Кубів у чоботях

Контрасний приїзд віце-прем'єр-міністра та Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва на Дрогобиччину, де він то наближався до холодної ями, то відігрівся у теплому ливарному цеху.

Ще у середині жовтня було відомо, що проблемою Стебницького провалля займається Міністерство регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства, яке спільно з профільним віце-прем'єр-міністром координує питання ліквідації надзвичайних ситуацій.

Відтак символічним став той факт, що саме цим профільним віце-прем'єр-міністром є колишній депутат Львівської обласної ради Степан Кубів. Тому його робоча поїздка на Львівщину була лише питанням часу. І цей час настав 23 листопада. 

Власне час цього дня мав чимале значення, адже комісія ТЕБ і НС, на якій Степан Кубів заслуховував усіх причетних до проблеми затягнулась на годину довше, ніж планувалося. Відтак делегація виїхала до стебницького провалля із запізненням. Аби не гаяти час львівські журналісти, які чекали на посадовця, знімали донесхочу величезне провалля та деталі поблизу неї.

Візиту Кубіва, як виявилось, чекали не лише журналісти, але й мешканці Меденич і Стебника, які й зустріли його на трасі. Віце-прем'єр вирішив прозвітувати їм про результати комісії ТЕБ і НС, і так цей звіт затягнувся на 25 хвилин.

Цю незаплановану зустріч фільмувала знімальна група телеканалу НТА і коли решта львівських журналістів, які вже добряче змерзли поблизу провалля, дізналися, що Кубів нарешті приїхав, але все ще не прямує до них, то вирішила (решта журналістів) заселфити свою незгоду з таким розкладом.

Зрештою, після півторагодинного чекання, вони таки побачили всю делегацію посадовців, яка спускається до них у чоботях. Для репортерів такий стайл посадовців став дещо несподіваним, хоча й доречним, адже мокра стежка від траси до провалля (з калюжами і багном) могла стати чималим ризиком для дорогого взуття чиновників, а також підставою для їхнього гіпотетичного падіння писком у дрогобицьку земля.

Найекзотичніші гумовці поміж усіх слуг народу мали: міський голова Дрогобича Тарас Кучма і голова Львівської облради Олександр Ганущин. Усіх їх, а також інших, взула львівська фабрика "Прогрес".

Кубів, розуміючи становище замерзлих журналістів, розпочинає свій спіч посеред поля з того, що ще не вечір, але вже і не день. І десь на лише посередині свого підходу до преси він навіть вибачається за те, що затримався на розмову з громадою.

Вагомості проблеми він додає згадкою прем'єр-міністра Гройсмана і народних депутатів Богдана Матківського та Вікторії Пташник. І якщо Матківський, обраний жителями Дрогобиччини, й так давно знає про ризик обвалу, то до чого тут позафракційна киянка Пташник, знає мало хто. Хоча про складну ситуацію в Стебнику вона могла б уважно дізнатися ще минулого року – завдяки єврооптимістичному турне Львівщиною.

Кубів про рішення надзвичайної комісії звітує дещо невпевнено. Відчувається, що такі багатоаспектні проблеми – це не його стихія. Тому варто залишити для історії обіцянки, які він оголосив оглянувши провалля:

• Оскільки вже готова проектно-кошторисна документація, то незабаром райцентр може отримати нову гілку водогону "Гірне-Дрогобич". Для її спорудження потрібно 3-4 місяці залежно від погодніх умов.

• Впорядкування земельних питань території, що у зоні ризику. За це відповідатимуть органи місцевого самоврядування (очевидно йдеться про Модрицьку та Болехівську сільські ради і Стебницьку міськраду). Кубів наголосив: "Ті земельні акти, де була порушена процедура видачі, повинні скасувати. Адже такі є і це пряма відповідальність людей, які дозволяли такі рішення".

• Моніторинг зсуву сучасною технікою. За допомогою ІТ-обладнання посекундно стежитимуть за рівнем провалля і дороги "Дрогобич-Трускавець".

Делегація взутих ще півгодини оглядає провалля. Там з часом вже утворилася калюжка, яка нагадує про чудернацьку ідею міського голови Трускавця зробити у проваллі "трускавецьке Мертве море".

Але не проблемою єдиною сповнений візит Кубіва на Дрогобиччину. Він є головним віпом на відкритті ливарного цеху на заводі РЕМА – промисловій гордості Борислава.

Тут значно тепліше завдяки новенькій турецькій печі з якої сьогодні урочисто та вперше злиють метал. Але розслаблену радість урочистого лиття дещо затьмарює директор заводу Василь Німас. У своїй промові промисловець з розповіді про історію заводу повертає до жорстких реалій, де попри існування системи Prozorro, вітчизняний виробник далеко не завжди може продавати свої вироби нашим покупцям. 

Кубів, як тільки може, захищає Prozorro, запевняє, що знає математику, розповідає про посередників та цінову політику, і на довірі намагається завершити наболілий спіч Німаса мажорною нотою.

Але на цій мажорній ноті зв'язок Степана Кубіва з Дрогобиччиною нікуди не зникає, адже проблема стебницького провалля ще чекає на тривале та невтомне вирішення. Відтак варто очікувати на нові візити Степана Кубіва у цей район.