Мирослава Гонгадзе у "Політехніці"

Організував зустріч Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою НУ "Львівська політехніка".

Про редакцію "Голосу Америки":

"На початках (у 1942 р.), завданням радіостанції "Голос Америки" була боротьба з нацистською пропагандою, але потім вони почали додавати інші підрозділи, бо зрозуміли, що не лише нацистська пропаганда є небезпекою для світу. Зараз в нас дуже великий будинок, але маленьке таке коло, де кожен тісно співпрацює один з одним".

Про стажування і роботу в "Голосі Америки" зі студентської лави:

"Звісно ж, стажерів ми беремо. Щоправда, це можна зробити, якщо ви перебуваєте на території США, бо візовими документами ми не займаємось і нічим не забезпечуємо, окрім практики. Зі студентської лави на роботу я нікого не беру, але потрапити можна, чому ні? За останній рік я взяла на роботу 7 людей, але для цього вам потрібно мати стаж 5 років, ви маєте бути універсалом, вміти багато чого робити, потім пройти тестування, бо я перевіряю людей перш за все, і звісно ж знати англійську мову, бо без знання мови ніяк. Недавно в нас була на стажуванні дівчина 2 місяці".

Про себе:

"Свою журналістську кар'єру я почала з того, що мій чоловік писав новини, але він не знав української мови, тому я сиділа і перекладала, коригувала і доводила написане до кінцевого стану. З цього і почалася моя журналістська діяльність, хоча за фахом я не журналіст. Я закінчила юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка."

Про ставлення до цензури:

"Коли цензура торкалася особисто моїх матеріалів, я або казала, що не виправлятиму нічого і залишу як є, або просто йшла.

Про різницю між українськими та американськими ЗМІ:

"Я дуже мало в своєму житті зустрічала журналістів, які пишуть тільки факти. Всі пишуть так, наче поети. Якщо ви хочете писати свою думку, аналізувати, писати алегорії, роз'яснювати – сідайте і пишіть книги, вірші. Не треба лізти в новини. Журналістика – це факти і тільки факти, дайте їх мені, щоб я зрозуміла саму суть проблеми, ситуації чи події. Також обов'язково журналіст має знати мову і не тільки свою.

Адже знання мови, дає дуже великі перспективи та можливості. Воно відкриває світогляд, ви на речі починаєте дивитися з різних сторін. Ви маєте можливість прочитати закордонні ЗМІ й зрозуміти, як вони висвітлюють такі події, їх спосіб мислення. Я коли переїжджала в Америку, майже не знала англійської. І я вивчила її просто читаючи статті різних видань на одну й ту саму подію.

Про значення українських ЗМІ в світі:

"Як вони можуть бути впливовими, якщо в них немає англомовних версій? Про них мало хто знає, тому впливу вони не мають ніякого".

головне фото: прес-служби Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою НУ "Львівська політехніка"