Кількість жертв Волинської трагедії не досліджують українські професійні історики

Про це йшлося сьогодні на прес-конференції "Оцінка резолюції польського сейму у справі Волинської трагедії. Як реагувати українцям?". Так, професор кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби ЛНУ ім. І.Франка, дослідник польсько-української історії ХХ століття Богдан Гудь, заявив, що полські історики неодноразово оприлюднювали різну кількість загиблих поляків внаслідок міжетнічного конфлікту в 1943 році на Волині:

«Ретельний підрахунок кількості жертв трагедії – це дослідження польських істориків Сємашків. Але їхня методика викликає багато сумнівів та запитань. Ми задокументували 34-36 тисяч випадків вбивства поляків. З прізвищами, іменамми знаємо 19 тисяч. Але вважаємо, що було значно більше – 60-80 тисяч. Польський історик Ґжеґож Мотика збільшив цю цифру – від 60 до майже або понад 100 тисяч».

Як додав Богдан Гудь, інший польський історик, Марек Ґалензовський у праці "Польща. Нарис історії" (українською мовою) виданого польським Інститутом національної пам'яті, чітко вказав цифру понад 100 тисяч вбитих на Волині та у Галичині поляків, але не посилався звідки взято таку кількість.

«З нашої сторони є дослідження тільки волинських краєзнавців. Фактично ніхто з професійних істориків цим не займається. Більше того, варто було б запросити представників наших офіційних структур, що займаються історичною пам'яттю і запитати коли буде хоча б мізерне фінансування цього, що ми робимо. Я перед прийняттям цієї ухвали провів тиждень у Варшаві за власні гроші, намагаючись переконати знайомих з КІСу, що не варто робити подібних кроків, які вони хочуть зробити. Було цілковите розуміння того, що прийняте принесе непоправної шкоди на українсько-польські відносини. З іншої сторони я бачив цілковиту безрадність цих людей, які опускали руки, коли я питав тав А що ж ми можемо зробити щоб зупинити це? Нічого», – резуюмує Богдан Гудь.

Секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета також підтвердив потребу у виділення коштів з державного бюджету на дослідження українсько-польських стосунків:

«Як мінімум, потрібно реанімувати діяльність центрі досліджень полсько-українських відносин у Лвьівській та Волинській областях. Якщо не помиляюсь, вони вже багато років не отримували коштів ні від держави, ні від органів місцевого самоврядування.»

Як підсумували учасники прес-конференції, мусить бути висловлена чітка позиція висловлена Верховною радою та громадськістю.
Вони додали, що після здобуття незалежності, в Україні зроблено недостатньо, аби встановити історичну правду та налагодити братерські відносини.

Нагадаємо, що 11 липня польський Сейм визнав геноцидом поляків міжетнічний конфлікт на Волині у 1943 році та проголосив Національним днем пам'яті жертв геноциду, вчиненого проти громадян II Речі Посполитої в період Другої світової війни.