Ніжні пройдисвіти

Депутати сплять, сопуть і чухаються.

Садовий розчинився у мерськості своєї бургомістрії і лише згодом, після закінчення сесії, зустрічатиметься поглядами з деякими депутатами.

Депутати ліниво позіхають у цю спраглу пору року та думають про латинські території морської благодаті.

Думають про коктейлі, дівчаток у парео та хлопчиків у альфа ромео.

Думають про пристрасні млості, хоче, деяким з них, терміново потрібно до зубного.

Чомусь ніхто з них не здогадається кинути у маси думки про пляжні сесії в Аквапарку.

І для здоров'я була користь, і для громади – поміч. Тим більше, що здоров'я депутатської депутатки – це особлива цінність у піраміді пріоритетів громади.

Можливо саме тому поміж сонних мух так стрибає депутат Гутник з ширококутною мімікою та жестикуляцією. Він на когось подібний отими своїми ліанами, губами, вухами та кучерями.

Декілька змін міміки і в останньому осяянні стає зрозуміло, що Гутник схожий на Бельмондо. Жана. Поля. І просто пестунчика долі.

У цей спекотний день Свобода вболіває за долю міста своєю найбільшою присутністю поміж інших депутатів Ратуші. Інших фракцій – мінімальний мізер, усі вони в неустанних фрикціях кують світле майбуття нашої держави.

І тільки депутат Панкевич самотньо кукує з-під крісла аж до Другого Пришестя. Краще б йому було лишитись на Афоні і там проповідувати святого Садового тамтешнім ченчикам.

Інших фракцій – катастрофічно катма, і тому свободівський депутат Хомицький з парти для хуліганів передає привіт усій сонячній громаді міста Лева.

А депутатка Шалаковська ніжно обвівається спогадами про вечірні коктейлі та вечірні туалети.

Садового не має, і тому свободівський секретар Павлюк змушений удвічі більше слухати двома вухами, удвічі більше дивитись двома очима, удвічі більше підозрювати двома окулярами, удвічі більше пити двома пляшками водички.

Депутат Валько вигідно подивований такою геркулесною спроможностю Павлюка.

А рухівець Веремчук, навіть ховається від Павлюка за народною самообороною.

І тільки Білінський не боїться Павлюка. Павлюк не наздожене його мотоцик.

Свободівець Гринда, напевне, частий гість на пляжі Гутника. Він періодично заохочує свої депутатські мізки до інтелектуальних процесів.

І в анімації така гімнастика інтелектуальних процесів круговими рухами якась ось така.

Свободівська депутатка Вовчок ніжно замріялась про інституток у рожевих інтер'єрах.

І саме на цих інституток так скептично коситься оком ударівець Крачковський.

До одного його ударівського побратима приходять краля у білому і щось ніжно шепоче йому на вушко.

Вона відходить і деякі свободівці у спину кричать їй – тікай, ти заважаєш нам працювати. Дехто зі свободівців чухає потилицю від такої кавалєрної зарази.

На таких думах про дівчаче заважання деяким процесам усе величаво зводиться д'горі, а там, о, що це за диво дивнеє, там, там – відновлений та пофарбований герб міста.

Не має уже там порепаних щитів та босих лицарів. Такі вони вже у далекому минулому. Тепер у левчика, лицаря і ще одного левчика усе чистенько та акуратно.

Левчику забагрянили язичка.

А лицарю – багряницю. Багряницю і навіть щічки. Тепер він наче писанка зело, голубіє назустріч своєму голубчику. Відтепер, він вже не самотній. У нього є надія на щастя.

Його чоботи блищать, а його лук – сяє назустріч парувальній долі.

І він знає, він точно знає, що десь, десь там за рогом його чекає його богомдана половинка. Половинка з якою він полетить на романтичні пляжі латинських країн.

А для усіх потенційно закоханих у процес пошуку потенційних коханих лунає солодкавий хіт Harvey Averne "Accept Me" зі збірника The Sweeter Side of Latin Soul.