Тендерний довгожитель

Двічі в одну тендерну річку зміг увійти тепер вже двічі колишній замміністра економіки Олександр Сухомлин. Чи зможе він знову вийти сухим з води? Такого не пригадують навіть заплутані коридори української влади: щоб чиновника всього через тиждень після призначення звільнили з високої посади під тиском громадськості!

Просто історія виявилася надто вже кричущою. Та ще й у розпал антикорупційної та виборчої кампаній. Однак прецедент гідний того, щоб розкопати його глибше.

Отже, 1 жовтня стало відомо про те, що заступником міністра економіки призначили Олександра Сухомлина, який 3,5 роки тому вже займав цей пост. Здавалося б, хіба мало кого знову призначають на раніше займані посади? А якщо цінного фахівця звільнили через інтриги, або за партійною неналежності ...

Але з Сухомлином виявився абсолютно особливий випадок. Адже в квітні 2011-го, після року роботи заступником міністра економіки, його звільнили ... після тендерного скандалу з Міноборони! Цей факт і став основним аргументом громадських активістів, які підняли невелику бурю в інформаційному просторі України.

"Мені не вистачає цензурних слів, щоб це описати - людину звільнили за корупцію в сфері держзакупівель. І після цього призначати його замміністра економіки ... я не знаю, яка мотивація в цьому, але тут немає ні краплі логіки і здорового глузду. Це кримінальний злочин" , - так прокоментував журналістам призначення Сухомлина Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції.

Та афера була детально описана в газеті "Дзеркало тижня" та на сайті "Наші гроші". На початку 2011 року військове відомство звернулося до Мінекономіки з проханням провести тендер за процедурою закупівлі в одного учасника на суму 621 млн. грн для організації харчування солдат.Такий дозвіл підписав тодішній заступник міністра Олександр Сухомлин.

В результаті пролобійований міністром оборони того часу Михайлом Єжелем монополіст (за деякою інформацією, до нього мала відношення дружина міністра) без всякого конкурсу отримав весь ринок продовольства для армії. Причому добовий пайок виявився на 10 грн. дорожче, ніж передбачалося паспортом бюджетної програми - 42 грн. Гроші - як для армійського харчування - і так не хтозна які, але на них ще й примудрилися нажитися!

У профільному парламентському комітеті тоді підрахували, що навар приватних постачальників на цій угоді складе порядку 213 млн грн - близько третини всього контракту!

Cудячи по тому, як зреагували тоді фінансові відомства і Кабмін, ця сфера тоді ще не була у віданні "Сім'ї". Тобто гроші повинні були пройти повз касу. А тому історія викликала жвавий інтерес у різних контролюючих органів.

Перший заступник міністра економрозвитку і торгівлі Вадим Копилов на прес-конференції тоді заявив, що Сухомлина відсторонили за підозрою у корупційних діях, ведеться службове розслідування. А прес-секретар прем'єра підкреслив, що саме Микола Азаров вирішив усунути Олександра Сухомлина з посади після того, як йому доповіли про виявлений факт.

Здавалося б, ось відмінний привід влади продемонструвати, якою ж повинна бути боротьба з корупцією! Але на те вона і корупція, щоб такі ситуації можна було погасити.

Розслідування відносно замміністра економіки Олександра Сухомлина завершилося ... незрозуміло як! Правильніше, фактично нічим. Тобто, його дійсно звільнили з посади. Але не за зловживання!

Як писало тоді видання "Наші гроші", звільнення Сухомлина сталося через реорганізацію Мінекономіки в Мінекономрозвитку. А, крім того, в процесі виведення чиновника з-під удару був винайдений черговий дивовижний спосіб, як обійти закон про держзакупівлі і при цьому уникнути відповідальності.

Виявилося, що вже на наступний день після гучної заяви Копилова по Сухомлину якась загадкова фірма - ТОВ "Енерготехкомплекс" - звернулася до Антимонопольного комітету з вимогою скасувати скандальну закупівлю на 621 млн грн. Тому як були "допущені порушення, які вплинули на об'єктивність визначення переможця процедури закупівлі".

І фіолетово, що учасник (він же претендент і переможець) тендера був всього один, а ніяких даних про конкретні порушення "скривдженими" представлено не було. АМКУ взяв ... і просто скасував скандальну закупівлю! Навіть старожили міністерства подібного випадку "включення дурня" і використання абсолютно "лівих" аргументів пригадати не змогли.

Однак тут головним виявився кінцевий результат. Судячи з усього, саме скасування скандального тендеру і стала причиною згорнути розслідування проти Сухомлина - адже злочинів формально більше немає, значить, і винуватих - теж ні! І чиновник спокійно пішов у відставку за скороченням. Красиво?!

Історія з Мінобороновсім тендером мала і невелике продовження.

Активісти розповідають, що коли та інформація спливла, скандальний заступник міністра намагався зам'яти питання. Як згадує Олексій Хмара, виконавчий директорTransparency International, до нього тоді звернувся чоловік, який представився Олександром Сухомлином, і запитав, чого до нього причепилися, і що конкретно від нього хочуть.

"Я йому пояснив претензії, а він каже - давайте ми вирішимо це питання спокійно. 50 тисяч вам вистачить? Зрозуміло, що не гривень", - розповів Хмара.

Насправді, Сухомлин, у відповідності зі своєю посадою, займався й іншими тендерами, аукціонами і закупівлями. Як заступник міністра, він також входив в спостережні ради Укртранснафти і НАК "Нафтогаз України".

У 2010 році "Наші гроші" звернули увагу на аукціони "Укрнафти", коли збитки компанії склали близько $ 262 млн! Тоді під час внесення змін у нормативну базу щодо аукціонів, не було уточнено, що до митних цін (на основі яких обчислювалася вартість української нафти) слід додавати ПДВ. В результаті митні ціни приймалися в якості кінцевих. І таким чином, ціна реалізації вітчизняної нафти була майже на 20% нижче ринкової. І Аукціонний комітет нічого не зробив, щоб оперативно виправити ситуацію.

Також крізь пальці Аукціонний комітет дивився і на інші дії "Укрнафти", яка поступово відходила від аукціонного продажу енергоресурсів. Так раніше компанія щомісяця виставляла на аукціон по 7 тисяч тонн газового конденсату. А саме в 2010 році він зник з номенклатури компанії. У той же час, "Укрнафта" кільком родовищам змінила умови поставки нафти, зокрема, залізничним транспортом, що автоматично знижувало конкуренцію.

Ну і найголовніше: саме при Аукціонному комітеті зразка 2010 року в Україні закінчилися комерційні аукціони з продажу скрапленого газу. З того часу весь газ стали продавати лише на спецаукціонах для потреб населення за пільговими цінами, хоча раніше на ці потреби йшло не більше 20% виробленого держкомпаніями "Укрнафта" і "Укргазвидобування" скрапленого газу.

А тепер два прізвища. Під першим номером у складі Аукціонного комітету в 2010 році значиться ... заступник міністра економіки Олександр Сухомлин. Також кажуть, що саме завдяки схемі з перерозподілом скрапленого газу свої перші капітали став концентрувати молодий "геній" Сергій Курченко.

До речі, у Олександра Сухомлина є ще дві улюблених сфери. Перша - це математика: на вчителя математики наш герой навчався в Київському університеті імені Шевченка, а потім навіть працював в Інституті математики АН УРСР.

Друга сфера - це підакцизні товари. В середині 90-х Сухомлин (сам він родом з Волині) керував луцькою компанією "АС-ОРТ", яка займалася експедицією і логістикою, в основному, алкогольної і тютюнової продукції. А потім він очолив "Асоціацію сприяння обігу виробників алкогольної та тютюнової продукції" (СОВАТ), якою управляв з 1999 по 2002 рік. Набуті там зв'язку Сухомлин потім не раз вміло використовував.

Так, майбутній заступник міністра спершу попрацював в патронатній службі Мінпромполітики (2004-2005 рр.). А потім він на півтора року отримав пост керівника держконцерну "Укрспирт".

Уже після цього він кілька років офіційно працює президентом ТОВ "Волиньтабак" (контроль над яким Сухомлин отримав набагато раніше). І вже після цього він змінив спиртово-тютюнову сторінку своєї біографії на чиновницьку. Хоча зі своїм бізнесом він ніколи не розлучався, і займався ним навіть в періоди "ходіння у владу".

Але є і ще одна цікава деталь. Виявляється, Олександр Сухомлин цього року ... вже працював в Мінекономрозвитку! Правда, не на керівній посаді, а всього лише радником департаменту забезпечення роботи міністра Мінекономрозвитку (у Павла Шеремети). Але це сталося вже після скандалу з тендером Міноборони!

Коли точно він отримав цю посаду, інформації немає. Відомо лише, що Сухомлина звільнили 23 травня 2014 - це зробив Шеремета. Офіційна причина звільнення - як і раніше, внаслідок "реорганізації". Реальну причину ми можемо так і не дізнатися.

Ось такого цікавого персонажа повернув на "хлібну" посаду на початку жовтня прем'єр Арсеній Яценюк. Адже на посту міністра економіки Сухомлин мав би займатися все тими ж питаннями держзакупівель і тендерів.

Так що цілком зрозуміла реакція громадських активістів та антикорупційних організацій, які прийнялися буквально бити в усі дзвони і розповідати через всі можливі медіа про те, яку "щуку" збираються кинути назад в річку.

Напевно, зіграли свою роль і нинішня виборча кампанія (навіщо уряду скандал, коли він стрункими рядами балотується в парламент), і що затяглася кампанія по кардинальному оновленню антикорупційного законодавства. Але прецедент дійсно заслуговує на увагу: адже між розпорядженнями Яценюка про призначення і зняття з посади Олександра Сухомлина пройшли лічені дні.

Результат цієї історії можна вважати невеликий перемогою громадськості. І, напевно, великим провалом правоохоронців та системи влади, які готові абсолютно спокійно допускати людей з такою репутацією до тих же "рибних місцях", на яких герої вже одного разу попадалися.

Автор: Сергій Яківчук, політолог

Джерело: Лівий берег