англомовні ЗМІ про Євромайдан

Англомовний погляд на Євромайдан

Є. Черемис,  19 лютого 2014

Європа схвильована смертями українців з обох боків лінії протистояння.

Європа закликає до миру. І навіть найбільш переконані євромайданівці ловлять себе на думці, що уже не хочуть до Європи.

Чому ж "надзвичайно стурбована" Кетрін Ештон не зустрічає опору від носіїв європейських цінностей і паспортів, а лише закликає політиків "спрямувати увагу на причини, що лежать у корені ситуації"?

Чому ж не їдуть до молодших євробратів наші потенційні нові старші, від яких чекаємо допомоги, чому не виходять на свої майдани, щоб нас підтримати?

Джерело інформації про ситуацію в Україні для європейців, канадців та американців – це, звичайно ж, преса.

Всі головні видання присвячували кілька сторінок яскравим фоткам пожеж на Грушевського і доволі однотипним аналізам причин подій.

Якщо побіжно переглянути матеріали англомовної преси про Україну, то побачимо приблизно такий відеоряд: добре знайомий медіа-образ рашен бабушказ з жовто-синьою символікою і мирні протестувальники в балаклавах та шоломах на тлі палаючих вулиць.

Типову підбірку фотографій плюс ще фото з весілля Майдані з демократичних змагань за Європу подавали і розважальні Yahoo!News.

Привертало увагу і відео про бібліотеку на Майдані: коробки, бабушки приносять старі книжки, читачі дають чесне слово повернути їх в бібліотеку.

Учора увесь цей "сюрреалістичний", на думку AFP, рух перетворилася на драму: поранені і пожежі, потоки крові.

Добропорядний середньостатистичний європеєць (американець, канадець) одразу зрозуміє, що протест у нас мирний і винятково за європейськими цінностями парламентаризму, мирних переговорів і виключно медійних війн.

Сльозливе відео з піаністом на Майдані і розмальовуванням касок в етнічні орнаменти додає етноколориту на кшталт Мозамбіку або пригнобленим китайським народностям.

Водночас новини переповнені детальними повідомленнями про нові військові звірства в африканських та азійських країнах, теж розмальованих етнічними орнаментами.

Європа змінилася. Європа досвідчила, що війни шкодять промисловості і дорогам, тому особи з коктейлями Молотова, які палять екологічно небезпечні шини на знак протесту і розбирають бруківку, щоб кидати її в поліцію, що бореться з бунтівниками (riot police, як "вдало" називають "Беркут" англомовні видання), не можуть здобути прихильності середньостатистичного європейця. І навіть середньостатистичного європейського політика. Деякі матеріали є в тому дуже показові.

Коментуючи події в центрі Києва 18 лютого, кореспондент BBC Девід Стерн (David Stern) каже, що не зрозуміло, хто розпочав сутички – протестувальники чи міліція, адже вони звинувачують одне одного. Навряд чи хтось йому заплатив: у вуличних боях усе змішується і втрачає вищу євроцінність організованості і контрольованості.

Стерн відзначив тимчасове захоплення і підпал головного офісу Партії Регіонів – звідки, як він зауважує, протестувальників вигнала поліція, а в офісному приміщенні одна особа – правдоподібно, працівник офісу, – була знайдена мертвою.

Справедливий Стерн зазначає, що і в будинку біля Парламенту знайшли тіла трьох загиблих, і ще три тіла бачили на вулиці, тоді як міністерство внутрішніх справ повідомляє про двох поліцейських, що загинули від вогнепальних поранень.

Після цього редакторське повідомлення: Ви в Україні? Брали участь у протестах? Якщо ви були б щасливі поспілкуватися з BBC, заповніть форму онлайн.

Одразу уявляється, як хтось англомовний відкладає пляшку з бензином і каменюку і щасливий використати шанс сказати "Альо, Європа? Ти мене чуєш?"

Однак, для BBC тут нема проблеми: розсунули трупи, дали інтерв’ю – і знову на передову. Що тут особливого. Можна ще завантажити фотку: "Беркут@ мене убиває", буде гарна картинка.

Медіа-репрезентація подій в Україні в англомовних медіях чарує своєю сюрреалістичністю.

Цивілізовані українці Оттави, Торонто, Лондона, Берліна та інших європейських міст стоять з плакатами перед урядовими будівлями або посольствами, в Лондоні – перед будівлями, що належать українським олігархам.

Вони просять підтримати їх nationals – осіб тієї ж нації, їх земляків, які в столиці їх батьківщини то кидаються коктейлями Молотова, то співають, то просяться до ЄС, то моляться, і кілька місяців живуть просто неба на головній площі Києва. Це у них така традиція.

Євромайдан часто порівнюють з Помаранчевою революцією, яка, на думку, підтримувалася Заходом.

Timothy Garton Ash (у The Guardian) бачить розв’язання проблеми у тому, щоб якщо британський прем’єр схоче "відновити зв'язок з ідеалізмом його юності, практикуючи realpolitik, яка вимагається на його поточній роботі, то йому слід мати приватну бесіду з ключовими гравцями в Україні – олігархам".

Народ України якось не бачиться ні ключовим, ні гравцем, радше граним. А хто ж ці ключові особи в Україні?

Це такі люди, як "Віктор Пінчук, Дмитро Фірташ (щедрий donor Кембриджського університету), і Ахметов".

Гартон Еш знає, де вони живуть – в Лондоні і ще в інших місцях. Тому слід британському прем’єрові зайти до них на чайок, і Україна стане щаслива. На повному серйозі написано.

А кажуть, (інтелігентна) любов не продається.Такі впливові американські видання, як Washington Post, The New York Times, the Wall Street Journal та інші, радісно бавляться в продовження холодної війни.

Вся проблема України, – це поганий дядько Путін, який злобно жучить українських бабушок і повстанців методом заставляння колишнього в’язня Януковича бути президентом і працювати на Росією. Штати дуже обурені неспортивною поведінкою Володимира Володимировича.

Інформаційні війни з Росією Штати ведуть кілька десятиліть, щоразу не схвалюючи очільника Російської держави (наразі Путіна) і засуджуючи усі недемократичні діяння росіян.

Наслідки? Наслідки такі ж, як і від зустрічі канадських міністрів з представниками Конгресу Українців Канади, зазначені в гордому прес-релізі КУК: "Обидва міністри, Берд і Александер, зобов'язались працювати разом з КУК, щоб вжити негайних та конкретних кроків, для того, щоб Канада зробила все можливе в цій дуже загрозливій ситуації. Серед основних рекомендацій, представлених делегацією КУК, яка бере участь у засіданні, були: засудження Канадою тривалого економічного і політичного тиску на Україну з боку Росії; підготовка до запровадження подальших економічних і юридичних санкцій проти осіб, відповідальних за порушення прав людини; пропозиція виступити посередником для врегулювання ситуації; пропозиція проведення моніторингу ситуації на місцях, в тому числі шляхом участі в судових засіданнях; гуманітарна допомога. КУК наголосив на необхідності продовженняформування стратегії для підтримання подальшої стабільності та інтеграції в ЄС".

Обговорили. Затвердили. КУК бореться за народовладдя в Україні так само ефективно, як і американські журналісти, що засуджували Путіна за Pussy Riot.

Тепер новий Riot, а методи ті ж самі: дуже засуджуємо дії у дуже загрозливій ситуації. Цікаво, як Канада буде відмазуватися від ролі посередника у надзвичайному стані.

Reuters теж бачить усюди довгу руку Москви. Загалом ця агенція коротко подає новини про розвиток протистояння з кількістю жертв з обох сторін, намагаючись висвітлювати події незаангажовано (тобто МВС вірять так само, як Євромайдану).

Проте і з ними трапляються цікавинки.

Наприклад, за версією Reuters, промосковський "Беркут" мучив Дмитра Булатова з такої причини: під тортурами Булатов був змушений зізнатися, що він, виявляється, американський шпигун (і Булатов розколовся). Автомайдан, видно, був лише хитрим прикриттям, беркутівці хитро вичислили, що "насправді" він просто шпигун.

Еспресо.ТВ в англомовному коментарі оголосило вчора уночі, що в Україні почалася війна.

Яка вірогідність, що Європа, що бачить у подіях в Україні як не інформаційну війну Штатів з Росією, так загрозливі і незрозумілі битви бунтівників з поліцією (причому всі проблеми з цим неврівноваженим народом можуть вирішити олігархи за чаюванням), буде втручатися у війну, учасники якої ще кілька днів тому переконували світ, що вони мирний протест, малюють картини і грають на піаніно?

Чудова ідея розповсюджувати постери "Світ! Пішла нах*й твоя глибока стурбованість! Дій нарешті" або "Дорогі ЄС Та США! Нам більше не потрібна ваша моральна підтримка.

Дійте або від*біться! З Євролюбов’ю, з ЄвроУкраїни" одразу переконає усіх, хто сумнівався, що Україна – виважений, висококультурний, інтелігентний рівноправний бізнес-партнер.

 Що ж потрібно мирному протесту?

Євромайдан на facebook оголошує: Ось відповідь на більші запитань: Майдан, шини, пляшки, паливно-мастильні матеріали, репост, майдан, шини, пляшки, паливно-мастильні матеріали, репост, майдан, шини, пляшки, паливно-мастильні матеріали, репост.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.