – коментує виступ Вілкула Амін з Азерйбаджану.

Створювати місця праці

Дискутували на форумі про безробіття в ЄС, зокрема і серед молоді. Лідером є Греція – тут без роботи майже третина працездатного населення – 29%, 9% з яких – молодь віком 18–25 років. На другому місці Італія – 23%, у віковій групі 18–25 – 11%, у Данії натомість показник становить 8%, у віковій групі 18–25 – 2%, в Польщі – 18% та 6% відповідно.

Віце-прем'єр, міністр економіки Польщі Януш Пєхочінський агітує учасників форуму турбуватись не лише про власне робоче місце, а й створювати нові – займатись підприємництвом. Якщо в цьому поколінню не зросте кількість, молоді загрожує безробіття.

"Неважливо, де ви житимете в майбутньому - Лондоні, Мадриді, Києві чи Будапешті – у 50% ви будете приречені на безробіття", – каже Пєхочіньський.

Згадує він і про те, що вже близько півтора року тривають інтенсивні перемовини між ЄС та США про впровадження нової угоди про зону вільної торгівлі між ЄС та Сполученими Штатами як відповідь на світову кризу.

One big ear

Через вісім годин, коли голова вже гудітиме від напливу інформації, ведуча попросить учасників розповісти один одному про свої враження за день, проте з умовою, аби не перебивати співрозмовника – поки один учасник слухає, інший – one big ear.

Почутим і побаченим зі мною цього разу ділиться Ольга із Москви. Вона приїхала на форум, бо чула хороші рекомендації від знайомих. Як більшість учасників форуму, Ольга має у СV пунктик про вищу освіту – вчилась в Данії та Нідерландах.

Попри те, що освіта з економічним ухилом, Ольга хоче трохи працювати в журналістиці – дописувати до National Geographic.

У цьому всьому не можу зрозуміти лише одного – як їй міг сподобатись Вілкул?

фото: facebook.com/young.leaders.forum

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.