Коли старість не в радість

Її день розпочинається о сьомій тридцять. Вона прокидається, заварює каву, снідає булочкою з маком та одягається на роботу. Пані Ірі 76, і вона досі працює. Прошу дозволу на фотографію, однак пані Іра відмовляється. Каже, що соромиться. "В хаті ремонту сто років не було, і я в старій одежі, та й сама вже стара... не фотографуй краще", – відвертає погляд пані Ірина. Я не наполягаю.

"Доню, та якби я могла, я би вже давно не працювала. Здоров'я нема, щораз тим тяжче. Але що я можу зробити? На комунальні одні тільки вся пенсія йде. А жити за що?", – розказує пані Іра, поки чекаємо на тролейбус.

Вже понад 20 років пані Ірина працює у театрі імені Марії Заньковецької – доглядає за костюмами. До цього працювала вихователькою у дитячому садочку. Пані Іра відчиняє двері до пральні. Тут вона наче фея у своєму царстві – маленька і моторна, дуже вправно дає собі раду з великими шторами, пишними сукнями. На вигляд все це дуже легко, однак один костюм може важити більше п'яти кілограмів. А пропрасувати кожну дрібненьку складочку. Дивуюся, як їй це вдається?

"Я цілий день на ногах, подивися, які в мене ноги (показує на сині від хвороби ноги). Костюми тяжкі, а я вже стільки сили в руках не маю. Але добре, що тепер дали напарницю, то вже набагато легше", – розповідає пані Іра, пригощаючи мене цукеркою.

З листопада місяця деякі пенсіонери Львова вже отримали підвищені пенсії. Запитую, як живеться на більшу пенсію пані Ірі? "От дали надбавку до пенсії – мала 1623, а тепер маю 2769. З субсидією не вийшло, бо працюючому пенсіонеру рахують інакше. Тому все одно мушу ще ходити на роботу, бо на зиму опалення дороге, газ… та все дорожчає", – каже пані Іра.

фото: pensii2017.info

Дорогою додому йдемо на базар. Хліб, молоко, олія, масло – і сто гривень наче й не було в кишені. А ще ліки. "Зараз хворіти не можна, бо дорого. От поки ще сухо і сніг не впав, то хоч не так страшно ходити. Я ітак ходжу помаленьку, але от коли зима, слизько, темно, то дуже зле ходити. Боюся впасти. А тротуари не все чистять добре", – розказує пані Іра.

Поки вечеряємо у вітальні, дивимося телевізор. Пані Ірина уважно стежить за новинами міста, за політикою. Виписує газети. Дивуюся, звідки у літньої людини може бути стільки сил до праці? "Я навіть якщо не маю нічого до роботи, все одно мушу щось робити, кудись їхати. В старшої людини сну вже так нема як в молодого. В неділю встаю рано, йду до церкви. Йду на базар, готую щось вдома. Але якби не треба було йти на роботу то було б набагато легше", – каже пані Іра.   

І таких як пані Іра – працюючих пенсіонерів – тисячі. Молодь бідкається, що пенсіонери займають їхні робочі місця. Але літній людині, яка змушена сама себе забезпечувати, дуже складно прожити на одну лише пенсію. Уряд збільшив пенсії певним категоріям пенсіонерів, однак від цього гідніше жити люди так і не стали.

фото: wallpaperswide.com

авторка: Роксоляна Совицька (Коровець)