Проблеми з-під поли

Удар іде у дві ахіллесові п’яти одночасно: здоров’я і гаманець.

Якщо з першим все зрозуміло, то фінансовий бік ураження – шкода економіці держави, а так і шкода абсолютно всім хто в ній живе.

Виявляється ринок тютюнових виробів оцінювався у 44 – 47 млрд. грн. за минулий рік.

9.2% від цього загального обсягу становив ринок нелегальної продукції у першому кварталі 2014 року. У 2013 році він становив 8.6-8.8 % від загального обсягу.

Під поняття нелегального тютюну підпадають дві категорії товарів, контрабанда, тобто привезений з-за кордону від незрозумілого виробника, і контрафакт, це вже наша, місцева підробка із схожого підвального цеху.

В нелегальному бізнесі дбають про прибуток, а не про якість. А ще вони не платять за акцизи державі, отже, на цьому і наживаються. Тому і ціна на таку продукцію нижча.

Дохідна частина бюджету України на 10 % складається з податкових відрахувань легальних виробників тютюнової продукції. А скільки країна втрачає на фальсифікаті?

Таку продукцію і реалізовують у схожий спосіб: стихійні ринки, в МАФи, тимчасові точки торгівлі, ну, і десь з-під поли.

З чого і де такі чудо-цигарки крутять, ніхто вам, ясна річ, не скаже. Отже і про те, на скільки вони шкідливіші сертифікованих – лишається лише здогадуватись.

Пересічному споживачеві відрізнити котрафакт від сертифікованої продукції дуже важко. Але спеціалісти мають кілька порад, аби покупець оргієнтувався.

Купуючи пачку цигарок покупець має право вимагати сертифікат якості та всі супровідні документи.

На легальній продукції обов’язково є акцизна марка.

На кожній одиниці тютюнової продукції має бути найменування підприємства виробника з точною адресою потужностей та номерами телефонів.

На пачці вказують вміст нікотину і смол, максимальну роздрібну ціну, попередження про шкоду куріння і дату виготовлення.

Якщо цієї інформації немає – можна скаржитись на торгову точку.

"Наша інспекція повинна контролювати обіг такої продукції, але керуючись законом ми не можемо зробити це належним чином. По-перше, ми повинні повідомляти торгові точки за 10 днів перед інспекцією і вказати дати, коли вона буде проведена. А якби ви мали б магазин і торгували контрабандою, то чи не вивезли б ви її за цей час?  По-друге, наша служба має право перевіряти підприємство з високим ступенем ризику не частіше ніж один раз на рік, " – каже Надія Бригінець, начальник відділу контролю у сфері внутрішньої торгівлі інспекції з питань захисту прав споживачів Держспоживінспекції України у Львівській області;

Також пані Бригінець зауважує, що за останні 3 роки до служби не було жодного звернення мешканців Львівської області та міста на те, що вони десь пробачили в роздрібних мережах торгівлю контрабандною продукцією.

В липні цього року Держспоживінспекція провела обстеження усіх стихійних ринків і тимчасових торгових точок у Львівській області, але жодного порушення не виявили.

Але для подальшого запобігання проводили круглі столи і розповідали про шкоду несертифікованої продукції.

Олег Кахновець, директор Львівського регіонального центру з інвестицій та розвитку, вважає, що чорний ринок формує попит:

"Споживач часто шукає дешевшу продукцію. Так і потрапляє в тенета неякісних виробників. А такий попиті і спонукає виробника.

За розрахунками фахівців, від 60 до 90% контрафактної продукції продають через легальні мережі. Як це шкодить споживачеві та бюджету – відомо.  А ще такі факти суттєво бє по іміджу і рейтингу країни, суттєво впливає на інвестиційну привабливість. Країна, що не здатна контролювати, а головне, зупиняти контрабанду – стає менш привабливою для інвестування та великого бізнесу. Кожен дбає про свою безпеку,  а так виходить що  бізнес незахищений".

Як вирішити проблему?

Для боротьби з цим різні країни підходять по-різному, але однозначно побороти це явище швидко і дуже ефективно – складно, але перешкодити проникнути такої продукції на прилавок можна.

Панацеєю у вирішення цього питання може стати цифрова технологія кодифікації.

У процесі виробництва на пачку лазерним принтером наноситься 12-ти символьний буквено-цифровий код із нескінченного числа комбінацій.

Цю ідею запропонували самі виробники тютюнової продукції ще рік тому.

Цей код зміг би замінити паперові акцизні марки, а також допомогою гаджету споживач міг би  сканувати код і  отримати усю інформацію про продукцію.

У більшості країн світу ця марка вирішує питання контрафактну та контрабанди, стверджують світові виробники тютюну. Експериментально електронні марки нанесли на 20 мільйонів пачок.

Але в міністерстві ідею забракували, мовляв Україні і цю технологію  спроможуться сфальсифікувати.

Звісно, є і інші шляхи.

Якість продукту – питання відповідальності продавця. Вихід: уникати співпраці з сумнівними постачальниками. З боку держави – робити максимально великі покарання, щоб зріс рівень відповідальності, а торгувати такою продукцією було економічно тне вигідно.

Інший момент – сторона легальних виробників. Як варіант, реклама зорового способу життя, пояснення споживачеві шкідливість тютюну і різницю між легальною і нелегальною продукцією.

Держава не в стані проконтролювати всі тіньові потоки, а от споживач – найкращий контроль.

Нелегальний бізнес завжди знаходить шляхи як потрапити на ринок,  а нові схеми розвиваються на стільки швидко, що абсолютно викорінити його нереально, він не зникне.

Але боротись із ним необхідно.