Гута Пеняцька

Порошенко скасував візит до Польщі через слово з трьох літер?

Варіанти,  3 березня 2015

У ніч на 1 березня на пам’ятнику загиблим у 1944-му році в селі Гута Пеняцька з’явилися образливі написи польською мовою – перекреслена абревіатура УПА, "Бандера – с…й син".

У той же час на парканах у Львові був помічений напис "POLSKI  LWÓW" та інші антиукраїнські графіті.

Все це відбулося лише через кілька годин після траурних заходів на місці колишнього села Гута Пеняцька, кілька сотень мешканців якого 28 лютого 1944-го були вбиті німецьким каральним підрозділом.

Польські історики вважають, що це був один з полків 14-ї гренадерської дивізії ваффен-СС (більше відомої як дивізія "Галичина"), українські – що невідома німецька частина.

Проте всі сходяться в одному: каральна акція була відповіддю на загибель двох бійців поліційного підрозділу, сформованого німцями з галицьких українців.

Очевидно, саме тому на місці знищеного села встановлено не лише пам’ятник його загиблим мешканцям, але й пам’ятний знак українським воякам.

Власне, саме його й розписали, проте час для цього було вибрано дивний.


 
Запитань було б менше, якби акт вандалізму було вчинено до 28 лютого, на яке було заплановане вшанування пам’яті жертв трагедії.

Проте у минулу суботу, коли представники влади Бродівського району, мешканці навколишніх сіл, члени польської громади Львівщини, представники Генерального консульства Республіки Польща та гості з сусідньої держави прибули до Гути Пеняцької на спільну поминальну молитву, з пам’ятниками все було добре.

Інше питання – далеко не всі бажаючі з Польщі змогли взяти участь у траурних заходах.

Делегацію з мазовецького, любельського i малопольського воєводств з понад 50 осіб українські прикордонники на кілька годин затримали на кордоні, і в результаті вісьмох громадян Польщі до України так і не впустили.


 
Серед них – лідер радикальної польської партії "Зміна" Матеуш Піскорський, який у листопаді 2014-го був спостерігачем на виборах у так званій ДНР, та його колега по партії, історик і публіцист Яцек Каміньский, який теж неодноразово приїжджав у Донецьк через територію Росії.

Власне, саме після цього їм обом було заборонено в’їзд до України, більше того – в разі виявлення на території нашої держави вони будуть затримані.

Шістьох інших "відмовників" українські прикордонники поінформували, що СБУ інкримінує їм публічну антиукраїнську діяльність, зокрема – "поширення брехливої інформації про так звану Волинську різанину".
 
Отже, польські радикали до Гути Пеняцької не доїхали, голова Бродівської РДА пан Шишка після поминальної молитви заявив, що "загроза перед агресором, біда та горе об’єднали українців та поляків, і сьогодні польський народ активно допомагає нам, українцям, за що ми і вдячні полякам".

Не обійшлося і без натягнутих історичних паралелей: мовляв, 75 років тому Польща прийняла на себе важкий удар агресора, а сьогодні історія повторюється: точиться кровопролитна війна на сході України.

Тому не дивно, що громадськість і журналісти одразу ж звинуватили у провокаційних написах у Гуті Пеняцькій та Львові "агентів ФСБ", адже саме Росії сьогодні залежить на тому, щоб розсварити українців та поляків.
 
Проте якщо це справді "рука Москви", то чому Президент України скасував анонсований на 4 березня візит до Польщі.
 
Формально Петро Порошенко мав відзначити там 200-річчя з дня народження автора гімну України Михайла Вербицького, який походив із Надсяння. Проте зрозуміло, що у Порошенка було бажання поспілкуватися керівництвом Польщі.

Принаймні, зі своїм колегою, президентом Польщі Коморовським, – адже їхня недавня зустріч у Києві під час відзначення річниці перемоги Майдану була короткотривалою.

Але на сайті президента Польщі анонс зустрічі з Порошенком так і не з’явився, а тут ще й прем’єр Італії Матео Ренці прилітає в Україну 4 березня – не залишати ж його наодинці з Яценюком?

Тому зараз Петру Олексійовичу польські радикали (реальні, інспіровані Москвою чи навіть віртуальні) – просто як знахідка.

Та й спецслужби в Західній Україні зможуть продемонструвати свою потрібність – не все ж їм із журналістами боротися.

автор: Олег Хавич

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.