Зміст статті

1 лютого 2017

Як птахи небесні

Міністерство охорони здоров'я України та його держзакупівлі медикаментів у 2015 році.

Як стало відомо Варіантам, народний депутат України Ігор Шурма звернувся до СБУ з проханням провести розслідування щодо держзакупівлі медикаментів у 2015 році.

Як зазначає нардеп, державні закупівлі життєво необхідних лікарських засобів у 2015 році відбулися зі значними порушеннями чинного законодавства, що призвело до значних збитків.

Відтак, на думку Ігоря Шурми, аналогічні випадки могли повторитися в 2016 році. Можуть вони статися і в 2017.

"Це питання, на яке негайно повинна звернути увагу Служба безпеки України, оскільки проведення держзакупівель ліків через міжнародні організації з численними порушеннями та зрив державних закупівель на 2016 та 2017 роки – це пряма загроза правам громадян України і питання національної безпеки. Результати перевірки закупівель висвітлили цілий ряд проблем, таких як несвоєчасність поставок ліків, порушення умов постачання, залучення до процесу корумпованих українських посередників та серйозне завищення цін на деякі препарати", – йдеться у зверненні нардепа до СБУ.

Тож Варіанти вирішили з'ясувати, про які саме порушення державних закупівель йдеться, а також розмір збитків бюджету України.

Держзакупівлі 2015: хто, що, скільки?

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 298 від 17 березня 2011 року, Міністерство охорони здоров'я України в 2015 році уклало угоди на закупівлю лікарських засобів із міжнародними організаціями на 2 млрд 197 млн 221 тис грн.

Зокрема, з ЮНІСЕФ (дитячий фонд ООН) Мінохорони здоров'я підписало угоди на 566 млн 124 тис грн на придбання імунобіологічних препаратів та виробів для забезпечення їхнього температурного контролю; медикаментів для антиретровірусної терапії дорослих, підлітків і дітей.

Через ПРООН (Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй) на 881 млн 31,2 тис грн. в Україну закупили тест-системи для діагностики ВІЛ-інфекції, визначення резистентності вірусу, проведення референт-досліджень; медикаментів, тестів та витратних матеріалів для діагностики та лікування туберкульозу; лікарських засобів для дітей, хворих на гемофілію типу А або В, або хворобу Віллебранда; медикаменти для дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит, гепатит В і С тощо.

Із Краун (Crown Agents – британська компанія, що займається державними закупівлями) Міністерство підписало договори на купівлю медикаментів на 750 млн 65,7 тис грн.

Серед них – лікарські засоби та вироби мед призначення для лікування дітей та хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання; хіміотерапевтичні препарати, радіофармпрепарати супроводу для лікування онкохворих.

Сама закупівля лікарських засобів відбувалась відповідно до постанови Кабміну № 787 від 8 жовтня 2015 року "Про затвердження переліку лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі угод (договорів) щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі". Втім, до неї протягом 2016 року внесли вісім змін.

Зокрема, змінами від 23 серпня 2016 року постанову доповнили новим пунктом, відповідно до якого Міністерству охорони здоров'я дозволили збільшувати кількість одиниць товару в межах 100% потреби, якщо він придбав необхідну кількість ліків, що затверджені Кабміном, і якщо при цьому залишились невикористані бюджетні кошти.

Як підтвердили Варіантам власні джерела, при закупівлі у 2015 році Міністерством охорони здоров'я ліків відбулося чимало зловживань та правопорушень.

Більше того, проведення державних закупівель медикаментів та їхніх поставок кінцевому споживачеві розтягнулися майже на два роки.

Так, станом на 25 січня 2017 року постачання ліків у регіони, які закупляли відповідно до потреб 2015 року, ще й досі не завершили. А весь перелік та обсяг лікарських засобів, які затвердив Кабмін (постанова №787 від 8 жовтня 2015 року), так і не закупили у повному обсязі, незважаючи на те, самі процедури із закупівель тривали досить довгий час, та ще й із залученням спеціалізованих організацій.

Організовуючи держзакупівлю медикаментів, частину лікарських засобів та виробів медичного призначення купували, залучаючи вітчизняних виробників та постачальників.

При цьому Міністерство охорони здоров'я не виграло ні у термінах поставок, ні в економії коштів, адже послуги міжнародних організацій за проведення закупівлі вітчизняних препаратів та їх поставку мали бути оплачені. 

За даними Держаудитслужби, міжнародні організації придбали в українських виробників 31% медичних виробів та лікарських засобів на суму майже 97 млн грн. Серед них – на 174 тис. грн – через посередника. Ще 2,4% закупівель, а це 7,5 млн грн – куплені медикаменти іноземного виробництва, але через вітчизняних посередників.

Варто зауважити, що придбавши медикаменти у вітчизняних виробників через спеціалізовані організації, Мінохорони здоров'я сплатило на їхню користь комісійний збір та розмитнення препаратів на 5,9 млн грн.

Також міністерство за кошти держбюджету оплатило зайвих 1,4 млн грн спеціалізованій організації за поставлені лікарські засоби та вакцину через включення до їх вартості непідтверджених витрат із доставки.

Крім того, майже 50% постачальників, з якими міжнародні організації уклали договори – це українські компанії, більшість із яких залучали до  держзакупівель і в минулі роки.

Це, зокрема: ТОВ "Люм'єр-Фарма", ТОВ "Фармексгруп", ТОВ "Фармадіс", ТОВ "Людмила-Фарм", ТОВ "БАДМ", ТОВ "Компанія "Укроптпостач", ТОВ "ТЕВА Україна", АТ "Лекхім Харків", ПАТ "Київмедпрепарат", ТОВ "Юрія Фарм", СП "Оптіма-фармЛТД", ТОВ "Валартін Фарма", ТОВ "Медбіоальянс", АЛТ "Україна", ТОВ "Бізнес Центр Фармація", ТОВ "РОШ Україна", ТОВ "Фарма Лайф", ТОВ "Санофі-Авентіс Україна", Фармацевтичний завод "Біофарма" тощо.


Таким чином у закупівельному ланцюгу з'явилися додаткові учасники (МОЗ – міжнародна закупівельна організація – вітчизняний виробник ліків – міжнародна закупівельна організація – вітчизняний постачальник – МОЗ – регіони – заклади охорони здоров'я), внаслідок чого зросли витрати держави на організацію закупівель.

Також за розрахунками Держаудитслужби, Мінохорони здоров'я за кошти держбюджету має сплатити міжнародним закупівельним організаціям майже 111 млн грн комісійної винагороди, що становить близько 5% від суми поставок.

За таких умов  за аналогічні послуги міжнародних організацій, наданих у  2016 році, Україна повинна сплатити 195 млн грн із майже 4 млрд грн, виділених на закупівлю лікарських засобів та медичних виробів.

У 2017 році ця сума складає 295 млн грн із виділених 5,9 млрд грн.


Відтак, фактично те, що Мінохорони здоров'я раніше робило безкоштовно (організація закупівель), міжнародні організації зробили це за гроші платників податків.

Як зауважує джерело Варіантів, наприкінці 2015 року Мінохорони здоров'я авансом перерахувало понад 2 млрд 197 млн грн. на проведення закупівель.

Проте станом на 1 травня 2016 року спеціалізовані організації не поставили 85% товару, вартість якого становить понад 1 млрд 885 млн грн. Ще на 574 млн грн було порушено умови угод, зокрема щодо постачання медикаментів протягом шести місяців із дня попередньої оплати.

Варто підкреслити, що відповідно до укладених угод організації не несуть відповідальності за порушення терміну постачання ліків та за будь-які інші претензії, які можуть виникнути внаслідок укладених угод.

Ліки з обмеженими термінами придатності

Ще одним порушенням при організації держзакупівель медикаментів була відсутність контролю за термінами придатності медичних товарів, які закуповували та постачали міжнародні організації. А це, в свою чергу, призвело до постачання в Україну лікарських засобів та виробів медпризначення з обмеженими термінами придатності.

Згідно з законодавством, термін придатності лікарських засобів, які ввозять на територію України, має становити не менше половини терміну, визначеного виробником.

До прикладу, препарати для діагностики ВІЛ-інфекції в Україну поставили 7 липня 2016 року, а їхній термін придатності спливав уже 2 серпня 2016 року. Натомість у регіони їх завезли 22 липня 2016 року – за 7 днів до закінчення терміну придатності.

Тест-системи "Клітини Immuno-trol, 2х3 мл", призначені також для ВІЛ-інфікованих, доставили в Міністерство охорони здоров'я  з  терміном придатності  лише 2 місяці. А онкологічний препарат "Вінкристин" – з терміном придатності лише 4 місяці.

Вакцина та ліки для онкохворих

Як зауважує джерело Варіантів, при держзакупівлях виникли також неабиякі проблеми з вакцинами. За напрямом "Централізована закупівля імунобіологічних препаратів для проведення імунопрофілактики населення" з 11-ти запланованих для закупівлі позицій, закупили 9.

Відтак, в Україну так і не придбали вакцини для профілактики кашлюка з ацелюлярним кашлюковим компонентом, дифтерії та правця (1  474 079 доз), а також комбіновану вакцину для профілактики кашлюка (ацелюлярна), дифтерії, правця та поліомієліту (інактивована) – 139 005 доз.

Крім того, вакцини для профілактики кору, паротиту та краснухи ЮНІСЕФ закупив лише на 83%. ПРООН від затвердженого переліку придбав лише 52,4% вакцин для профілактики кашлюку (ацелюлярна), дифтерії, правця, гемофільної інфекції та поліомієліту (інактивована).

Ба більше, переважну більшість вакцин придбали в мультидозних флаконах (20-дозних, 10-дозних), що у процесі використання значно збільшує ймовірність розливу та суттєво впливає на раціональність її використання, особливо у малих населених пунктах (відкритий флакон із вакциною потрібно використати протягом однієї доби).


У 2014 році для профілактики кашлюка, дифтерії та правця МОЗ закуповуло вакцину "Інфанрікс" європейського виробника "Гласкосміткляйн (ГСК)", натомість у 2015 році міжнародні організації закупили вже "Анатоксин" (або вакцина для профілактики дифтерії та правця із зменшенням вмістом антигену (АДП-М) і "Анатоксин" (або вакцина для профілактики дифтерії та правця (АДП) виробництва індійської компанії "Баялоджікал лімітед".

Також не було закуплено взагалі або закуплено не в повному обсязі ряд лікарських засобів для лікування онкохворих дорослих:

Більше того, кількість закуплених препаратів в Україну перевищує обсяг, який затвердив постановою Кабмін:

Компанія Crown Agents не придбала ліків та медвиробів для лікування дітей та хворих на онкологічні й онкогематологічні захворювання.

Зокрема, препарати "Тікарцилін/Клавуланова кислота" (3 г/0,2 г) в обсязі 5 021 фл., "Ламівудин" (1 200 мг, розчин оральний) в обсязі 250 фл., "Цуфупім" (1000мг) в обсязі 14 874 фл., а також 470 наборів для збору клітин крові з фільтром до апарату для автоматичного комплексного аферезу МСS+, 4 770 фільтрів для інфузій.

Цінова політика

Джерела Варіантів зауважують, що при організації міжнародних закупівель викликає певні сумніви й цінова політика. До прикладу, однин і той же онкологічний препарат "Алвотініб" (МНН – іматиніб), придбали у двох різних упаковках:

таблетках, вкритих плівковою  оболонкою, (по 400 мг, 30 таблеток в одній упаковці) за ціною 103,18 грн за 1 таблетку;

а також у таблетках, вкритих  плівковою  оболонкою, (по 400  мг, 60 таблеток в одній упаковці) за ціною 88,42 грн за 1 таблетку.

Виробник і постачальник один і той же – Ремедіка Лтд, Кіпр Ахарнон Стр., Лімассол Промислова зона, а постачальником є ТОВ "Людмила Фарм".

Відтак виникає питання: навіщо куповувати препарат в економічно невигідній упаковці і переплачувати 15 грн на 1 таблетці?

Крім того, слід зазначити, що закупівельна ціна на цей препарат є вищою від задекларованої в Україні оптово-відпускної ціни (82,67 грн).

Цікава ситуація склалась і з препаратом "Куван" (МНН сапроптерину дигідрохлорид) – розчинні таблетки для дітей і хворих на фенілкетонурію, закупівля яких проходила двома партіями: 27 травня 2016 року – купили 201 упаковку, ціна однієї становить 19 276,64 грн.

Згодом, 23 вересня, в Україну доставили ще 8 упаковок препарату, проте вартість однієї тепер була вже на 115 грн нижчою, ніж у попередній поставці.

Відтак один і той же препарат однакового дозування купували за різною ціною. При цьому середня вартість "Кувану" у цінах референтних країн становить 16 682 грн (на одній упаковці різниця в ціні становить 2 710 грн).

Таким чином Україна переплатила за цей препарат майже 500 тис. грн (препарат закуповувала ПРООН, а постачав – "Біомарин Інтернешинал Лімітед", BIOMARIN C/O).

Також в Україну закуповувалися медикаменти за цінами, що значно перевищують середню референтну ціну на ці ж препарати в інших країнах.

Разом із тим, деякі медичні препарати закупили за заниженими цінами:

Незважаючи на те, що потреби українців у певних медикаментах суттєво не змінилися, за окремими позиціями у 2015 році закупили значно меншу кількість препаратів у порівнянні з 2014 роком.

Наприклад, комбінованої вакцини для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи Пріорикс™/priorix™ придбали у 10 разів менше, ніж у 2014 році. Водночас суттєво збільшили кількість закуплених вакцин проти гепатиту В.

Більше того, за програмою дорослої онкології в Україну придбали вдвічі менше упаковок лікарських засобів, аніж у 2014 році. При цьому коштів у 2015 році витратили на 100 млн грн більше.

Також порівняно з 2014 роком в Україні зменшили обсяги закупівель майже з усіх позицій.

Зокрема, ПРООН за напрямом СНІДу у 2015 році закупила лише 500 тис. упаковок лікарських засобів, тоді як у 2014 році Мінохорони здоров’я придбало більше ніж 11 млн упаковок таких медикаментів.

Показовим залишається й той факт, що у 2015 році на закупівлі за програмою боротьби зі СНІДом витратили на 40 млн грн більше, ніж у 2014 році.

У тому ж 2015 році кількість закуплених упаковок медикаментів для лікування туберкульозу зменшилася втричі, порівняно із закупівлями 2014 року, хоча витратили на це на 30 млн грн більше.

Як і у випадку із СНІДом, бюджет перерозподілили на закупівлі медичних виробів із нерегульованою націнкою.

P.S. Віце-прем'єр-міністр Павло Розенко також планує провести аудит міжнародних закупівель лікарських засобів і виробів медичного призначення за кошти держбюджету в 2015-2016 роках.

Автор: Наталя Антонишин