За всі роки служби стріляти не доводилося: інтерв'ю із канадським інструктором нової поліції

За всі роки служби стріляти не доводилося: інтерв'ю із канадським інструктором нової поліції

Андрій Бондаренко,  1 вересня 2015

Представник Канадської кінної королівської поліції Крістіан Сан-Жак розповів Варіантам про навчання поліцейських новобранців у Львові, про свою службу в Канаді та про свої враження від Львова.

Крістіан Сан-Жак – один із канадських поліцейських, які прибули до Львова, аби поділитися своїм досвідом із українськими поліцейськими інструкторами. Разом з Крістіаном прибуло ще троє канадців, як змінили попередню інструкторську групу. В останній день перебування у Львові Варіанти перехопили Крістіана в момент прощання із українськими перекладачами, які вже встигли тісно потоваришувати з канадцям. Приміряючи подарований значок-тризуб, канадець-велетень погодився відповісти на кілька запитань. 

Отже, як Ви потрапили у Львів і яка у вас була мета?

Наш уряд скерував нас сюди, щоб допомогти новій українській поліції з тренуванням нових кадрів. І ось ми провели тут місяць, тренуючи наших українських братів, допомагаючи їм упевнитися в тому, що все йде так як слід. Ми цьому дуже раді.

на фото: Крістіан Сан-Жак (справа)

Які саме тренування маються на увазі?

Наше завдання полягало у тому, щоб постійно перебувати поруч з українськими інструкторами і просто моніторити їхні дії. Тобто, спостерігати за тим, щоб тренування новобранців відбувалося на основі високих стандартів і задовольняло вимоги українського уряду.

Місцеві інструктори, в принципі, й так показували високий рівень і були справжніми професіоналами. Вони дуже серйозно та відповідально ставилися до своєї праці. Нам було приємно за ними спостерігати. Ми просто були поруч, щоб у разі виникнення якихось додаткових запитань чи особливих ситуацій використовувати свій досвід.

У чому полягали такі ситуації чи запитання?

Запитань було багато, але насправді, нічого серйозного. Просто відшліфовування техніки. Наприклад, одягання наручників. На навчаннях показували різні способи використання наручників.

Деякі з них виявилися трохи складніші для сприйняття ніж інші і ми консультували інструкторів щодо того, як краще пояснити новобранцям всю специфіку. На чому потрібно більше акцентувати увагу.

Які Ваші враження від людей, з якими ви спілкувалися у процесі навчання?

Я приїхав до Львова із справді відкритою свідомістю. Адже, я ніколи тут не був і не знав, що саме очікувати. Єдине, що я знав – я повинен допомогти українцям. І від самого початку нашого перебування тут, з нами поводилися дуже добре – як з рівними, як з друзями. Нам усім вдалося дуже легко потоваришувати. Тому, враження у мене якнайкращі. Українські інструктори дуже добре себе показали. Можу сказати, що вони такі ж віддані своїй справі, як і ми в Канаді. З ними було дуже легко працювати, вони були відкриті до будь-яких пропозицій.

Як канадці сприймають нинішню кризу в Україні?

Чесно, я не знаю подробиць того, що відбувається в Україні. Ми фокусувалися лише на нашому головному завданні – впевнитися, що наші українські брати володіють хорошими навиками поліцейської тактики, що вони готові до патрулювання, що вони будуть у безпеці і служитимуть на благо львівської спільноти. Я впевнений, що нові львівські патрульні саме це вже і роблять з усіх своїх сил і можливостей.

Чи Ви вже бачили нову львівську поліцію на вулиці в дії?

Так, мені довелося побачити кілька випадків затримання чи спілкування. Поліцейські виглядали дуже професійно. У розмові з людьми вони виказували співчуття і розуміння. Я також бачив, як багато львів’ян просили поліцейських про спільну фотографію. Скажу щиро, усього лише кілька днів на роботі і нові поліцейські змінили вигляд вулиць.

У вас сорочка жовтого кольору, в такій, мабуть, зручніше ходити вулицями в таку спеку ніж у чорній?

Насправді, ми маємо сорочки різного кольору для різних випадків. Адже, якщо зав’язується якась погана ситуація і ви дуже помітні, це не дуже добре. Тебе можуть легко вислідити. Чорна уніформа корисна з точки зору тактики. У небезпечних ситуаціях так легше злитися з оточенням. Якщо на тобі якісь жовті смуги чи яскраві кольори, тебе дуже легко помітити.

Така традиція чорного вбрання і, взагалі, все що пов’язане з уніформою, походить зі Сполучених Штатів. З уніформою у них все дуже добре продумано. Вони молодці!

Який ваш досвід праці поліцейським у Канаді? Чи доводилося багато стріляти?

Вже двадцять три роки я служу в Канадській королівській кінній поліції. Перші роки я працював у Ванкувері, був патрульним, слідкував за порядком на дорогах. Тоді кожен день був різним, адже це патрулювання – постійно спілкуєшся з різними людьми. Потенційно, певна небезпека на такій роботі є завжди. Я б сказав, що ці сім років патрулювання були справжнім рок-н-ролом. Бували хороші дні, але бували і погані.

Потім, мене перевели на службу в урядовий загін охорони - я працював охоронцем прем’єр-міністра. Пізніше, я потрапив у загін, що відповідав за охорону генерал-губернатора, який як відомо, репрезентує англійську королеву в Канаді.

Ще згодом, мене скерували у відділ тактичних тренувань, де я викладав тактику упродовж восьми років – самозахист, використання вогнепальної зброї, проникання в приміщення, тактика швидкого реагування на особливо небезпечні інциденти.

На щастя, особисто мені ніколи не доводилося стріляти у когось. Я дуже радий, що так склалося. Загалом, якщо говорити про інших моїх колег, то Канада – це велика країна і поліцейським тут доводиться стріляти чи не щодня. Це невід’ємний елемент праці і ми готові до цього – і фізично, і психологічно.

Розкажіть про свої враження від Львова

Враження дуже хороші. Львів’яни ставилися до нас більш ніж дружньо. Упродовж місяця кожного ранку ми йшли пішки з готелю до місця, де відбувалися навчання, і дуже часто зустрічні люди зупинялися, питалися, що ми тут робимо, дякували нам. Не було жодного випадку, щоб нам трапився хтось вороже настроєний.

Львів дуже гарне місто, я готовий в будь-який момент повернутися сюди знову.

У Вас вже є якісь улюблені місця у Львові?

Звичайно. Наприклад, площа Ринок, нам дуже подобалося там просто прогулюватися. Щодня ми так проходили майже десять-п’ятнадцять кілометрів! У Львові теж багато чудових краєвидів. Наприклад, нам дуже сподобалося оглядати Львів із Цитаделі. Львів уночі просто неймовірний.

Що ви можете порадити львів’янам – як їм слід поводитися з новою поліцією?

Єдине, що люди повинні розуміти – поліція тут, щоб їм допомогти. Нова львівська поліція має всі навики професійного спілкування з вами, тому вам потрібно просто слухати те, що вони вам кажуть. Вони звертаються до вас не для того, щоб образити чи нашкодити, а щоб допомогти. Це головне. Якщо у вас є якась проблема – ви завжди можете звернутися до патрульних і вони зроблять все, що в їхніх силах.

Чи є якась межа в проханнях, з якими люди можуть звертатися до поліцейських?

Ні, поліцейського можна попросити про все, що в його силах. У Канаді так є і я впевнений, що у львівської нової поліції теж буде таке ставлення до людей. Лише не забувайте, що справжній професіоналізм приходить з досвідом.

фотоJeangagnon

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.