Феноменологія Ляшка

Несподівано для багатьох, третє місце на Львівщині здобув народний депутат, лідер Радикальної партії Олег Ляшко з результатом біля 7%.

Ляшко при цьому обійшов не лише Тягнибока та Яроша, але й таких відомих на Львівщині політиків, як Гриценко і Куйбіда.

І це при тому, що Радикальна партія якщо й існувала в області перед виборами, то лише на папері.

Варіанти спробували розібратися в чому секрет успіху Ляшка й які перспективи чекають його партію в регіоні.

Хто голосував за Ляшка на Львівщині

Думки з цього приводу експертів розходяться, хоч всі вони переконані, що левову частку електорату Ляшка в області склала радикально налаштована молодь.

Останні і справді в день голосування масово відмічали в соцмережах свій вибір на користь Ляшка фотками свого куміра або вилами.

Разом з тим експерт Ігор Танчин все ж таки вважає, що Ляшко на Львівщині відбирав голоси в Тимошенко і частково у Тягнибока.

Підтвердженням цьому може служити хоча б той факт, що Ляшко показав вищі результати в районах, ніж у Львові, тобто його популярність серед сільського електорату вища, ніж міського.

У Львові ж він був лише четвертим, пропустив вперед себе, окрім Порошенка, Гриценка та Тимошенко.

А от Олесь Старовойт припускає, що за Ляшка на Львівщині голосував в першу чергу протестний електорат, тобто ті, хто не мав можливості поставити позначку в графі "Проти всіх".

Керівник виборчого штабу Олега Ляшка Юрій Візняк підтверджує активну підтримку свого кандидата з боку молоді.

"Хто голосував на Львівщині за Ляшка? Переважно молодь. Ми зараз тільки почали аналізувати результати виборів, але молодь, яка брала участь у Майдані, активно підтримує Ляшка. Для мене це не є дивним, адже він – один з небагатьох українських політиків, який з першого для Революції гідності і до сьогодні в центрі подій, він не лише у ФБ, але й на Майдані був пліч-о-пліч зі студентами. Ті, хто був і бачив Ляшка в Києві й в інших «гарячих точках», діляться своїми реальними враженнями з друзями, а останні довіряють думці своїх ровесників більше, ніж будь-якому ЗМІ", – розповідає Візняк.

Політолог Кость Бондаренко натомість пише: "Соціологи стверджують, що виборець Ляшка – не люмпени, не знедолені, не соціально незахищені, а саме ті, хто складають основу правих сил. Орієнтуючись у своїх виступах та діях на напівписьменного селянина, Ляшко насправді забирає голоси респектабельного буржуа".

Ляшко-радикал: правий чи лівий

Якщо вірити Вікіпедії, то радикалізм (radicalism) — духова настанова та спосіб мислення, наслідком якого є рiшуча дія, що послідовно і прямолінійно прямує до наміченої мети, відкидаючи будь-який компроміс.

У політичній ділянці радикалізм це, в цілому, кожний напрям, який змагається за ґрунтовні зміни тих чи інших державних або суспільних стосунків, як правило, вважаючи крайні засоби за головнi, а рiшучi змiни — за кінцеві.

В полiтицi радикальними вважаються крайні "ліві" течії та рухи, але радикалізм існує також серед "правих", отож є радикалізм не тiльки комуністичний, але також — націоналістичний.

Юрій Візняк, який несподівано для багатьох, хто знає цього поміркованого і зваженого політика, очолив виборчий штаб Ляшка на Львівщині, відповідаючи на наше запитання про те, в чому ж полягає радикалізм останнього, наголосив саме на вимозі радикальних змін, тобто реформ в українському суспільстві.

"Чомусь вважається, що радикальна партія – це щось таке агресивне. Але не йде мова про те, що ми вчиняємо щось незаконне. Йде мова про радикальні зміни, в першу чергу, в економічному секторі, втому числі про впровадження європейських стандартів. Це має бути однозначно і на цьому наголошує Ляшко. І разом з тим радикальні зміни повинні торкнутись соціальної сфери. Ляшко – захисник народу. Радикальна партія вимагає пенсійної реформи, запровадження держзамовлень у ВНЗ, реформування оплати праці, медичної реформи та реформи освіти. Всі ці державні інститути повинні працювати для людей і захищати їхні інтереси", – розпочав своє пояснення Юрій Візняк.

Ми вже хотіли звернути увагу пана Юрія на те, що, насправді, в цих вимогах немає нічого несподіваного і напрочуд радикального, адже цього хочуть і добиваються більшість політичних сил в Україні, як наш співрозмовник додав:

"Але все це можливо, якщо держава сильна, тому Ляшко і його партія вимагають також корінних змін у військовій сфері. Українська армія повинна бути сильною і дієвою, включно з поверненням ядерної зброї. Ми також добиваємось заборони КПУ та Партії регіонів і це буде перша законодавча ініціатива нашої фракції в новому парламенті. Переконаний, ми потрапимо до нового парламенту".

То хто ж тоді Ляшко і де його місце в сучасному українському політикуму?

Кость Бондаренко вважає прототипом Олега Ляшка польського політика Януша Палікоту, який зі своєю лівацькою платформою отримав голоси "нових правих" і сьогодні під впливом виборців демонструє схильність до поправіння своїх політичних поглядів.

"Це парадоксально, але праворадикальна концепція в постреволюційній постмайданній Україні буде пов'язана саме з Ляшком – хочеться це комусь чи ні. І тут відштовхуємося від реальних цифр, рейтингів і показників", – прогнозує політолог.

"Ляшко органічний у своєму спілкуванні з простими людьми. Це тип "селянського ватажка" часів Революції 1917-1921 років, який зробив заявку на серйозну репрезентацію інтересів своїх виборців на загальнодержавному рівні. Права ідея у його подачі – це не галицький політичний романтизм і не специфічна комбатантська похмурість "Правого сектору". Вона проста і весела, але водночас дієва. У Ляшка немає ідеології – але є дієвість і авантюризм, що не може не подобатися виборцям. За своїм типажем Ляшко – зовсім не правий політик. Традиції, приватна власність, релігія, авторитет влади і принцип "сильної руки" – не для нього. Але – як не дивно – у нього "правий" виборець", – пояснює Бондаренко.

Натомість інші політологи бачать майбутнє Ляшка не так оптимістично.

Ігор Танчин вважає, що наразі Ляшко завдячує своєму успіху на президентських виборах виключно собі: "Він говорить те, що хоче чути народ. Такий собі "Жиріновський-лайт". І робить це справді природно. Проте, щоб рухатись далі, йому потрібна, як мінімум, команда, не говорячи про фінанси. Рейтинги Ляшка можуть не менш швидко щезнути, як вони й з’явились, бо наразі нічим реальним і конкретним не підкріплені, окрім його особистої популярності".

Радикальна партія на Львівщині

Юрій Візняк підтверджує, що Радикальна партія на Львівщині сьогодні перебуває на етапі свого становлення.

На виборах регіональна команда Ляшка складалась виключно з добровольців, або як зараз модно говорити, – волонтерів. І охочих виявилось немало. Так, Ляшко мав 1700 представників в ДВК і ТВК й всі вони, як стверджує Візняк, допомагали Ляшку вибороти високий результат на абсолютно безоплатній основі.

Проведе під час виборів анкетування засвідчило готовність понад 450 волонтерів влитися в ряди партії. А це досить виский показник для Львівщині. Серед них багато активістів народної самооборони, Варти 1 та інших громадських ініціатив, які проявили себе у Львові в ході останніх подій.

Але от питання хто її поведе в подальші політичні бої – наразі є відкритим. 

"Найближчим часом відбудеться обласна конференція Радикальної партії, на якій буде затверджено кандидатуру керівника. Я ж керую наразі штабом і поки що в цьому форматі, а також в форматі громадської приймальної Олега Ляшка триває діяльність партії на Львівщині", – скромно і опосередковано відповідає Юрій Візняк на наше запитання про те, чи він займе посаду лідера.

"Два роки – достатньо великий проміжок часу. Я мав можливість багато аналізувати і думати, я пробував себе в різних політичних проектах. Повірте, того, хто знає з середини, як працює стара система, сьогодні не потрібно додатково переконувати в тому, що вона потребує радикальної заміни. Так що дрейф в радикальну нішу для мене є природнім етапом політичного розвитку", – натомість серйозно і вже з власної ініціативи продовжує пан Юрій.

І після цього ми повірили в щирість його сьогодняшніх переконань.

А останнє дозволило нам перейти до більш конкретних питань про те, як Радикальна партія на Львівщині збирається розширювати свої впливи, адже парламентські вибори, як то кажуть, не за горами.

"Боротьба з корупцією у всіх її проявах – ось те, над чим ми сьогодні працюємо, не встигши зійти з рейок виборчої кампанії. В Громадську приймальню Олега Ляшка звертаються люди і ми обов’язково реагуємо: включились в боротьбу проти незаконної забудови Стрийського парку, реагуємо на звернення про корупцію у державни і комунальних структурах. Наприклад, з нашої ініціативи все ж таки вдалося розпочати діалог між владою Львова і лікарями 4-ї стоматологічної лікарні. І другий головний напрямок нашої діяльності сьогодні – це допомога армії, адже на Сході, а не у Львові сьогодні вирішується доля нашої держави», – розповідає Візняк.

А далі Юрій Візняк демонструє взірець такого собі "просвітницького радикалізму" – вочевидь, нового тренду в українській політиці:

"Разом з тим ми залучаємо до роботи експертів. Бо ядро членів партії складають молоді люди, яким треба ще багато вчитись і готуватись до участі в управлінні державою. Ми будемо для них проводити семінари, навчання. Щоб не було так, як сталося з однією відомою радикальною партією, яка отримала владу, але не мала кадрів, які б змогли працювати гідно і виправдали б довіру народу".

Ось такі вони нові радикали Львівщини: ні праві, але вже й ні ліві, освічені і навчані. Одне питання, яке залишається не зрозумілим сьогодні: це персоніфікація тих, хто буде йти до влади в орбіті популярності Олега Ляшка.

"Прізвища сьогодні називати рано, але повірте, це будуть нові люди. Просто давайте дочекаємось офіційних рішень", – зберігає інтригу Візняк.