Рекреаційний туризм україно-польського прикордоння

Парасольковий проект "Транскордонна співпраця для рекреаційного туризму польсько-українського прикордоння" об’єднав 12 мікропроектів і є найбільшим серед аналогічних проектів Програми Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2010-2013 рр.  

Це партнерство, в якому взяли учать 10 організацій з Польщі та 11 – з України, включно з 17 громадськими організаціями, двома органи місцевого самоврядування в Польщі, і двома навчальні заклади з польської та української сторін.

Загалом в організаціях, що приймають участь у організації проекту, постійно були задіяні в роботі над проектом 40 осіб.

Лідером проекту виступила Асоціація для розвитку і промоції Підкарпаття "ПроКарпатія" (м. Ряшів, Польща).  

Проміжні результати проекту були представлені його керівником, заступником голови правління Асоціації для розвитку і промоції Підкарпаття "ПроКарпатія" Агнєшкою Пєньонжек.  

Рекреаційний туризм став головною темою нашого проекту, а метою – розвиток транскордонного співробітництва в сфері рекреаційного туризму на польсько-українському прикордонні, – розповідає Агнешка Пеньонжек.

Хотіла би пояснити чому. Адже готуючись до реалізації цього парасолькового проекту, ми знали, що прикордонні регіони Польщі та України є подібними між собою географічно, мають спільну  історію, приблизно однаковий рівень економічного розвитку.

Ми від початку усвідомлювали, що вони ніколи не стануть промисловими центрами, а їхній розвиток базуватиметься на унікальному природничому та культурному потенціалі.

Щодо останнього, то йдеться про давні традиції народностей, що тут проживають: бойки, лемки та гуцули.

Ця культурна традиція була спільна, вона і сьогодні єднає мешканців цього регіону, котрі живуть з обох боків кордону – польського та українського. Вона з давніх часів приваблювала до себе увагу багатьох науковців, співаків, дослідників-етнографів і художників.

З іншого боку, Підкарпаття має унікальний природний ресурс – бальнеологічні курорти, які відомі далеко за межами цього регіону.

З боку Польщі тут знаходиться найстарший польський курорт Івонич-Здруй (Iwonicz Zdrój), а також курорти Риманув-Здруй (Rymanów Zdrój) та Полянчик (Pola?czyk). 

З українського боку, натомість, знаходяться одна з найстарших оздоровниць Європи – Трускавець, а також Східниця (Дрогобицький район), Моршин (Стрийський район), Нємирів, Шкло (Яворівський район)  Кваси (Закарпатська область), Яремче (Івано-Франківська область).

Базуючись на цьому потенціалі  автори проекту приготували пропозиції, які повинні сприяти зміцненню розвитку цього регіону і одночасно активізувати дуже різні групи населення до участі в цьому.

Згідно з результатами дослідження Польської туристичної організації за 2010 рік, Підкарпатське воєводство разом з Поліссям є найбільш відомими і найчастіше відвідуваними українськими туристами польськими регіонами.

Однак найбільшою проблемою, з якою стикаються ті, хто хоче докластись до розвитку туризму в регіоні, є брак інформації, відсутність інформаційних пунктів, де можна отримати інформацію не лише про один фрагмент, але про все, що стосується туризму в цьому регіоні.

Тому розширення та систематизація інформаційного потоку про туристичну галузь та її пропозиції в Підкарпатському воєводстві вбачалась нами як важлива і обов’язкова умова подальшого успішного розвитку його потенціалу. 

  

Ми сформували чотири конкретні цілі, які вирішувались в рамках реалізації проекту, а саме:  

1. Аналіз потенціалу природної й культурної спадщини та розробка інструментів промоції рекреаційного туризму польсько-українського прикордоння.

2. Популяризація природного і культурного потенціалу території, охопленої проектом.

3. Підвищення рівня професіональних послуг для туристів, мешканців.

4. Популяризація здорового способу життя. Бо складно уявити такий проект без промоції здорового способу життя. Тому ми мали багато мікропроектів, які звертали увагу на цю тему.  

Фінансування мікропроектів становило  585 253,60 EUR,  на управління проектами  було призначено 58 525,05 EUR, отож разом кошторис парасолькового проекту склав 643 778,65 EUR.

Хто ж отримав ці коштів і став учасником проекту?

Перш за все це були представники індустрії туризму, курортні установи, громадські організації, місцевих органів влади, і, звісно, туристи.

Для них в рамках проекту були заплановані і здебільшого вже реалізовані наступні акції:  вступна конференція – 63 осіб, зустріч місцевих лідерів, які працюють над розробкою стратегії розвитку рекреаційного туризму – 75  учасників, конференція промоції найкращих практик – 50 осіб, польові семінари і курси фотографії – 70 осіб, тематичні конференції – 85 осіб,ознайомча поїздка – 15 осіб, робоча зустріч представників органів місцевого самоврядування – 25 осіб, метою якої було налагодження контактів та співпраці між представниками влади та туристичної індустрії, і заключна конференції парасолькового проекту – 80 осіб.

Підсумком всіх цих акцій стало проведення Ярмарку рекреаційного туризму у Львові, на якому було представлено 45 виставкових стендів. 

Проект передбачав також заходи, спрямовані конкретно для тої чи іншої цільової групи.

Так, для представників індустрії туризму було проведено: навчальні візити – 170 осіб, переважно у Польщі, семінари для агротуристичних господарств – 40 осіб, тренінги для для агротуристичних господарств – 40 осіб, кулінарні семінари – 20 осіб, інформаційні зустрічі та семінари – 80 осіб.  Загалом у проекті взяли участь 10 агротуристичних господарств.

Учасниками проекту також були діячі культури,організатори заходів, скерованих на промоцію культурного та оздоровчого потенціалу регіону.  
Для них був організований інтеграційний табір – 40 осіб, літній фестиваль спорту і здоров'я – 80 осіб, конференція з проблем здорового й активного способу життя – 40 осіб, фольклористичні  заходи – 2000 осіб, фестиваль "Дикі Карпати".

Були також проведені 6 природничих навчань (включаючи орнітологічні, ботанічні, фауністичні) – 72 особи, 4 природничі навчання  для сімей з дітьми – 60 осіб, 4 практикуми природничої фотозйомки – 48 осіб.

Наступну цільову групу проекту склали представники курортного менеджменту, громадських організацій, місцевих органів влади, залучені до розробки політики підтрими рекреаційного туризму та розвитку  курортів.

За їх участю була проведена конференція з обміну досвідом та представлення кращих практик – 60 осіб, навчання з підготовки проектних заявок – 30 осіб, дослідження формування здоров’язбережного ставлення до життя серед молоді польсько-українського прикордоння – 1000 осіб.

Результати, яких вдалось досягнути в процесі реалізації проекту.

Перш за все розроблено регіональну Стратегію розвитку рекреаційного туризму, підготовлено юридичне обґрунтування засад  популяризації рекреаційного туризму та курортів, досліджено і узагальнено висновки щодо потенціалу регіону.

Навчання, конференції, практикуми, ознайомчі візити, фестивалі та інші заходи, які були проведені в рамках проекту, про що я коротко зазначила вище, були скеровані і, безперечно, сприятимуть популяризації природничого та культурного потенціалу території проекту, зростанню якості туристичних послуг, популяризації здорового способу життя.  

Досягненню цих конкретних завдань також сприяють друковані публікації та інтернет-сторінки, які з’явились в рамках проекту та за результатами заходів, проведених в його рамках.

Дозвольте також представити мікропроекти, які включає наш парасольковий проект.

Метою двох мікропроектів була промоція культурного потенціалу регіону. Саме в їх рамках було проведено багато фольклористичних імпрез, в яких приймали участь українські та польські творчі колективи. 

Мікропроект "Розвиток та популяризація туризму в курорті ґміни Риманув і місті-курорті Трускавець" (М-6)

Виконавцем проекту виступила ґміна Риманув (Республіка Польща), а партнером – Трускавецька міська громадська організація Всеукраїнського товариства "Лемківщина".

У міжнародному промоційному фестивалі, що відбувся 17-18 травня цього року у Римануві-Здруй, взяли участь 6 польські творчих колективи, 3 – з України, а також гості зі Словаччини та Угорщини.

У рамках проекту також було видано рекламні буклети, фотоальбоми та путівники  про курорти Риманува та Трускавця, відбулись акції з промоції регіональної кухні та традиційних ремесел. Кухня, і ремесла – це актуальна візитівка цих регіонів, яка завжди приваблює туристів.

Всі ці заходи були адресовані не лише до тих, хто відпочиває на цих курортах, але й також до тих, хто при оказії може їх відвідати в інших цілях.  

Польсько-український транскордонний фестиваль культур став центральною подією мікропроекту "Зустріч польсько-української культури в Івонич-Здруй" (М-7). Виконавцем проекту виступила гміна Івонич-Здруй, партнером – Центр регіональних ініціатив Яворівщини (Україна).  

На популяризацію туристичного  потенціалу регіону, перед усім ідеї зеленого туризму, а також професіоналізацію туристичних послуг, був скерований мікропроект "Трансфер ідеї зеленого туризму в Україні на основі системи сертифікації GoToCarpathia" М-8.

Виконавцем проекту виступив Бещадський фонд "Партнерство для середовища" (м. Устрики Дольні, Підкарпатське воєводство, Польща), а партнером з української сторони Еколого-географічний фонд "Екогеофонд" (м. Львів).

Проект мав на меті приготування цього регіону до впровадження системи сертифікації GoToCarpathia. Сертифікати GoToCarpathia відносяться до різних груп товарів і послуг на території Східних Карпат, є місцевим аналогом екологічних сертифікатів та знаків якості.

Заходи, які були здійснені в рамках проекту, мали на меті дослідити наскільки є можливим впровадження такої системи в Україні, допомогти у приготуванні до адаптації GoToCarpathia. Адже регуляторні механізмі в Україні є дещо відмінні, ніж в Польщі.  

Четверо регіональних координаторів в Україні під час тренінгу, котрий відбувся у Бещадах у червні цього року, ознайомились з туристичними продуктами та послугами, що отримали визнання у Польщі, та розробили рекомендації щодо популяризації  аналогічних продуктів та послуг на українських прикордонних територіях.

Мікропроектом були також передбачені інформаційно-практичні навчання та навчальна поїздка у регіон Польських Бєщад для ознайомлення з досвідом впровадження сертифікації GoToCarpathia.

Учасники стажувань мали можливість відвідати Музей млинів та села в Устшики Долішні, поплавати озером Соліна на яхті та зійти на Ветлінську Полонину.

В художній майстерні "Дві руки" відбулись майтер-класи з вишивки, характерної для народів цього регіону – бойків, лемків і гуцулів, у виконанні пані Йоли Ярецької.

Майтер-клас з випічки хліба було проведено господарем агротуристичної ферми "У Фліка" Романом Глап’яком (свідоцтво GoToCarpathia).

Майстер-клас з ткацтва відбувся в агротуризтичному  господарстві  "Базиль" (свідоцтво GoToCarpathia)

Наступний мікропроект відображає бажання запропонувати туристам, які добираються до нашого регіону як з польської, так і української сторони, можливість скористатися з трошки відмінних від класичних готельних пропозицій.

Таку альтернативою, на нашу думку, пропонує агротуризм. Саме він дозволяє одночасно відпочити й оздоровитись в курортній місцевості у такий нетиповий спосіб.

На реалізацією цієї мети був скерований мікропроект "Агротуризм на курортах" (М-4). Лідером проекту виступила Агенція місцевого розвитку Дрогобиччина, а партнерами дві польські організації: Група місцевих дій "Країна нафти" та Фонд місцевого розвитку "Інтеграція".  

В рамках проекту були організовані та проведені туристичні навчання для української сторони щодо підвищення якості туристичних послуг.

Разом з тим і польські, і українські учасники мікропроекту отримали можливість стати учасниками програми "Кулінарна революція".  Її розробник вважає, що саме завдяки кулінарії агротуристика в цьому регіоні має шанс стати популярною. Як наслідок – покращиться візерунок цього краю, більше туристів захоче його відвідати. При цьому ця перебудова відбудеться без коштовних затрат. В експерименті взяли участь по 5 господарств з польської та української сторін.

На розвиток та промоцію природничого туризму Карпатського регіону був спрямований мікропроект "Дикі Карпати – розвиток природничого туризму в польсько-українських Східних Карпат" (М-9), що реалізовувався Фондом Бещади у співпраці з Фондом розвитку екотуристики в Долині Ужа (Ужгород).

У червні цього року у селі Мучне, туристичний осередок "Carpatia", національний природній парк "Бещадський", були проведені навчання та майстер-класи з фотографування природних та туристичних об'єктів. Їх метою було збільшити зацікавленість до природних об’єктів за рахунок покращення  у учасників навичок  з фотографування природи та інтерпретація об’єктів природи.

У навчаннях взяли участь фотографи, що спеціалізуються на створенні фотоматеріалів на природничі та туристичні теми, гірські провідники з України та Польщі, а також представники неурядових організацій,  що займаються захистом та популяризацією природної спадщини та розвитком туризму.

В ході навчань були розглянуті теоретичні засади створення фотографії, правові та етичні аспекти, здійснено польові виходи, перегляд та обговорення зроблених фотографій.

Львівська міська організація "Туристичний клуб Манівці" в партнерстві з Групою місцевих дій "Зелені Бещади" реалізували цікавий та незвичний проект під назвою "Створення школи рекреаційного туризму" (М-11).

Він є реальною спробою налагодити стратегічну співпрацю між туристичним середовищем та місцевою владою, в тому числі шляхом інформаційного обміну. 

З іншого боку, проект мав завданням приготувати модульне рішення, пропозицію та розробити нові туристичні продукти, які поєднають історико-культурну спадщину та рекреаційно-оздоровчу складову.

Під час проекту проводились міжнародні  туристичні експедиції з метою дослідження вибраних місцевих пам’яток для створення широкої пропозиції активного відпочинку, веломандрівка до с. Стільсько, де знаходилось городище IX-XI w., піша мандрівка до с. Верин у ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Стариці Дністра", сплав на байдарках р. Дністер по маршруту с. Розвадів – с. Березина – м. Жидачів, мандрівка до печер поблизу Миколаєва.

Також відбувся навчальний семінару на тему "Основи організації активного відпочинку", проведено інформаційні  зустрічі з представниками місцевого самоврядування для розвитку рекреаційного туризму в регіоні, видано путівник про туристичні ресурси українського прикордоння, промо-карти території дії мікропроекту.

Мікропроект "Стежками Українських Карпат. Промоція туристичного продукту" (М-12) був скерований на підвищення природного і культурного потенціалу транскордонної території Українських Карпат шляхом охорони культурної спадщини та розвитку системи туристичної інформації і забезпечення вільного доступу до неї.

Проект реалізували  з польської сторони Фонд Бещади, а з української – Львівська міська громадська організація "Екотерра" за підтримки  журналістська організація "WETI".

Його головною метою був збір та впорядкування інформації щодо рекреаційного туризму. Ця інформаціє сьогодні є доступною для широкого кола споживачів туристичних послуг на створеному в рамках проекту сайті "Перлини українських Карпат". 

Під час проекту були проведені прес-тури по найбільшим та найцікавішим об’єктам природо-заповідного фонду загальнодержавного значення та прилеглих до них територій Карпатського регіону Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей: міжнародний біосферний заповідник "Східні Карпати", Карпатський біосферний заповідник, Карпатський Національний природний парк, регіональний ландшафтний парк "Надсянський", природний заповідник "Горгани", а також національні природні парки Синєвір, Вижницький, Сколівські Бескиди, Ужанський, Карпатський. 

Отримані матеріали використані також для виготовлення двомовних рекламних буклетів.

На фестивалі "Дикі Карпати", який було проведено, були презентовані документальні фільми про карпатську природу та рекреаційний потенціал краю. Для учасників фестивалю також була організована можливість безпосередньо познайомитись з тваринками, які живуть в Карпатах.

Якщо чесно, організатори мусили довго пояснювати кураторам проекту, навіщо тваринки на фестивалі та доводити, що з ними нічого не станеться. Але можливість доторкнутися до живої природи – це насправді дієвий і ефективний стимул, який спонукає людей встановити більш глибші контакти з природою.

Ми бачили своїм завданням не лише розкрити потенціал українсько-польського пограниччя Карпат, але й з’єднати людей, які працюють задля розвитку цього регіону з різних боків кордону.

Мікропроект "Розвиток і промоція курортного лікування в польсько-українській частині Карпатського Єврорегіону, в тому числі Львівської області та Підкарпатського воєводства" (М-3)  є таким прикладом.  Його виконавцями були Бориславська громадська організація "Агенція розвитку курорту Східниця" та Асоціація "Єврорегіон Карпатський-Польща".  

Львівське та сусіднє з ним  Підкарпатське воєводство багаті мінеральними лікувальними водами та належною санаторно-курортною інфраструктурою. Проте  спільною проблемою польсько-українського прикордоння є недостатня популяризація можливостей оздоровчого потенціалу наших регіонів.

В рамках проекту відбулося багато різноманітних заходів, які сприятимуть розвитку курортної справи. Проведено міжнародну конференцію "Бальнеологічні оздоровчі курорти в польсько-українській частині Карпатського регіону" в селі Ластівки, що поблизу Східниці.  

Представник польської делегації Славомір Рембіш висвітлив питання про "Потенціал курортів польської частини Карпатського єврорегіону та їх розвиток". А науковець Кристина Станя торкнулася проблеми джерел співфінансування щодо лікування пацієнтів на курортах Польщі. А ще під час конференції польська сторона провела презентацію курортів Горинець-Здруй, Івоніч-Здруй та Риманув-Здруй.

Наступним заходом у межах цього проекту, що, безперечно, сприятиме покращенню якості та розширенню медичних курортних послуг, став навчальний семінар, що відбувся у формі обміну досвідом між польським та українським медичним персоналом курортів карпатського регіону.

Під час семінару відбулися студійні візити в окремі польські курорти.

Українська делегація, до якої входили представники курортів Львівщини, органів місцевого самоврядування та туристичних організацій, побувала у польському Ряшеві, де ознайомилася з роботою колег у медичній та оздоровчій галузі з Підкарпатського воєводства.

Учасники делегації відвідали курорти Івонич- та Риманув-Здруй, курорт Полянчик із славнозвісним озером Соліна.

Популяризацію оздоровчих можливостей польсько-українського прикордоння, що і є кінцевою метою мікропроекту, забезпечено завдяки виданню спільного польсько-українського путівника курортами Львівщини та Підкарпатського воєводства.

Мікропроект "Формування здоров’язбережного ставлення до життя серед молоді польсько-українського прикордоння"(М-10)  відрізняється від всіх іншим тим, що є єдиним, який містив науково-дослідницький компонент.

Лідером мікропроекту виступила Державна вища професійна школа ім. Станіслава Пігоня в м. Кросно (Польща), а Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти – основним партнером проекту в Україні.

У рамках проекту було проведено дослідження  рівня фізичної активності учнів старших класів українських та польських шкіл. Тестування включало в себе перевірку витривалості учнів та їх загального фізичного стану.

Проте, це було лише частиною дослідження. Також було проведене об’ємне опитування, основною метою якого було дізнатися спосіб життя та фізичну активність цих самих учнів.  Аналогічне дослідження проводилось і в польських школах. 

Українські та польські спеціалісти прочитали тематичні лекції щодо здорового способу життя учням старших класів львівських шкіл. Також відбувся конкурс на кращу мультимедійну презентацію, плакат, статтю під гаслом: "Рецепт для здоров'я: чому життя повинне бути активним?".

Головним призом для переможців конкурсу стала безкоштовну участь у навчальному семінарі "Інтеграція з лижної підготовки" та поїздка в Буковель. Там 15 учнів-переможців практично застосували навички, здобуті на семінарі.

Літній фестиваль спорту і здоров'я у польському місті Соліна, який завершував цей проект, також був скерований на популяризацію здорового способу життя серед школярів. Окрім змагань в футбол, волейбол, баскетбол, фестиваль включав в себе семінари та заняття з  водних видів спорту (круїзні судна, яхти, байдарки, каяки).

На завершення представлю проекти, які підсумовують діяльність, що була нами здійснена в рамках усього парасолькового проекту.

Мікропроект "Стратегії розвитку рекреаційного туризму польсько-української частини Карпатського Єврорегіону" (М-1) реалізовано в партнерстві Асоціацією Єврорегіон Карпати Польща та Асоціацією органів місцевого самоврядування "Єврорегіон Карпати – Україна".  

Матеріали щодо розробки цього важливого документу представлено на веб-сторінці  Єврорегіон Карпати-Україна, яка є лідером цього мікропроекту.

Цими ж партнерами був реалізований проект "Промоція потенціалу Карпат – створення транскордонної промоційної платформи" (М-2).

Було створено веб-сайт, який виконавці проекту вважають важливим  інструментом популяризації рекреаційного туризму регіону. Він містить інформацію як про самі  курорти та їх можливості, так і місця розваг та відпочинку, визначні пам’ятки та є доступним в українській, англійській, польській та російській мовних версіях.

"Ярмарок рекреаційного туризму – промоція українсько-польського прикордоння" (М-5) – мікропроект, який стосується промоції потенціалу всього регіону.

На ньому рамках були напрацьовані інструменти та підходи, які дають можливість ефективно популяризувати всі компоненти ресурсного потенціалу українсько-польського прикордоння, а також залучати до цього максимально широкі кола зацікавлених осіб.  

В ярмарку взяли участь 45 експонентів, 30 учасників з Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей України та 15 із Підкарпатського воєводства Польщі. Були видані рекламні проспекти, каталоги, проведено спеціалізовану конференцію.

Все це робилось за активної інформаційної а рекламної підтримки.