Новини

Соціум

ГО "Інститут Західно-Українських студій"

ГО "Інститут Західно-Українських студій"

Загрози "мінських угод" для Західної України обговорили в Чернівцях

Понеділок, 2 березня 2015, 14:53

"Мінські домовленості", згідно яких Україна зобов'язалася надати непідконтрольній частині Донбасу "особливий статус": право мати "народну міліцію", впливати на призначення прокурорів та суддів тощо, стали приводом до дискусії "Які ще "окремі райони" України можуть вимагати "особливого статусу?", яка відбулась у Чернівцях. 

Про це повідомила прес-служба Інституту західноукраїнських студій. 

Якщо все це буде втілене в життя – чи не спрацює в Україні "принцип доміно", коли "особливого статусу" почнуть вимагати "окремі райони" в інших регіонах України?

Це питання вкрай важливе для Західної України, де компактно проживають національні меншини (угорці, румуни), які вже неодноразово заявляли про необхідність створення національно-культурних автономій.

Ззовні з такою вимогою до України постійно звертається влада Угорщини, а на минулому тижні міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску заявив, що якщо мінські домовленості не буде імплементовано, дестабілізація може поширитися на інші області України, в тому числі регіони, сусідні до Румунії.

Модератор дискусії, керівник "Інституту Західно-Українських студій" Олег Хавич пояснив провокаційну назву дискусії бажанням привернути увагу до проблеми, котру наразі відмовляються визнавати, – як це було рік тому з Кримом і Донбасом.

Науковий співробітник інституту філософії НАНУ, кандидат наук Святослав Вишинський теж вважає, що потрібно називати речі своїми іменами: після "Мінська-2" Україна вже ніколи не буде унітарною, навіть якщо це буде кілька разів записано в її Конституції, і це стосується не лише районів компактного проживання румунів чи угорців.

Ситуація з цими двома національними громадами в Україні досить сильно відрізняється. Угорці більш політично активні, мають дві своїх політичні партії, а влада Угорщини наполегливо вимагає створення в Закарпатті Притисянського району, – який об’єднав би всі громади, де угорці становлять більшість, а в перспективі став би автономією.

Ангела Бочі з Берегового, яка працює в проекті Міжнародного центру перспективних досліджень "Сприяння міжнаціональному діалогу в сільських громадах", заявила, що хоча на Закарпатті угорських радикалів небагато, проте вони достатньо активні.

Офіційна ж позиція Румунії полягає в тому, що ця держава не вимагає від України жодної автономії для румуномовних громадян. Політолог Лівіу Русу, помічник народного депутата від 203-го "румунського" округу Григорія Тіміша, вважає, що "румунська партія" в Україні виникне лише тоді, коли в нашій країні буде проведена децентралізація і місцеві ради отримають реальні повноваження.

Пан Русу нагадав також, що і румунські райони Чернівецької області, і угорські на Закарпатті наразі розділені між кількома мажоритарними виборчими округами. Цю несправедливість вчинила ще влада Януковича у 2012-му році, проте нова демократична влада її не виправила.

Політолог Андрій Іваницький з Одеси переконаний, що у його регіоні дестабілізація в районах компактного проживання національних меншин малоймовірна, незважаючи на велику кількість таких громад (румунська, молдавська, болгарська, гагаузька).

Головна проблема зараз однакова для всіх громадян – падіння рівня життя. Хоча паспорти Румунії і Болгарії отримують всі, хто може, – але на українську політику це поки не впливає.

Історик, почесний консул Австрійської республіки у Чернівцях Сергій Осачук емоційно заявив, що вся Україна потребує "особливого статусу" і необхідно перезавантажувати "матрицю" держави за європейськими стандартами. Одним з прикладів для України міг би стати регіон Південний Тіроль в Італії, де німецькомовна більшість має автономію.

Доцент кафедри політології Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Наталія Стрельчук провела паралелі між конфліктом в Україні та колишній Югославії.

Правда, пані Стрельчук, яка виступала і зараз підтримує незалежність Косова (регіону з албанською більшістю, який відділився від Сербії), відмовляє у такому праві Донбасу.

Однак науковець вважає, що Україні варто застосувати балканський досвід мирного врегулювання (Дейтонська і Охрідська угоди, які зупинили війни, відповідно, у Боснії і Македонії).

Підсумок дискусії підвів завідувач кафедри політології ЧНУ, професор Анатолій Круглашов. Він зазначив, що наразі немає безпосередніх загроз дестабілізації ситуації в Західній Україні, тим більше вимог надання якимось її районам особливого статусу чи федералізації.

Політолог впевнений, що в Україні треба терміново розпочати децентралізацію, але не на словах, а реальними кроками. А щодо автономізації – то її можна обговорювати, але це наступний етап.

Досвід ЄС показує, що адміністративну автономію можуть мати навіть регіони унітарних держав – як Каталонія в Іспанії. Проте все це – подальші кроки, а нині треба "розморозити" процес децентралізації, про яку говорять чи не від початків незалежності України.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.