Анна Кавна: Середньовічний Львів надихнув нас на середньовічний хостел

Ваш хостел був створений спеціально до Євро 2012?

Ні, він з'явився приблизно у квітні-травні 2012 року. Ми мали відчинитися раніше, але так сталось, що нам затягнули ремонт.

І ми не є хостелом-одноденкою. Хостели-одноденки – це хостели, що були створені спеціально під Євро 2012. Відповідно, вони одразу ж зникли після закінчення чемпіонату.

Один наш знайомий так робив у Києві. Він взяв приміщення в оренду, купив, а потім продав меблі і так буквально за період Євро.

Я просто помітила, що до Євро 2012 у нас було дуже мало хостелів, а от власне вже після Євро з’явилось безліч хостелів, частина з яких існує й досі.

Після Євро 2012 у Львові почав добре розвиватись туризм. Тому, навіть ті, хто хотів відкритись на період Євро, вирішили залишитись на довше, оскільки туристи, які були у нас на футболі, приїжджають й досі.

Тобто Євро 2012 – це подія, яка для багатьох іноземців відкрила Львів. Люди почали рекламувати один одному наше місто і це була не тільки гра, але й добра реклама.

Коли у Львові почали з’являтись хостели? З чого воно пішло, для чого були створені? І чим відрізняються мотелі від хостелів?

В готелях та мотелях кімнати розраховані максимум на 4-х осіб. В нас є, наприклад, кімнати  на 12 осіб і значно дешевші ціни. Це головна відмінність, але в нас є й двомісні номери приватного типу.

Саме поняття хостелу прийшло до нас Європи. В Україні є хостел асоціація і саме її президент і започаткував поняття хостел у Львові. Ми також дізналися через знайомих, що є така класна штука, як хостел.

Тобто всі хостели знаходяться в асоціації?

На жаль не всі. Для того, щоб бути в асоціації потрібно відповідати стандартам: безпека, дотримання всіх норм пожежної безпеки, норм санстанції. Це все треба пройти, стати легальним хостелом.

У нас є сертифікат  відповідності вимогам безпеки.

В хостелі на відміну від готелів немає зірок, проте вони повинні чітко пройти всі норми. У Львові є такі хостели, що знаходяться в підвалі, без жодних вікон із страшним запахом вологи. Там немає жодних норм безпеки.

Такі хостели – нелегали, і звичайно, що вони не є членами асоціації.

Чому тоді їх не зачиняють?

Немає відповідної постанови.

Тобто зараз кожна людина без потрібних документів може відкрити хостел?

Так. І в цьому найбільша проблема. Справа навіть не в тому, що будь-хто без отримання сертифікатів,  членства в асоціації може відкрити хостел, адже який би не був хостел (навіть без документів), він конкурує за клієнта, а отже контролює якість послуг, налагоджує відносини з сусідами, слідкує за безпекою.

Тут варто пояснити більш детально. Справа в тому, що хостел, що не є членом асоціації, в принципі, може працювати не порушуючи законодавство, так як в Україні ще не сформувались закони, щоб регулювали такий вид бізнесу.

Проблеми з’явились тоді, коли в Києві почали відкриватись так звані "бюджетні  гуртожитки", що функціонують у житлових будинках.

У такому гуртожитку, студент або заробітчанин може зняти спальне місце за 600 гривень на місяць. У кімнаті можуть жити від 8 до 16 людей. Там ніхто не слідкує за порядком, чистотою та безпекою. І це дуже неприємно, що ці заклади називають себе хостелами.

Коли у ТСН з’явився сюжет про один з таких закладів, то усі хостели опинилися під загрозою закриття.

Спочатку була плітки, але згодом вже з'явилась інформація про те, що один з депутатів ВР готує законопроект, згідно якого кожен хостел потребує згоди усіх сусідів в будинку на своє існування.

Самі розумієте, що з усіма сусідами бути в хороших відносинах неможливо. 

А чому з’явилась потреба в хостелах? Чи пов’язано це з тим, що в Європі розвинулась тенденція бюджетних подорожей, тобто багато людей почали подорожувати автостопом, з’явились такі способи подорожей як coutchserfing?

Так, звичайно економія є одним із факторів, проте є ще інший, дуже важливий нюанс – люди люблять спілкування. Коли вони подорожують самі, то часто хочуть прийти в якесь комфортне, затишне місце.

Я вважаю, що важливим критерієм хорошого хостелу є спільна лаунж-зона з м’якими пуфами, або зі столом, де б люди могли комфортно спілкуватись. Ми дуже тішимось, коли спостерігаємо, як тут збираються люди, які не знали один одного до цієї зустрічі.

Вони збираються, спілкуються. Вони це дуже люблять. Навіть пари, які часто приїжджають до нас зупиняються не у двомісному номері, а у дванадцятимісному, тому, що хочуть поспілкуватися. Вони знають, що сюди приїжджають не тільки з України, або з Росії, що тут будуть абсолютно різні люди.

До речі, у нас відбулась дуже гарна подія, на яку ми всі дуже чекали. 15 лютого до нас приїжджала одна пара (14 лютого у них було весілля), яка познайомилась саме у нашому хостелі півроку тому.

Дівчина родом із Києва, а хлопець з Донецька. Вона приїхала сама, щоб просто погуляти Львову, а він приїхав з колегою у відрядження. Так вони і познайомились.

Хто частіше зупиняється у Вашому хостелі – українці чи іноземці?

Минулого року ми прослідкували таку тенденцію, що найбільша кількість туристів у нас з Росії, Білорусії та України, а вже потім з Європи. Дуже багато росіян їдуть саме до Львова і вони просто в захваті від цього міста.

Чи були колись конфлікти на національному підґрунті?

Слава Богу жодного разу не було конфліктів. Деякі росіяни справді боялися йти до "Криївки", боялись усього, але за кілька днів вже були такі задоволені.

Вони казали: "Нам навіюють, що тут Бандерштат, що все небезпечно, а насправді люди привітні і все дуже гарно". Власне, всі іноземці відразу відзначають доброзичливість львів’ян.

Чим відрізняються стандарти європейських хостелів від наших? Або можливо стандарти однакові, але в Україні їх виконують не повністю?

Коли я подорожувала Польщею, то зупинялась в краківському хостелі. І, можливо, я буду не зовсім об’єктивною, але мені комфортніше у нас. Там була маленька кухня, металеві ліжка.

Основний критерій у них – це увага на чистоті, затишку та особливо – персонал, який добре володіє кількома мовами. 

У Вас окремі кімнати для чоловіків та жінок, чи спільні?

В нас є дванадцятимісна та десятимісна кімнати. Взагалі, вони спільні, проте, якщо відвідувачі телефонують заздалегідь, бронюють місця та просять, щоб з ними в кімнаті були люди однієї статі, то ми беремо це до уваги та розприділяємо людей. 

А люди, які не бронювали місця не проти мешкати у спільній кімнаті і з чоловіками, і з жінками?

Ні, абсолютно не проти. Зі ста відсотків, лише відсотків двадцять хотіли б жити окремо, всі ж інші навіть не запитують.

Поодиноких мандрівників, особливо з України мало. Здебільшого туристи приїжджають невеличкими компаніями. Ті, хто приїжджають одні зазвичай беруть двомісну кімнату, щоб відокремитись від всіх. Ті ж, які приїжджають компаніями – не проти.

А не буває конфліктів через те, що у кожного свій ритм – хтось лягає раніше, хтось пізніше, люди можуть заважати один одному?

Люди, які зупиняються в хостелах розуміють куди вони їдуть. Вони усвідомлюють, що хостели – це багатомісна кімната, що поруч будуть люди. Тому, вони абсолютно нормально до цього ставляться.

А часто до Вас приїжджають старші люди?

Так. З Європи дуже часто приїжджають люди, практично пенсійного віку. Ми дуже любимо спілкуватись з ними. Зазвичай, це люди, які розповідають, що все життя працювали, займались дітьми, а зараз назбирали грошенят і вирішили поїздити по Європі.

І звісно трішки перешкоджає візовий режим в Україну. 

А зараз, у наслідок політичної ситуації в країні іноземці приїжджають до Львова? Чи стало менше відвідувачів?

Так і це дуже важко. Ви собі навіть не уявляєте масштаби цих збитків. Скасувалась уся бронь. І не тільки з Європи, а про Росію і Білорусь я взагалі мовчу.

Місяць лютий – це не сезон і ми, звичайно, не очікуємо більше, ніж він може дати, але з останніх днів січня по десяте лютого у нас злетіло більше 57 чоловік. З березнем ще поки спокійно.

Ви достатньо молодий хостел і навіть не зважаючи на це, порівняно з минулим роком того ж періоду, відвідувачів стало менше?

Так, за рахунок знятих резервацій вже стало набагато менше. Якщо нічого не зміниться буде все гірше і гірше. Будуть збитки у всіх секторах туристичного бізнесу. В нас є знайомі у ресторанній галузі і вони кажуть, що зараз дуже скрутна ситуація.

Ті, хто займається апартаментами також розповідають, що абсолютно все стоїть, відвідувачів немає. Фактично і в нас зараз все пусто. Наразі у нас живе три людини. Ситуація дуже тривожна, ми дуже хвилюємось.

А як Ви запобігаєте критичній ситуації? Що думаєте робити в подальшому, якщо ситуація в країні не зміниться?

Зараз ми вже на режимі економ. Ми зменшили всі свої витрати, які могли. Зменшити витрати нижче того рівня, що є зараз ми вже неспроможні. Хіба що, вимкнути опалення.

Не знаю. Це дуже погана ситуація. Вчора нам стало відомо, що вже закриваються три львівських хостели. Не хочу нікого дезінформувати, інформація не перевірена, можливо зачиняються на ремонт.

Після Нового Року відвідувачів все менше і менше. І останні три тижні повний простій. Більшість хостелів знімають приміщення в оренду, яку ніхто не скасовує.

Нас тримає те, що є броні на березень, квітень і травень. Але в деяких костелах кажуть, що й того немає, що ніякого просвітку не видно і мабуть це вже все.

А в подальшому, після закінчення революції, чи можна буде повпливати якось на відновлення туризму у Львові.

Нас напевне відкине на часи до Євро 2012. Тому, що після Євро приїхали іноземці, побачили, що тут гарно та комфортно і вони почали приїжджати.

А зараз нас знову відкине у той час, коли люди закордоном були начувані про Україну. Я думаю, що це однозначно не збільшить потік туристів. 

Мені здається, що в Україні хостели сприймають не зовсім так, як в Європі. В нас побутує таке враження, що хостел – це якийсь брудний гуртожиток. Чи змінюється потрохи враження про хостели в Україні?

Так, це правда. Ми намагаємось пояснити людям, що хостели – це нормально. Що це європейська практика, проте в нас люди трішки віддалені від цього.

Тим не менше ставлення в українців потрохи змінюється. Проте, дуже важливо, щоб перший досвід перебування в хостелі був позитивним.

Тому що, якщо вони одного разу зупиняться, наприклад, у неякісному хостелі, то враження залишиться на все життя і як би ми не заохочували, не показували, що в нас класно, люди більше не захочуть повторювати своїх помилок.

Хостел насправді дуже наближений до квартир подобово, проте значно дешевший. 

А чим Ваш костел відрізняється від інших?

Ми не хотіли, щоб це був черговий львівський хостел. Середньовічний Львів надихнув нас на середньовічний хостел. Кожна з наших кімнат має іншу назву: "Лігво робійників", "Гільдія лицарів".

Коли людина відсилає нам лист по пошті, щоб забронювати місце, то ми відписуємо в середньовічному стилі: "Шановний, мілорде", тощо. На ніч ми усюди запалюємо камін та свічки.