Кришнаїт Юрій Андрущенко: Ми виходимо для того, щоб очистити Львів

Кришнаїт Юрій Андрущенко: Ми виходимо для того, щоб очистити Львів

Тереза Абіс,  8 жовтня 2013

Розмова із головою релігійної громади свідомості Крішни у місті Львові Юрієм Андрущенком (духовне ім’я – Яяті дас).

Скільки у Львові є таких центрів свідомості Крішни?

У Львові – це єдиний центр, але в Україні є близько 120 центрів.

А скільки приблизно прихожан у Вашій спільноті?

Є активні та менш активні люди. Є такі, що приходять лише на свята.

На останньому нашому святі у вересні було осіб сімдесят, а таких, що приходять стабільно, я гадаю, тридцять-сорок буде.

Я сьогодні побачила, що до Вас приходять абсолютно різні вікові категорії. Яким шляхом вони приходять до Крішни? Як Ви прийшли до нього? Чи були вони перед тим, як прийти до вас у якихось інших деномінаціях?

Є навіть ціле знання стосовно того, чому люди приходять до пошуків абсолютної істини. У Бгаґавад-Ґіті говориться про чотири категорії людей, які звертаються до цього. Люди можуть звертатися або до Бога, або до пошуку істини з чотирьох причин.

Ви напевне чули про касти (варни). Є шудри, вайшії, кшатрії, брагмани. Шудри – це прості робітники, вайшії – це торговці і землероби, кшатрії – керівники і воїни, а брахмани – це вчені люди і священики.

Психо-фізична (не духовна) природа людини належить до однієї із цих чотирьох категорій. Тобто це місце, яке людина займає у суспільстві. Очевидно, що не всі люди однакові. Хтось вчитель, а хтось щасливий з того, що керує тролейбусом.

Є чотири причини відповідно до того, як хто з них шукатиме цю істину. Шудри, або люди невисокого інтелектуального розвитку просто люблять працювати і їм більше нічого не потрібно. Такі люди переважно звертаються до Бога лише тоді, коли в них якісь проблеми чи біда. І все тому, що вони дуже прив’язані до тілесної концепції життя. Якщо проблеми з тілом, то це все – трагедія! Хвороба – це проблема, голод, жінка кинула тощо.

У вайшіїв – інтелект вже трохи вищий, оскільки для того, щоб працювати з грошима, працювати в сфері торгівлі треба трішки більше розуміти. Такі люди йдуть за грошима до Господа. Вони думають: "Матеріальним способом можна якось заробити, а якщо ще й не матеріальним можна?!"

Тобто, щось таке зробити, якось пошаманити, щоб прибутки відразу були більшими, ніж у інших. Це хитрі люди, така їхня природа.

Наприклад, у місті Тірупаті (Південна Індії) є таке божество Баладжі. І от біля нього стоїть така велика черга, що три дня потрібно простояти, щоб пожертвувати цьому божеству якісь гроші.

Уряд все це тримає під контролем, а люди говорять, що коли ти жертвуєш якусь суму божеству Баладжі, то повернеться у десять разів більше. Тобто можна поїхати, покласти гривню і одразу отримати десять. Люди пачками туди гроші носять і стоять три дні у черзі.

На цьому божестві вбрання на суму 160 мільйонів доларів. Тобто люди дуже сильно хочуть, щоб Бог їм допоміг саме таким способом.

Це божество стоїть із закритими очима, бо Крішна ніколи не дає матеріальних благословень, але у цьому випадку – Він із закритими очима, щоб не бачити усі ці матеріальні, корисливі мотиви.

Третя категорія, кшатрії – це керівники або воїни, у них дуже розвинене почуття цікавості. Справжньому керівникові ніколи не буде байдуже на те, що робиться на підлеглій йому території. Тому такі люди можуть із цікавості прийти і сказати: "А хто такі кришнаїти? Що у них там робиться? Піду до них і подивлюся".

 А от брагманів штовхає пошук абсолютної істини. Їм цікаво, як все насправді відбувається. "Чому тут так, а не так? Я буду день і ніч читати книги, але все ж це виясню!"

Це і є ті чотири причини: біда, гроші, цікавість і знання. Це універсальний принцип, люди в будь-яку церкву заходять заради цього.



В кожній релігії є якась основна мета. Християнство проповідує любов до ближнього, у буддизмі – це саморозвиток. Яка ціль кришнаїзму?

Наша ціль подібна до християнства. Любов до ближнього, любов до Бога. Але любов до Бога ставиться на перше місце, бо любов до ближнього неможлива без любові до Бога. Наша сутність має три потреби – у діяльності, у мисленні, у любові.

Тому у Бгаґавад-Ґіті описуються три шляхи: карма-йога, ґ'яна-йога і бхакті-йога. Ґ'яна-йога – це філософія, карма – це діяльність і бхакті – це любов. Перших два – діяльність і мислення обмежені, а от любов можна розвивати до безкінечності. Є навіть такі емоції, коли тіло не витримує. Можна померти від емоцій, від любові.



Чому у вченні, що пропагує любов, добро і гармонію так багато жорстокості в писаннях? Наприклад історія створення Бога Ганеші. Власний батько відірвав йому голову і поставив на її місце голову слона.

По-перше відривання голів і так далі – це не на матеріальному рівні. Ні його батько, Господь Шива, ні сам Ганеша не мають таких тіл, які маємо ми. Якщо ми навіть ніготь якийсь відірвемо, то буде багато болі, ми будемо плакати і це трагедія на ціле життя.

Їхні ж тіла знаходяться на вищих матеріальних планетах і мають тонку форму. Ми також маємо такі тіла.

У Бгаґавад-Ґіті сказано, що ми маємо грубе тіло, тонке тіло і духовне тіло. Тобто матеріальне, астральне і духовне. Або замість астрального можна сказати психічне. І на вищих планетах, власне, люди не люди. Живі істоти існують там (у раю наприклад) у тонких тілах. Вони складаються з розуму, інтелекту і оманливого его.

Ми під час сну теж кожного разу виходимо з грубого матеріального тіла і подорожуємо в тонкому тілі, а потім повертаємось у грубе тіло. І ті події, що відбуваються в тонкому світі, на тонкому рівні, вони мають зовсім інший сенс і зовсім інші відчуття. Якщо хтось комусь відриває голову, то цю голову можна потім приставити назад і так, ніби нічого і не було.



Я сьогодні почула, що представники Вашої громади багато судились. Через що ці відбувались суди?

Наприклад, останній суд був у Росії над Бгаґавад-Ґітою, яку хотіли визнати екстремістською літературою і заборонити.

Якщо постійно йдуть суди, то значить щось у цій вірі інші люди вважають неприйнятним?

Це влада все організовує. В Америці було дуже велике протистояння влади з такими новоствореними організаціями. Мало хто знає, хто ж такі кришнаїти. Але оскільки Америка є демократичною країною, то судді відмовлялися проводити такі суди.



Кришнаїзм дуже пов’язаний із ведичною культурою, ведичною медициною, кулінарією. Чому ж ведична культура відіграє таку велику роль у кришнаїзмі? І чи є у нас лікарні з ведичною системою лікування?

У світі є такі лікарні, а ось в Україні, поки що є лише різні ресторанчики. У нашій організації є кілька лікарень (не пам’ятаю у яких країнах), але в Індії точно є і там для членів нашої організації значно дешевші ціни. Це Аюрведа, це ціла сфера, це лікування зовсім за іншими принципами.

А чому харчування відіграє настільки важливу роль у житті послідовників цієї релігії?

Свідомость Крішни – це не релігія. Це – філософія, це духовний рух. Ми говоримо більше про культуру. Офіційно ми зареєстровані як релігійна громада, але сам рух свідомості Крішни – це саме культура до складу якої входить і релігія.

У ведичній культурі дуже багато релігій. Лише в Індії 24 офіційні релігії та 109 офіційних мов. Це дуже потужна культура.

А щодо харчування, то воно, звичайно, що впливає на свідомість і тому ми так уважно за цми слідкуємо. Якщо ви будете їсти все підряд, то у вашій голові буде повний безлад.



А якщо людина хоче долучитись до Крішни, то їй обов’язково треба стати вегетаріанцем?

Спочатку не обов’язково, бо ж сенс не у вегетаріанстві. Вегетаріанство – це як один з засобів очищення. Людина має мати більш чисті звички. Якщо ж ви захочете отримати, наприклад, ініціацію, отримати духовного вчителя і стати справжнім послідовником, то вам доведеться стати вегетаріанцем.

Навіть звичайна вегетаріанська їжа породжує карму. І увесь сенс у тому, щоб не вживати карму інших. Якщо хтось мені приготував щось з поганими думками, то духовна практика буде постійно знаходитись під ударом. Тим більше, якщо йдеться про карму мертвих тварин.

Ми не вживаємо, м’яса, риби, яєць, кави, чаю, наркотиків, алкоголю, сигарет. Ми не займаємось азартними іграми і не маємо незаконних статевих стосунків. Статеві стосунки дозволені тільки для зачаття благочестивих дітей. Сам секс оскверняє свідомість, але для зачаття, навіть Господь Крішна в Священних писаннях говорить, що такий секс – це Я (Моя енергія).

З усіх точок зору така модель харчування є вигідною, правильною. Людина відчуває себе повноцінною, вона не порушує жодних законів і не хворіє, бо з медичної точки зору є багато доказів того, що не вегетаріанці хворіють більше. Наприклад, серед м’ясоїдів на сорок відсотків більше ракових захворювань. Асоціація дієтологів Америки визнала, що це найкраща дієта для вагітних, хворих, для усіх.

У нас немає якогось обов’язкового харчування. Навпаки, у кожного є своя дієта, крім того, що ми вегетаріанці. Це через те, що в кожного своя конституція тіла. Комусь більше підходять ці продукти, а комусь вони взагалі не підходять.

Ми поділяємось на капху, ватту і пітту і кожен має індивідуальну конституцію. Від цього залежить час прийому їжі, які спеції більше пасують людині, які вправи йоги можна виконувати, коли це робити. Аж до того коли одружуватись. Розумієте, це індивідуальна річ.

У цьому уся величність цієї культури. Чим більше різних людей вона може об’єднувати, тим вона крутіша. А якщо це культура якоїсь однієї нації і не підходить більше нікому, то значить, що тут щось не та. Ця культура підходить всім. Ми приймаємо власне саму культуру, а не якісь атрибути цієї культури.



Ви сказали про ініціацію. У Вас є навчальні заклади, де готують людей до цього?

У Києві є Духовна Академія свідомості Крішни в Україні. У нас є три рівня освіти і перших два можна отримати саме у Києві.

Щодо атрибутів. Що означає мітка у Вас на чолі та квіти, що Ви носите на шиї?

Якби ви прийшли в храм, то б побачили багато інших нюансів, а не лише квіти. Мав би стояти не стілець, а така спеціальна підставка, яка мала б бути вища за всю аудиторію, щоб знання йшло зверху вниз. Це така традиція.

І людина, яка сидить на такому підвищенні є представником В'яси, того хто написав (склав) всі Веди. В'ясадева– це літературне втілення Бога Крішни, вісімнадцяте втілення Вішну, тому до нього має бути пошана і тому той, хто сидить на в'ясасані не має вже права говорити щось від себе. Якщо він починає брати якісь коментарі з голови – він дискваліфікований.

А гірлянда є елементом ведичної культури. Наречена нареченому одягає таку гірлянду тому, що вона вибрала його чоловіком. Духовному вчителю дається ця гірлянда в знак пошани.  Це знак вічної пошани. Навіть в духовному світі дживи духовні душі постійно вішають гірлянди один на одного.

А мітка означає, що ми є послідовниками конкретної філософської школи – вайшнавізму (Шакті-парінама-вада). Це є листочок Туласі і знак Вішну. Ці ознаки на тілі різні у різних напрямків філософії.

Сьогодні під час Вашого служіння я спостерігала за зображеннями, що крутились на екрані і мене збентежило кілька з них. Наприклад, демотиватор на якому була фотографія двох жінок: одна з них була одягнута у барвисте сарі, а інша у строгий чорний костюм. І під цією фотографією був наступний надпис: "Культурний шок – наш світ різнокольоровий, а ваш – чорно-білий". Чи не здається Вам, що це вже певна гординя. Ви ставите себе на ранг вище від інших людей. Чи не мало б віровчення засуджувати прояви гордині?

Так, гординя – це те, чого не має бути. І якщо такі прояви є, то це свідчить про те, що ця людина ще не є розвиненою. Чесно кажучи, я не помітив цього напису.



Але був ще один демотиватор на якому було зображено дві свині: одна з них борсалась в болоті, а інша – бігала з квітами. І та свиня, котра в болоті кричала іншій: "Зрадник". Чи можна зрозуміти це зображення так, що ви (крішнаїти) з квітами, а представники інших релігій такі нікчемні, що валяються в болоті.

Це болото матеріалізму. Ми не відносимо це до культури. Ми дивимось на це так, як дивиться на це Священне писання. Це наше ставлення до матеріалістів, а не до культур.

Навіть, якщо в нашій культурі є матеріалістична людина, то ми також на неї так дивимося. Матеріаліст – це людина, яка ставить собі хибні цілі. Вона живе дуже примітивно. Їж, пий, веселись – уся їхня філософія.

Якщо є люди різних рівнів свідомості, то й стосунки з ними мають будуватись по-різному. Ми їх не засуджуємо і ставимося до цього з гумором. Все це пов’язано з філософією і не є якимось соціальним подразнювачем.

Я багато побачила у Вашій культурі бунтарських проявів. Картинки із запаленими факелами. І навіть у тому, що Ви ходите вулицями і співаєте вже є певний виклик. Для чого Ви демонструєте на вулицях прояви своїх культурних традицій? Ви так закликаєте людей до свого храму?

Зазвичай ми співаємо маха-мантру "Харе Крішна", що є найдієвішим метод очищення свідомості. Говориться, що хто співає її, хто слухає і навіть той, хто сміється над нею – то навіть він очищується.

Ми виходимо для того, щоб очистити Львів, себе, атмосферу, щоб люди відчули, що є духовна енергія. Це не реклама, це дійство.

Я вважаю, що це нормально, якщо враховувати ведичну культуру, яка складається із багатьох соціальних прошарків та філософій. Ми дозволяємо один одному висловлювати свою думку, навіть якщо вона є протилежною. Наприклад у Священних писаннях описується, що рівні свідомості є різні і вони поділяються на п’ять категорій.

П'ять категорій того, як то розуміє життя. Святий ось так його розуміє, а звичайна людина, звичайно, що зовсім інакше. І там говориться така річ, що ці категорії природнім чином не розуміють один одного.

Якщо, наприклад, якийсь музикант живе музикою і плювати він хотів на бізнес, то звичайна людина його ніколи не зрозуміє. Вони будуть конфліктувати і коли зустрінуться, то обов’язково один одному щось скажуть. Один скаже: "Чого ти не працюєш лопатою?", а інший на це відповість: "Мені твоя лопата до одного місця".



Але ж у цьому і полягає роль релігій – згладжувати цей конфлікт.

Так. Треба мати філософію, яка об’єднує на духовному рівні, яка говорить, що всі ми душі, а не тіла, бо на тілесному рівні ми різні і ця різниця на матеріальному рівні завжди буде.

Ніколи не буде рівності. Я розумію, що нас так вчили у Радянському Союзі, але ми не є рівними, бо у нас різна карма. Ми всі є рівними лише на духовному рівні.

Якщо взяти святих мусульман та християн, то у них ніколи не буде конфліктів. У них є спільні інтереси, у них є спільна медитація, у них є спільна свідомість. А це матеріальне шумовиння їм взагалі є байдужим, тому, що вони відійшли від цього, вони піднялись над цим.

Єдність має бути тільки на духовному рівні, в служінні Богу. Та насправді кожен працює для себе і тому цей конфлікт є неминучим. Ми на цьому наголошуємо і, можливо, саме тому, здається, що ми занадто акцентуємось на цьому. Просто ми говоримо на цю тему, а інші – ні.

Інші хочуть на матеріальному рівні зробити добро, всіх заспокоїти. Політики намагаються дуже сильно, але в них нічого не виходить і не вийде, оскільки всі ми досить різні.

Всі знають, що християни думають про гомосексуальність. Цікавою є позиція кришнаїтів щодо цього питання.

Християни просто кажуть, що це погано, але не пояснюють чому. У наших Священних писаннях говориться, що це прояв демонічних сил. В кожній людині є природа демонічна і свята. Яка природа бере верх, такою людина і стає.

Просто під впливом якихось демонічних сил вона стає егоїстом і хоче насолоджуватися всім навколишнім світом. Тобто на все, що навколо, вона каже: "Це моє". Я тепер цар і король. Всі жінки мої і всі чоловіки мої.

Але Ви зараз говорите про бісексуальність. А от, наприклад, гомосексуал не сприймає тіло жінки і для нього було б неприроднім її кохати. У такому випадку саме любов до жінки була б розбещеністю, а не навпаки.

Я навіть скажу більше. Чоловік набагато краще знає, як задовільнити чоловіка. Просто не потрібно це називати любов’ю. Це задоволення тіла і розуму, але душа від цього не задовільняється.

У писаннях говориться, що тут (у матеріальному світі) немає справжньої любові. Є просто задоволення органів чуттів, але ми створені для любові. Проте ми шукаємо її не в тому місці. Якщо ми направимо свою потребу любити на Бога, то ми справді зрозуміємо, що таке любов.

Ми не акцентуємо увагу на гомосексуальності. Ми лише говоримо, як має бути, а людина вже сама вирішує на якому рівні вона може цьому слідувати. Суть філософії в тому, щоб зробити наступний крок, а не скочити на саму вершину цілі.

А як відчути, що ось це саме твоя віра?

Це можна відчути лише серцем. Якщо наступає момент натхнення, то значить, що це твоє.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.