Індустрія досконалих речей: Польський прорив

Індустрія досконалих речей: Польський прорив

Андрій Бондаренко,  28 грудня 2015

Дерев’яні окуляри, соціалістичні меблі, килим-витинанка та інші принади дизайнерської думки у наших сусідів.

За останнє десятиліття польським дизайнерам вдалося перейти поріг елітарності та посісти важливе місце у локальній популярній культурі. І маються на увазі не дизайнери одягу, які вже давно користуються славою своїх зоряних попередників, що створили глобальну шоу-індустрію моди ще в середині минулого століття, а дизайнери речей, які, як правило, не відомі масовій аудиторії.

Схоже, що у Польщі люди, які експериментують із творенням меблів, предметів побуту та різних аксесуарів, увійшли у пантеон нової польської мас-культури, поряд зі співаками, акторами чи письменниками. Їхні імена теж потрапляють на сторінки популярних мас медіа, їхні вироби користуються попитом.

Їм навіть доручають проектування внутрішнього інтер’єру нових вагонів потягу.

 

 

У Польщі дизайнери тісно та плідно співпрацюють із фірмами-виробниками. Тож, ідеї та проекти дуже часто відразу ж і реалізовуються та стають доступними для купівлі.

Частково, такий прорив можна пояснити тим, що сфера дизайну стала одним з головних місць застосування сил та ентузіазму польської молоді. В Україні подібним чином можна говорити про сфери урбан-активізму, архітектури чи хенд-мейд мікро-підприємництва. Український молодий дизайн теж помалу починає заявляти про себе, однак, про якусь індустрію ще, звісно, не йдеться. Тоді як у Польщі мрії креативної молоді у цьому напрямку вже практично повністю реалізувалися.

Одним з перших витворів польського дизайну, який здобув ширше визнання на Заході (насамперед у вигляді престижної європейської премії Red Dot Award), став знаменитий килим марки MOHO Design.

 

 

Власне, цей килим дуже добре демонструє особливості підходу нових польських дизайнерів. З одного боку, це любов до етно-мотивів, з іншого – орієнтування на функціональний мінімалізм.

Народна творчість не перестає бути викликом чи не для всіх польських дизайнерів. У 2015 році, наприклад, серед топових об’єктів – дерев’яні лампи-тотеми Кінги Хмеляж, які поряд з шаманістичними конотаціями взоруються і на вироби краківських ремісників початку 20 ст.

 

 

Подібним чином експериментує і Катажина Херман-Янец із Protein Studio. Її візитні вироби – кошики-пуфіки, зроблені зі скручених газет та декоровані візерунками, у стилі народних розписів.

 

Лампу She Катажина Херман-Янец зробила як пряму алюзію на деталь народного одягу.

І, звісно ж, головним натхненням залишаються класичні функціоналістичні засади. Адже, мабуть, кожен дизайнер прагне відчути, що володіє магічною здатністю втілювати форму і зміст, так, щоб вони зливалися у одне діалектичне ціле.

Класичне поле для модерністських експериментів – крісла. Без них не обходиться жоден конкурс чи жоден список.

Одним з найцікавіших проектів 2015 року назвали фанерні стільці Kanu Томаша Аугустиняка, створені під під впливом тренду нормкор.

 

 

Стільці UXI – витвір Томека Ригаліка, іншого успішного дизайнера, якого називають гуру молодого польського дизайну.

 

 

Дерев’яна простота цих стільців спирається на витвір культового польського дизайнера довоєнних часів – Кароля Тіхого.

 

 

Обговорюючи прикмети польського дизайну слід також згадати повагу до своїх співвітчизників-попередників. Сучасні дизайнери дуже люблять згадувати, цитувати та популяризувати їхні вироби.

Найбільшою популярністю сьогодні користується творчість дизайнерів періоду розквіту соціалістичної Польщі – ПРЛ. Зокрема, і ті ж крісла. Мінімалістичні фотелі – класика соціалістичного дизайну у тому стилі, який у нас називають "хрущовським". У Польщі вони відомі як крісло Юзефа Херовського.

Минулоріч, одним з найгучнішим проектом стало чергове воскресіння цього об’єкту брендом "366 концепт".

 

 

Дуже сильно у сучасному польському дизайні відчувається і глобальний еко-тренд. Майже у кожній роботі молоді дизайнери декларують прихильність до багаторазових форм використання матеріалів, підтримують "локальні ресурси" (місцевих виробників та доступні локально матеріали).

Прикладом так званого ап-циклінгу, тобто, використання непотрібних відходів виробництва, є творчість Анни Орської. Її цьогорічна колекція "Апіс" спрямована на захист медоносних бджіл.

Головний еко-матеріал – це, звичайно, дерево. З нього роблять навіть окуляри. І не лише сонцезахисні, а й корекційні для виправлення зору.

 

 

Надувна канапа із переробленого паперу від проекту Malafor демонструє концепцію "стійкого" sustainable дизайну. Такі меблі екологічні, економічні та зберігають простір.

 

 

Головним центром польського дизайну є Лодзь – велике індустріальне місто, яке традиційно вважається непривабливим для життя. Завдяки діяльності "нових дизайнерів", жити в Лодзі вже стало набагато престижнішим ніж раніше. Численні закинуті промислові будівлі тут перетворюються на інновативні осередки креативної культури.

І саме тут щоосені відбувається щорічний Міжнародний фестиваль дизайну. Започаткований у 2007 році фестиваль вже встиг стати масштабним дійством із розгалуженою програмою.

На фестивалі влаштовуються програмні виставки нових та старих дизайнерів, лекції, майстер-класи та проводяться змагання - один з найвпливовіших дизайнерських конкурсів Must Have та конкурс для дизайнерів-початківців Make Me.

Дизайнерське життя у Лодзі триває не лише у жовтні під час проведення фестивалю. Тут діють численні дизайн-студії та концептуальні крамниці. Наприклад, знаний в усій Польщі магазин Pan Tu Nie Sta? від проекту Fajne Ch?opaki, який зосереджується на ретро стилістиці.

 

 

Польська дизайн-індустрія націлюється не лише на добре забезпечених снобів. З'являється дедалі більше товарів, розрахованих на умовних студентів, – від футболок з принтами і до дизайнерських гамаків. Останні стають дедалі популярнішими. Адже, втілюють в собі два потужних тренди – бажання оточити себе гарними предметами і прагнення бути ближчим до природи.

 

 

Фото: Culture.pl, januszkaniewski.com.

 

Рубрика "Польська культура: найцікавіші варіанти" є спільним проектом Інформаційного агенства Варіанти та інтернет-порталу Інституту Адама Міцкевича у Варшаві - Culture.pl.

Culture.pl — це найсвіжіша інформація про новини та події польської культури у трьох мовних версіях — польській, англійській та російській, з текстами українською мовою. Інтернет-проект Інституту Адама Міцкевича у Варшаві — державної інституції Польщі в галузі культури.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.