Зміст статті

11 грудня 2017

Гондурас Вакарчука

Розмова Святослава Вакарчука про важливе, нагальне та наболіле.

Непостійність поетичної душі Святослава Вакарчука сподвигає Варіанти на скептичний погляд на оце його смішне відеозвернення про три колони демократії.

У цьому стенфордському відео провідник Океану Ельзи офіційно подвизається у вкраїнські пророки та сповіщає усім людям доброї волі, що месія більше не прийде і тому потрібно затягувати паски та закочувати рукава.

Політрук Вакарчук урочо зрікається президентства заради статусу непересічного фахівця, але як же ж банально та наївно він це робить. Власне, уся творчість Вакарчука закінчилася після альбому "Модель" у 2001 році, усі ці подальші роки вона (творчість) просто животіла халтуркою, і тому зовсім невипадково, що Вакарчук розпочинає свій похід у президентство саме такою нехитрою утопією.

Саме тому 13 хвилинок про Україну його мрії так нагадують ультиматум (де він іде, але обіцяє повернутися) а німа сцена наприкінці з надзвичайно дзвінкою тишею під рекламним слоганом "і годинник цокає", сповіщає усім, що за його спиною стоїть, якщо не Ісус, то Сам Господь Саваот.

І саме тому після стенфордської утопії Вакарчука стає так страшно, що вже навіть потрібно ті хвилинки сум'яття якось розвіяти чимось комічним. І чи не найкраще на святих галицьких палестинах вибиває різноманітну дурість з голови Злий репер Зеник.

І щоб не самотньо було там Славкові на політичній карті світу, то летить сюрпризом до нього привітик від Івана Дорна.

Автор: олександр ковальчук