Ісламське визволення Львова

Ісламське визволення Львова

Юрій Семашко,  12 січня 2016

Галицький політикум непомітно для себе поповнився представниками відомої міжнародної партії – Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі, тобто Партія ісламського визволення. 

Невідомо скільки послідовників цієї партії вже майже два роки живе у Львові. Попри всі спроби, вийти на безпосередній контакт з ними мені не вдалося. Але про це все ж варто писати, бо галичани вкрай мало цікавляться життям, політичними, культурними та релігійними традиціями народів, які живуть поруч з ними, в одному місті.  

Тим більше, що послідовники Хізб ут-Тахрір можуть свідомо ігнорувати актуальний політичний контекст регіону.   

Хізб ут-Тахрір – за мирний розвиток ісламу у всьому світі 

В умовах загострення політичного протистояння на Близькому Сході практично кожен європеєць знає про існування Ісламської держави Іраку та Леванту (ІДІЛ), яка асоціюється в його свідомості з ісламським радикалізмом і тероризмом. Лідери ІДІЛ не приховують бажання розширити свої впливи на всю земну кулю силовими методами, не зважаючи на людські жертви. 

Водночас в ісламському світі далеко не всі поділяють політичний радикализм ІДІЛ та займають більш помірковану позицію.

Так, ще в 1953 році в Єрусалимі було засновано міжнародну ісламську партію Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі, метою якої є відродження ісламського способу життя та поширення ісламу в усьому світі. Хізб ут-Тахрір є структурованою ієрархічною партією. Сьогодні в світі налічується близько мільйона її послідовників, а головний офіс партії знаходиться  в столиці Лівану – Бейруті.

Програма партія включає в себе повернення мусульман до ісламського способу життя в ісламській державі (Халіфаті) та побудову суспільства, де всі справи вирішуються на основі Шаріату (система права мусульман на основі Корану), а погляди на життя визначаються халялом (дозволені в ісламі речі та дії) і харамом (заборони).

Засоби досягнення партійної мети виключно мирні: просвітницька робота, пропаганда, мітинги, кампанії, круглі столи.

Потужним інструментом партії є її інформаційний відділ: одним з ключових аспектів їх пропагандистської роботи є коментування загальнополітичних новин місцевого та світового масштабу з точки зору ісламу, політики партії.

При цьому новини відокремлюють від коментарів; до аналізу геополітики додають цитати з сур Корану.

Хізб ут-Тахрір в Україні та у Львові 

В Україні ідеї Хізб ут-Тахріру розповсюдилися у середовищі кримських татар, осередки партії на півострові почали діяти ще в 2003 році.

У Криму "хізби" (хоча в ЗМІ й можна натрапити на таке слово, однак члени партії вважають його нетактовним) не намагалися відстоювати власні інтереси шляхом делегування своїх представників до органів місцевого самоврядування чи Верховної ради АРК.

Навіть більше – вони практично не приймали участі у виборах, вважаючи наявний політичний устрій неправильним, адже діяльність партії заснована на текстах Корану та Сунні Мухаммеда, які не піддаються впливу державної політики будь-якої країни.

До певної міри ненасильницький спосіб боротьби за ідею халіфату пасує кримським татарам, національно-визвольний рух яких ще з часів сталінської депортації мав мирний характер.

Переїзд членів партії до Львова відбувся ще у 2014 році з Криму у зв'язку з анексією півострова Росією. Цю інформацію підтвердив співзасновник руху "Крим_SOS", журналіст Алім Алієв.

Алім Алієв розповів, що представники партії переїхали з Криму до Львова перш за все з мотивів особистої безпеки. Дехто з них вже працевлаштувався або ж розпочав у місті власну справу.

Активісти Хізб ут-Тахрір більш консервативні, ніж кримські татари загалом. Але це не є радикальністю чи екстремізмом (наголошує Алім Алієв). Вони спілкуються з місцевим населенням і жодних конфліктів за їх участі ще не було. Алім Алієв пригадує випадки, коли бородатих тахрірівців львів'яни вважали священиками.

Що ж до діяльності Хізб-ут Тахрір у Львові, то є одна важлива деталь – кримські татари, які покинули півострів, після переселення мають на меті триматись разом одною спільнотою, і тому приналежність до тієї чи іншої політичної організації не афішують, аби це не було причиною поділяти їх за тими чи іншими ознаками.

Саме цим можна пояснити їх непублічність на політичному та медійному просторі Львова, до цього вони, можливо, ще не готові.

Навіть якщо львівські члени партії мають причетність до отримання приміщення, заснування кримського дому, виділення окремої ділянки на кладовищі, то вони не використовують цих досягнень у політичних цілях.

Теперішній керівник українського підрозділу партії (повна назва посади: Керівник інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Україні) Фазил Амзаєв також бував у Львові.

Хізб ут-Тахрір: робота над стереотипами  

Якби якісно Хізб ут-Тахрір не вела свою політичну та інформаційну діяльність, щодо її послідовників завжди можна відшукати вервичку стереотипів у різних країнах, зокрема, й в Україні. І для їх подолання також витрачається багато зусиль.

Публічні заходи партії (конференції, мітинги) не завжди знаходять підтримку і розуміння у влади.

Так, кримський Меджліс ще в 2010 році закликав протидіяти діяльності Хізб ут-Тахрір через "надмірну радикальність" останньої.

Роком раніше, на той час головний міліціонер Криму, Геннадій Москаль звертався до СБУ з проханням заборонити партію в Україні. Та станом на літо 2013 року офіційних заборон їм не висували. Можна лише згадати, що минулого року офіційний сайт українського представництва партії зазнав атаки.

Однак по-справжньому за кримських "хізбів" взялося ФСБ Росії в 2015 році. Представників партії підозрюють в участі у терористичній організації, на лаві підсудних четверо підозрюваних.

Тут також варто зважати на те, що активісти партії навіть в критичні моменти (переслідування, безпідставний арешт тощо) завжди визнають своє членство у Хізб ут-Тахрір.

Не лише в Росії, але й в Казахстані Хізб ут-Тахрір офіційно визнана терористичною. У Німеччині, через невизнання Хізб ут-Тахріром держави Ізраїль, взагалі заборонена публічна діяльність партії.

Варіанти зверталися за коментарями до експертів щодо діяльності Хізб ут-Тахрір в Україні. На жаль, вони з різних причин відмовилися надавати їх офіційно. Та все ж варто навести слова одного київського експерта з питань ісламу.

"Хізб ут-Тахрір – закрита політична організація, яка акцентує свою увагу на політичному компоненті в своїй діяльності, а не на культурних і релігійних традиціях. Основу її активістів складають пасіонарні підлітки, в яких інколи емоції переважають над інтелектом. Але коли вони дорослішають, то культурна й релігійна традиція перемагає, і вони відходять від партії.

В Україні на певному етапі Хізб ут-Тахрір складала реальну конкуренцію Меджлісу і була в опозиції до нього. Зараз ситуація змінилася, більшість членів Хізб ут-Тахріру залишили Крим і розпорошилися Україною. Значна частина з них осіла у Львові, оскільки місто має традицію співіснування і з мусульманами, і з кримськими татарами. Однак жодних цифр офіційно назвати не можна, бо організація є закритою.

Послідовники Хізб ут-Тахрір не приймають активної участі ні у регіональному, ні у загальноукраїнському політичному дискурсі. У них інша мета – побудова ісламської світової держави. Зрозуміло, що ця мета є надто міфічною в сучасних реаліях, але люди в це вірять".

фото: hizb.org.ua

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.