Любомира Мандзій: На Львівщині одні з кращих результатів ЗНО в Україні

Любомира Мандзій: На Львівщині одні з кращих результатів ЗНО в Україні

Варіанти,  7 червня 2017

Розмова з директоркою департаменту освіти і науки Львівської ОДА Любомирою Мандзій.

Одним із пріоритетних завдань на 2017 рік є створення опорних навчальних закладів. Як цей процес відбувається на Львівщині?

Минулого року на Львівщині прийняли рішення про створення 24 опорних шкіл. У ідеалі опорна школа – це школа з сучасною інфраструктурою, навчальною бібліотекою, спортзалом, обладнаними кабінетами, комп'ютерними класами та, звичайно, висококваліфікованими педагогами. Школа, в якій мають створити всі умови, аби навчальний процес був цікавим, змістовним та результативним. Держава робить реальні кроки і направляє зусилля на створення опорних шкіл. Головна мета опорної школи – зробити якісну освіту доступною для всіх, особливо для учнів з віддалених сіл та селищ. Це мають бути школи, в котрих створено сучасний освітній простір для здобуття якісної освіти.

Школа може бути опорною лише тоді, коли вона відповідає певним критеріям: контингент не менше 200 учнів, наявність філій, або здійснення підвезення учнів з сіл, де відсутні школи, і прийнятий статут. Сьогодні ми працюємо над тим, щоб дирекції опорних шкіл направляли свої зусилля на консолідацію і роботу зі всім колективом, в тому числі з колективом філії опорної школи.

Загалом це має бути один єдиний педагогічний колектив, який самостійно визначає свої цілі і пріоритети, і відповідно до них планує організацію навчально-виховного процесу, використання фінансових ресурсів. Ми створили семінар директорів опорних шкіл, де обговорюється найбільш гострі проблеми, а також кожен може поділитися власним досвідом та напрацюваннями.

Які зміни очікують на навчальний заклад після отримання статусу філії?

Філія опорної школи діє відповідно до положення про філію. Якщо в філії навчається більше 25-ти учнів, то в ній передбачено посаду завідувача. Якщо менше, то ці обов'язки покладаються на одного з вчителів. Працівники філії стають єдиним колективом у межах опорної школі, педагоги – членами спільної педагогічної ради, ведуть спільну методичну роботу. Окрім цього, відповідно до рішення уряду від 19 квітня є можливість у приміщеннях філій створювати повноцінні дошкільні заклади.

Скільки опорних шкіл планується створити на Львівщині цього року?

На Львівщині сьогодні діє 1346 шкіл, і далеко не у всіх створено відповідні умови для здобуття якісної освіти. Саме тому необхідно сформувати мережу опорних шкіл. Минулого року у програмі розвитку освіти Львівщини передбачили кошти на облаштування 20-ти опорних шкіл. Ці кошти використали для покращення матеріально-технічної бази таких закладів, зокрема на обладнання кабінетів мультимедійними засобами.

Окрім того навчальні заклади мають змогу брати участь у грантових освітніх проектах. До прикладу школу села Івано-Франково Яворівського району визнали опорною, і вона, паралельно здобула грант. Завдяки цьому вдалося не лише провести заплановані ремонтні роботи та закупити відповідне обладнання, але й тренінги для вчителів та створити сприятливе середовище для дітей з особливими потребами.

У 2017 року планується облаштувати ще 19 опорних шкіл. На це у бюджеті передбачили близько 16 мільйонів гривень, більше 800 тисяч гривень на одну школу. Але для цього треба, насамперед, ухвалити рішення районної ради про створення опорної школи, та прийняти статут цієї школи, і, відповідно, затвердити положення про філії. Зараз ми проводимо роботу з районними радами щодо прийняття відповідних рішень, адже в їхній компетенції вирішення цього питання.

Облаштувати опорну школу – це не лише подбати про умови навчання, необхідно також змінити підходи  дирекції і вчителів до роботи з учнями. З цією метою ми плануємо проводити тренінги для вчителів опорних шкіл. Також розробляємо спеціальні програми для дітей, які навчатимуться в таких школах. Окремо хочу зупинитися на процесі створення опорних шкіл в об'єднаних територіальних громадах (ОТГ). На Львівщині є ОТГ, де багато дітей шкільного віку.

За формулою "гроші йдуть за учнем" такі громади отримали значні кошти на освіту цього року. Важливо, щоб вони використали їх за призначенням і департамент буде максимально допомагати їм у цьому. Разом з тим на Львівщині є ОТГ,  які не зможуть мати опорних шкіл, тому що в них немає освітніх закладів, які відповідають обов'язковим критеріям.

Чи не могли би Ви назвати які саме ОТГ не матимуть опорних шкіл?

На сьогодні це Бабинська, Воля-Баранецька, Дублянська, Луківська, Чуквянська, ОТГ Самбірського району, Новоміська ОТГ Старосамбірського району, Новострілищанська ОТГ Жидачівського району. У них немає шкіл, у яких навчається 200 і більше учнів.

Чи будуть зміни в заробітний платні вчителів?

З 1 січня педагогічним працівникам закладів освіти зарплату підвищили на 2 тарифні розряди (тобто тепер мінімальна зарплатня становить 3,2 тисячі гривень). Для працівників дошкільних і позашкільних закладів підвищення має відбутися з 1 вересня. Деякі місцеві ради Львівщини, зокрема, Яворівського, Сокальського районів прийняли рішення про збільшення тарифних окладів педпрацівників завчасно, не чекаючи вересня. В області на сьогодні у межах фінансового ресурсу всі вчителі отримують 20 відсотків надбавки за престижність праці.

Чи є сьогодні проблеми з комп'ютеризацією шкіл області?

Усі школи області оснащені комп’ютерною технікою, але вона потребує оновлення. Зокрема, за 2016 рік через департамент освіти загальноосвітні навчальні заклади отримали 1666 одиниць комп'ютерної техніки, з них 1435 – у рамках угоди з Урядом Китайської Народної Республіки (КНР), на ці всі комп’ютери встановили ліцензоване програмне забезпечення Windows. Ці комп'ютери, перш за все, надані в  користування вчителям, оскільки вони оснащенні програмами, які необхідні для їхньої роботи.

Крім того минулого року підключили інтернет до шкіл завдяки програмі розвитку освіти Львівщини. На початку 2017 року на Львівщині залишилось 88 шкіл, де нема доступу до інтернету, здебільшого це школи Турківського і Перемишлянського району, в яких немає технічної можливості провести інтернет. У програмі розвитку освіти Львівщини передбачена комп'ютеризацію шкіл гірських районів. Старосамбірський, Сколівський, Турківський і навіть Дрогобицький райони отримали по 200 тисяч гривень для закупівлі комп'ютерних класів.

З яких коштів здійснюється технічне оснащення шкіл Львівщини?

Технічне оснащення шкіл відбувається з різних джерел: державного, обласного та місцевого бюджетів. Може бути спонсорська допомога. До процесу долучаються батьки. Також навчальні заклади беруть участь у різних проектах, грантах, що теж дозволяє покращити матеріально-технічну базу шкіл.

Щодо професійно-технічної освіти в області, то за останні роки спостерігається негативна динаміка: за останні п'ять років чисельність учнів зменшилась на 4,5 тисячі. Які заходи Ви вживаєте для збереження і розвитку профтехосвіти?

Основною причиною зменшення кількості учнів є негативна динаміка демографічної ситуації країни загалом, зараз маємо спад кількості дітей, що закінчують 9 або 11 клас. З професійно-технічною освітою в нас є певні проблеми. На Львівщині функціонує 56 закладів професійно-технічної освіти, де навчається більше 20-ти тисяч учнів. Цією кількості учнів не вистачає для того, щоб повністю використати потенціал навчальних закладів. Тому одним із пріоритетних завдань держави має бути підвищення престижу робітничої професії. На Львівщині загалом є позитивна динаміка на ринку праці: майже кожного тижня у нас відкривається якесь нове підприємство, і безперечно робочі руки потрібні.

Можливо потрібно налагодити ефективнішу взаємодію між навчальними закладами і роботодавцями?

Так, безперечно. Ми це вимагаємо від директорів професійно-технічних закладів. Кожному налагодження взаємодії дається по-різному, але ми працюємо над цією ситуацією. Неодноразово проводимо круглі столи з роботодавцями в окремих галузях, секторах економіки. До прикладу, нещодавно відбулися дебати з аграріями: послухали їхні зауваження, тому надалі будемо спрямовувати сили для їх вирішення. Для нас є пріоритетом працевлаштування випускників професійно-технічних закладів освіти, хоча на сьогодні, якщо вірити статистиці, проблем з працевлаштуванням немає, але є брак необхідної кількості робітників відповідних кваліфікацій.

Спостерігаємо дисбаланс у співвідношенні учнів, які надають перевагу вищій освіті та освіті професійній. Тобто люди здебільшого здобувають вищу освіту, хоча трапляються непоодинокі випадки, коли учні спочатку йдуть навчатися у ВНЗ, а потім повертаються  в профтехосвіту.

В окремих загальноосвітніх школах області спостерігається необ'єктивність оцінювання навчальних досягнень учнів, а також необ'єктивність у визначенні претендентів на нагородження медалями. Скажіть, чи контролюється зараз зі сторони департаменту цей процес? Якщо так, то яким чином?

На звернення батьків щодо необ’єктивності оцінювання департамент освіти та науки завжди реагує. Неодноразово нами створювалися комісії з метою вивчення таких ситуацій. Проблем з цим не повинно виникати, адже Державна підсумкова атестація (ДПА) буде проходити у вигляді зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), і уже результати ЗНО будуть впливати на прийняття рішення: нагороджувати учнів медалями чи ні. Загалом, Львівщина має чим похвалитися: у нас в минулих роках були одні з кращих результатів ЗНО в Україні. Цього ж року ЗНО є обов'язковим: у нас на тестування зареєстровано понад 16 тисяч осіб, понад 13 тисяч – цьогорічні випускники.

Департамент освіти і науки проводив аналіз результатів ЗНО минулого року. У першому кварталі практично в кожному районі я зустрічалася з директорами шкіл  і піднімала питання ЗНО та об'єктивності оцінювання. У червні 2016 року після закінчення навчального року департаментом освіти і науки було промоніторено ситуацію щодо відповідності представлених до  нагороди медалями випускників і вжито заходи для подальшого справедливого визначення претендентів за результатами навчальних досягнень.

Чи не важко Вам поєднувати роботу доцента кафедри політології у ЛНУ і директора департаменту?

Насправді дуже важко, адже моя робота в департаменті не обмежується годинами, визначеними робочим графіком, вона займає практично весь час: з 8 ранку до 11 вечора. Саме через це я маю мало часу для спілкування зі студентами. Ми комунікуємо через електронну пошту, я відповідаю їм на запитання, які їх цікавлять, переглядаю курсові роботи, але на це в мене чим далі, тим менше часу, та розумію, що цю ситуацію мушу виправити.

Чи були в Вашій роботі епізоди, де Вам допомагав досвід попередньої трудової діяльності?

Взагалі вся моя трудова діяльність у департаменті освіти і науки Львівської ОДА ґрунтується на досвіді, який я здобула під час роботи в університеті. Робота директора департаменту освіти і науки є дуже виснажлива, вона вимагає багато часу для вирішення різних проблем й конфліктних ситуацій. Спектр діяльності тут кардинально відрізняється від викладацької роботи, але він є дуже цікавим та імпонує мені.

фото: Фб Любомири Мандзій

авторка: Марина Редько

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.