Qiri'm Young у Львові

ГО "Qiri'm Young" має стати платформою для створення кримськотатарського молодіжного парламенту. Qiri'm Young позиціонує себе освітньою, громадською організацією, яка має на меті надання якісної, європейської освіти кримськотатарській молоді та виховування її на культурних, національних та патріотичних засадах приналежності до України.

Інтерв'ю анонімне з огляду на ситуацію в Криму.

Що спонукало Тебе виїхати з Криму?

Я народився у Севастополі, де і провів більшу частину свого життя. З самого початку я не мав наміру їхати з Криму, навіть після анексії. Десь у 2014 році я приїхав в гості до моєї сестри у Львові. Вона вже тоді жила тут зі своїм чоловіком та дітьми. Я повернувся до Львова ще раз, у листопаді 2016 року, на два тижні, але й до сьогодні живу тут.

Насправді я не планував залишатися у Львові, бо в Криму у мене лишилися батьки та рідні, заради яких я і жив там увесь той час (2014-2016 рр.). Однак для себе я вирішив, що тут (у Львові) буду набагато кориснішим для свого народу, перш за все, зможу зробити декілька кроків для повернення Криму. Врешті, у Львові я почуваю себе дуже вільно, Україна є моєю Батьківщиною, але Крим – це моя земля, мій дім, місце, де я народився, де провів своє дитинство, де сформувався, як особистість, насамперед.

Коли і як Ти дізнався про ідею створення Молодіжного парламенту?

Після трьох місяців мого перебування у Львові я взагалі нікого не знав з кримських татар, хіба що декількох окремих осіб, кількох переселенців, або людей, що жили тут вже багато років. Якщо чесно, я навіть уявлення не мав скільки саме тут живе кримчан. Згодом, у березні 2017 року, я познайомився з одним з керівників клубу "Люм'єр". Це сталося цілком випадково і від нього я вперше почув цю ідею, ідею створення громадської організації Qiri'm Young, яка б об'єднала кримськотатарську молодь. І це стало покликом, метою, заради якої я тут лишився.

Саму ідею парламенту реалізовали 1-8 жовтня 2017 року у Львові, під час зустрічі кримськотатарської молоді з українськими спікерами, лідерами громадських організацій та бізнес-структур, а також з європейськими студентами, як частиною міжкультурного обміну. Це був перший етап з трьох запланованих. Саме тоді ми отримали можливість ознайомитися з принципами демократичного державного устрою, важливими для нас з огляду на наше бажання об'єднати активну кримськотатарську молодь та створити кримськотатарський молодіжний парламент.

Одним зі спікерів на цій зустрічі був Андрій Клименко, аналітик з Майдану закордонних справ, експерт з питань Криму, який сильно мотивував та надихнув мене. В якийсь момент він поставив таке питання: "Скажіть мені хлопці і дівчата, чи є у нас (тут: материкова Україна) у структурах влади чи в будь-яких інших керівних структурах кримські татари? Чи є у військових структурах хоч хтось з Криму?" Таких одиниці, надто мало. У нас навіть не має спеціалістів, які можуть рухати військову структуру, хоча з історії відомо, що життя мого народу завжди було пов'язане із військовою справою. З часом це все, на жаль, забулося, загубилося за роки існування, просто існування. І це болюче для нас питання.

Хто був організатором зустрічі?

Зустріч відбулася за ініціативи та фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини у рамках державної програми "Розвиток співпраці з громадянським суспільством у країнах Східного партнерства". Організатори і виконавці проекту – молодіжна організація Німеччини Interkulurelles Netzwerk, громадська організація клуб "Люм'єр" та Міністерство інформаційної політики України.

Навіть Міністерство інформаційної політики України?

Так, власне вперше про ідею створення повідомила перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова.

Чому саме Львів обрали місцем для створення Вашої організації?

Тому, що це місце компактного проживання кримськотатарського народу, там де живе мова, живе культура, або хоча б її частина.

Чи є у Вас якась статистика щодо кількості кримських татар у Львові?

Наразі ми створюємо базу студентів кримських татар у Львові, проте це надто складно. Не кожен університет надає інформацію про своїх студентів, особливо кримчан. Ми самі шукаємо людей, щоб максимально об'єднати кримськотатарську спільноту у Львові. Це робиться для того, щоб вони могли, і найголовніше, знали куди потрібно звернутися за допомогою, де їм отримати необхідні відповіді. Це, власне, і є основною концепцією нашої організації – створення діалогу. Наприклад, особисто мені було важко, коли я переїхав з Криму до Львова. Я не знав куди йти, до того звертатися. Є багато установ поміж яких легко загубитися.

Ти мав якусь конкретну проблему?

Так, я загубив свій ID вже на території України. Не мав жодного поняття у якому напрямку мені рухатися. Врешті, я звернувся до організації "Безоплатної юридичної допомоги", де мені й допомогли. Відновлення документу, замість одного, максимум десяти встановлених днів, тривало два місяці. Тим більше, що юристи цієї установи і так допомагали пришвидшити цей процес тоді, коли це було можливо.

Тоді ж я дізнався, що студенти з Криму або Донбасу, які навчаються в Україні вже 2-3 роки, не знають, що мають право отримувати стипендію переселенця. Необхідність донести інформацію, дати розуміння – є одними з основоположних причин створення нашого Парламенту.

Фактично Ви працюватимете як інформаційно-консультаційний центр?

Так, але і як освітня установа. Qiri'm Young функціонуватиме як підготовка компетентних кадрів. Це є нашою глобальною метою. Важливо, щоб в українські міністерства залучалися представники кримськотатарського народу для вирішення різноманітних питань щодо Криму. Насамперед, це має бути молоде покоління, яке зараз зростає, оскільки саме нашим обов'язком є підтримка зв'язку між материковою Україною та анексованим Кримом.

Головною ідеєю є виховання молоді на культурних, політичних та національно-патріотичних засадах. Дати розуміння, що це потрібно їм, перш за все. Що це наша історія, наша культура, що ми разом з Україною. Позиціонувати себе як невід'ємна її частина – це одна із засадичних ідей нашої організації. Тому нашим головним пріоритетом є надання якісної, європейської освіти для молоді.

Як Ви це реалізовуватиме?

За рахунок міжкультурних обмінів. Зараз створюється курс з написання CV (резюме), листів, есе. Для цього вже знайшли викладача, який розробляє курс лекцій. Йде процес створення мовних курсів з вивчення англійської мови, а також вивчення чи вдосконалення кримськотатарської, які почнуть працювати на початок грудня.

Андрій Клименко, аналітик з Майдану закордонних справ, вже запропонував представникам нашого Парламенту стажування у цій організації, а в подальшому – й співпрацю.

Зрозуміло, що ми активно ведемо сторінки у соцмережах Facebook та Instagram. В останній більше переважає розважально-освітній контент, де висвітлюються традиції кримськотатарського народу. Займаємося, насамперед, саморозвитком, щоб осягнути ту базу, яку нам надають спеціалісти з різних сфер. До прикладу, під час зустрічі на початку жовтня, окрім розуміння специфіки роботи демократії, ми роздумували над пріоритетами у політичній, економічній та соціальній сферах розвитку Криму після деокупації.

Чи інформаційно-культурна робота обмежуватиметься лише культурою та історією кримськотатарського народу?

Ні. Звісно, що першочергово вона стосуватиметься інтересів мого народу, але у своїй роботі ми зачіпаємо й світові тенденції. Зараз ми обговорюємо проблеми з якими зіштовхуються переселенці з Криму та Донбасу. Ми розглядаємо їх з юридичної точки зору, обговорюємо різноманітні правові можливості.

Таким чином Ви шукаєте шляхи для вирішення цієї проблеми?

Ми маємо партнерів, наприклад, організація "Безоплатна юридична допомога" у місті Львові. Юристи консультують нас, допомагають вирішити питання, які є актуальними для нас зараз. Наприклад, допомагають молоді, яка щойно приїхала з Криму і хоче тут навчатися.

Особливо хотілося б відзначити Тімура Канатаєва – начальника організаційного відділу Управління "Львівська міжрегіональна ресурсно-комунікаційна платформа", Координаційного центру з надання правової допомоги. Тімур Канатаєв сприяє у вирішенні не тільки юридичних питань, але й формуванню нашої організації. Якщо в нас виникає якесь юридичне питання, то ми відразу звертаємося до нього. Він, так би мовити, скеровує нас, пояснює як усе правильно робити з юридичної точки зору.

Можеш описати структуру майбутнього Молодіжного парламенту?

Це однозначно буде горизонтальна структура влади. Парламент поділятиметься на чотири департаменти, а саме: інформаційний, освітній, спортивний, культурно-духовний. Кожен департамент матиме свого керівника, а очолюватиме увесь парламент, скажімо так, неофіційний керівник, скоріше координатор. Наразі, ми ще неофіційна організація, але протягом наступного місяця ми збираємося отримати реєстр. Тобто, в кінці грудня/початку січня свою роботу почне громадська організація Qiri'm Young, яка в майбутньому має на меті стати платформою для створення Кримськотатарського молодіжного парламенту.

Якою Ви бачити свою роль у діалозі про повернення Криму? І чи бачите Ви себе його частиною взагалі?

Ми вже починаємо брати участь, але як освітня організація. В подальшому діалозі з українською громадськістю, з українською владою, ми себе позиціонуємо як представники руху, який буде задіяний до вирішення кримських питань. Насамперед, зараз постає найголовніше для нас завдання – бути компетентними у цій сфері. Для цього ми зараз спрямовуємо усі наші зусилля, зусилля наших партнерів на розуміння усіх особливостей, аспектів цього питання. Саме тому існує гостра потреба виховання компетентних кадрів поміж молоді для праці в урядових органах навколо процесів у Криму.

Можеш поділитися Своїми особистими спогадами стосовно Криму? Я маю на увазі час від анексії і до моменту, коли Ти поїхав.

Спочатку зміни сприймали позитивно і аргументували це тим, що Росія прийшла і взяла Крим без жодного пострілу, без кровопролиття, на відміну від Донбасу. Наче "Дядя Вова прийшо" і тепер все буде добре. Багато людей ходило із високо піднятою головою та раділи новому порядку. Та минуло десь півроку-рік і настало усвідомлення, що все відбувається не так, як вони собі уявляли. Люди стали дуже злі. У багатьох випадках вони почали ненавидіти один одного, в якихось ситуаціях доносити.

З розповідей бабусь та дідусів подібне вже траплялося за часів Радянського Союзу, за часів після депортації, коли їх вислали у чужі землі. Подібне відбувається і зараз на нашій рідній землі з кримськими татарами, власне зі всіма, хто підтримують Україну, українську владу. Настрій людей суттєво змінився, мені чесно кажучи, важко це навіть описати.

Якщо старше покоління приблизно розуміє як реагувати на подібні процеси, то як на це реагувала молодь у Криму?

Вона була налаштована на так звані військові дії. Молодь, переважно, не хотіла приймати подібних змін. Зараз ситуація така, що 40-50 відсотків, а навіть вже більше, десь 60-70 відсотків мають проукраїнські настрої, вони хочуть назад до України. Щодо кримськотатарської молоді, то можу запевнити – це 99 відсотків, які вважають своєю Батьківщиною Україну, які бачить Крим лише у складі України.

Чи вплинули розповіді старшого покоління на таке ставлення?

Звісно що так. Розповіді є важливою частиною нашої культури, вони зберігаються, переповідаються. Усі ці згадки про депортацію змушують задуматися. Проте основним фактором впливу можна вважати особистий досвід. Бо ми вже самі побачили, відчули різницю до та після анексії Криму. Це допомогло зробити ті висновки, до яких кожен дійшов сам.

Як усі ці події вплинули на сім'ї? Вони їх роз'єднали чи навпаки змусили згуртуватися?

Багато сімей роз'єдналося, передусім, через вимушене переселення, бо якщо говорити про різницю в ідеологічних поглядах, то таких випадків дуже мало. Переважно роз'єднання сімей ставалося через певні життєві обставини. Наприклад, за рахунок тиску збоку російської влади, коли молодих хлопців змушували вступати до проросійської армії. Зараз молодь, яка залишилася в Криму, змушена проходити службу в збройних силах РФ. І роблять вони це не за своїм бажанням, просто не мають вибору. Тому що в Криму залишаються їхні сім'ї – дружини, діти, батьки. Тож хлопцям доводиться підкорятися, оскільки вони хочуть захистити рідних.