Анастасія Левкова

Літературний підсумок Львова – 2013. Анастасія Левкова

Варіанти,  12 грудня 2013

Варіанти підсумовують події літературного Львова у 2013 році і намагаються відшукати там за участі експертів головні моменти чистої радості не тільки за рідне місто, але у за усю країну.

Арт-менеджер львівської книгарні "Є" Анастасія Левкова викристалізовує книжкові здобутки 2013 року.

П'ять книжок, про які буду говорити детально, вважаю знаковими і надзвичайно злободенними. Крім того, вони просто цікаві, майже всі майстерно написані.

Отже, передусім це двотомник "Шидеврів" Михайла Бриниха: "Шидеври світової літератури" і "Шидеври вкраїнської літератури" (видавництво "Laurus").

Це безпрецедентна в українському літературознавстві спроба перечитати твори авторів-класиків – Бриних показує, наскільки вони можуть бути цікаві і близькі сучасному читачеві.

Автор відходить від зашкарублої манери академіків говорити про класику, і в цьому – хто би міг раніше подумати! – Бринихові допомагає мова – саме така, як у "Шидеврах".

Зауважте: це не просто суржик – тут задіяно найрізноманітніші регістри мови, якими досі про класиків, принаймні на папері, говорити було неприйнято.

Я вважаю цю книжку визволенням і думаю, що вона показує: наука рухається в бік есеїстичності, в бік вільнішого висловлення думок, і це не може не тішити.

Третя книжка, якою для мене позначений рік, – це "Жлобологія" (мистецька агенція "Наш формат”).

Митці й культурологи намагаються осмислити явище, яким пронизане українське суспільство. Адже жлобство – це не тільки гопніки, не тільки люди в спортивних штанях з барсетками, з якими ми нібито не дружимо та ізольовані від них.

Жлобів ми бачимо серед політиків, які визначають життя країни, жлобів бачимо у маршрутках, на вулицях, серед знайомих, власне, дуже багато речей вкладається в поняття "жлобство". І осмислювати це на сторінках книжки, на картинах – необхідно.

Наступна книжка, яку би відзначила – "Veni, vidi, scripsi. Світ у масштабі українського репортажу". Це результат конкурсу "Самовидець", організованого минулоріч видавництвом "Темпора".

Хай не всі тексти є суперякісними репортажами, які ми вже звикли (так, власне, звикли, завдяки тому ж видавництву "Темпора") читати у книжках Маріуша Щигела, Вітольда Шабловського, Яцека Гуґо-Бадера, Тобаяса Джоунса, але це в будь-якому випадку крок до того, щоб українські автори вчилися писати репортажі, й заохочення їх писати, бо запит читачів на цей жанр є.

Загалом репортаж – це той жанр, який вчить погоджуватись і не погоджуватись, аргументувати, дивитись широко розкритими очима, позбуватися стереотипів, саме тому цей жанр нам зараз дуже потрібен.

Надзвичайно важливою, на мій погляд, є також книжка фінської журналістки Анни-Лєни Лаурен "Невідома ціна свободи. Демократичні революції у Грузії, Україні, Киргизії" (літературна агенція "Піраміда").

Попередні репортажі цієї авторки – про Росію і кавказькі народи – були не менш цікавими, але ц я книжка показує нам погляд ззовні на нас самих. Щось нам подобається в цьому погляді, а щось ні, щось ми приймаємо, а з чимось готові сперечатися – і це чудово.

Анна-Лєна Лаурен завжди намагається показати різні думки, вона оцінює все з позиції "європейських цінностей" – це словосполучення надто абстрактне і вживане так часто, що навіть соромно його промовляти, але, власне, фінська журналістка й пояснює, що таке –  європейські демократичні цінності, і часто виявляється, що це зовсім не те, що ми раніше думали про Європу і про демократію.

Крім того, "Невідома ціна свободи" дає можливість порівняти три пострадянські країни, які були різними від початку і в яких усе дуже по-різному склалося, хоча чимало проблем у нас спільні.

Крім цих, у моєму особистому переліку книжками року є також: Джуліана Барнза "Відчуття закінчення", Марини Левицької "Коротка історія тракторів по-українськи", Памели Дракермен "Французьке виховання", Кшиштофа Зануссі "Час помирати".

Щодо книжкових подій у Львові, то варто традиційно відзначити Літературний фестиваль "Форуму видавців" – цьогоріч для мене найважливішою протягом Літфесту була презентація результатів опитування українців на предмет читання і купівлі книжок – це опитування було проведене компанією GfK Ukraine на замовлення компанії "Київстар".

Цікава і потрібна ініціатива – проект "Прокидання поезії". З того, що було просто приємним, – це презентація книжки Юрія Андруховича "Листи в Україну" в "Ноєвому ковчезі" у квітні.

Я не назвала жодного заходу книгарні "Є", бо в цих заходах я гублюся – мені багато що сподобалося, але багато чого я вже забула, бо робоче має властивість забуватись якнайшвидше.

Втім, нові, ще неопубліковані вірші Жадана, читані у квітні на заході львівської книгарні “Є”, мені досі лунають у скронях.

фото: з архіву Анастасії Левкової

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.