Володимир Гірняк: Громада Львівщини заслуговує на якісні соціальні послуги

Варіанти розмовляють зі заступником голови Львівської обласної ради та членом політичної партії "Громадянська позиція" Володимиром Гірняком.

2018 рік у діяльності Львівської облради запам'ятався, передусім, Вашою активністю, як заступника голови облради, в напрямку реорганізації комунальних підприємств та установ. Для чого це потрібно?

Це не просто реорганізація, а масштабна реформа. Її мета – знайти додаткові ресурси для розвитку громади Львівщини, для максимально повного та якісного задоволення соціальних послуг для мешканців в галузях освіти, медицини і культури. В умовах децентралізації центральна влада скорочує свою опіку над соціальними програмами в регіонах. Це перекладається на наші плечі. Тому керівництво Львівської облради, як відповідальні політики, повинні вже сьогодні дати відповідь на питання: як зробити так, щоб на цьому етапі не скоротили перелік соціальних послуг, які отримують наші мешканці, а в найближчому майбутньому – розширити їхній спектр, вивести на новий якісний рівень, не гірший за той, який є розвинутих країнах світу.

Львівська облради має в своєму підпорядкуванні майже 150 установ і підприємств. В певному сенсі це – специфічні заклади. Вони виконують важливі функції для громади, як от лікарні, училища, музеї, театри тощо. З іншого боку, частину послуг вони надають на платній основі. За іншу частину послуг для громади вони отримують компенсацію у вигляді дотацій від облради, а також від держави. Сенс реформи, яку ми зараз проводимо, полягає в тому, щоб оптимізувати діяльність комунальних установ і підприємств, зберегти кваліфіковані кадри, покращити їхнє технічне оснащення, навести порядок з платними послугами, вжити заходів для створення атмосфери недопущення корупції та хабарництва. І вже за рахунок цих кроків знайти додаткові ресурси для розширення всього спектру послуг, як безоплатних, так і платних, а також й  підвищення їхньої якості.

Які результати цієї реформи в 2018 році?

Рік, що минає, вважаю, був переломним в цьому процесі. Ми провели понад 50 конкурсів на заміну керівників комунальних підприємств та установ. Вони відбувались прозоро, за широкої участі громадськості, а також з врахуванням думки трудових колективів. Дозвольте звернути увагу на те, що сьогодні в закладах та підприємствах облради працює понад 40 тисяч осіб. Для нас важливо, щоб ці люди розуміли, що зміни, які відбуваються, також мають на меті й покращення умов їхньої праці, збереження кращих традицій і розвиток передових практик, якими завжди славилась Львівщина. Новопризначені керівники представили стратегічні програми розвитку і тепер реалізують їх в своїй діяльності. Є й перші позитивні результати, хоча, якщо чесно, далеко не всім ще вдалось себе проявити.

Чому не вдалось двічі обрати на конкурсі керівника Львівського державного обласного клінічного перинатального центру?

Не бачу в цьому проблему, оскільки незабаром вже відбудеться третій конкурс, де, сподіваюсь, члени комісії зрештою досягнуть консенсусу щодо кандидатури керівника. Для мене ж перинатальний центр – це позитивний приклад результативності реформи Львівської облради в сфері діяльності комунальних закладів. Нагадаю, Львівській облраді вдалось віднайти кошти в сумі 100 мільйонів гривень на завершення будівництва і введення першої черги перинатального центру за рахунок оптимізації діяльності установ, які опікуються хворими на туберкульоз. Продаж декількох неефективних приміщень дозволив нам акумулювати цю суму. Наступного року облрада виділить ще 15 мільйонів гривень, отож в квітні 2019 року введуть в дію другу чергу перинатального центру. Що ж до результатів конкурсів, то окрім двох, всі вони завершились позитивно, тобто їхні результати схвалила Львівська облрада. Тобто конкурсний механізм в цілому працює ефективно.

Чи всі нові керівники, яких обрали на конкурсі, справляються зі своїми обов'язками?

Згідно з умовами контракту, який укладається за результатами конкурсу, вони мають п’ять років для цього. Однак звісно, що їхня робота та її результати моніторяться постійно і найкращою її оцінкою є відгуки тих, хто користується послугами цих закладів. Наприклад, громада Львівщини позитивно сприйняла зміни, які відбулися після зміни керівництва в музеях Івана Франка у Львові та Нагуєвичах, в деяких обласних медичних закладах. Зі свого боку, керівництво й депутати облради продовжують напрацьовувати нові механізми контролю. Наприклад, ухвалили рішення про те, що за використанням коштів від платних послуг буде додатковий контроль для більш ефективного їх використання. Наша мета у тому, щоб вони витрачалися, передусім, з метою покращення якості послуг для населення, а це і ремонти, і закупівля нового обладнання, і необхідні препарати, зокрема, й медичні. Гроші, які заробили комунальні заклади Львівської області, повинні працювати на громаду. Втім є поодинокі випадки, коли новобрані керівники відчули, що не справляються з поставленими завданнями і звільнилися. Отож ми проводили й повторні конкурси.

Чому Львівській облраді не вдалося реформувати психдиспансер і якою буде його подальша доля?

В кожному випадку ми дослуховуємося до думки експертів. У цьому випадку фахівців з психіатрії. Але не лише, бо повторюсь, такі заклади – це складні багатофункціональні інституції. Також ми не можемо діяти всупереч позиції громади. Тому ми й відхилили один із варіантів реформи. Можливо, він був занадто радикальним. Але це не означає, що все залишиться по-старому. Львівська облрада чітко задекларувала свою мету: це прозорість і підзвітність у фінансових питаннях, розширення спектру послуг та підвищення їхньої якості. Якщо говорити про медичні заклади, то особисто для мене є ще одне важливе завдання: відучити мешканців Львівщини дякувати лікарів персонально, як це кажуть "у кишеню". Кожен, хто користається послугами медиків в області, має чітко усвідомлювати, що є платні послуги і за них треба платити офіційно, а є безкоштовні послуги, спектр яких в майбутньому, сподіваюсь, ми розширемо. Отож дякувати "в кишеню" – це різновид хабара. Якщо хтось візьме гроші від хворого або ж підлеглого – це відразу звільнення, а в деяких випадках – тюрма. З такими практиками будемо активно боротися.

Доводиться чути нарікання львів'ян на роботу обласних закладів культури, які не так дбають про її розвиток, як про заробітки?

Проблеми справді є. Додам від себе, що сьогодні вони також орієнтуються більше на обслуговування туристів, а не членів громади міста та області. Сподіваюсь, що ці викривлення вдасться подолати з часом. Поміж іншого й за рахунок більш жорсткого контролю за надходженнями від платних послуг, які ці заклади надають. Адже їх можна скерувати на організацію міжнародних фестивалів, запрошення відомих виконавців і колективів, міжнародні культурні молодіжні заходи, стипендії обдарованим дітям тощо. Сподіваюсь також вже цього року провести ретельній моніторинг соціальних послуг, які вони надають з метою розширення їхнього спектру перед усім для соціально незахищених категорій. Важливо, щоб культурна індустрія не знищила у Львові справжню реальну культуру, щоб її носії не покинули батьківщину, а виховували наступні покоління.

Що з Будинком воїна на Короленка, адже після урочистого відкриття, там нічого не відбувається?

Це ще один важливий пріоритет в діяльності Львівської облради цього року, яким я опікувався і який ми виконали. Будинок відремонтували і він готовий для роботи. Сподіваюсь, що він стане центром об'єднання усіх організацій, які надають підтримку нашим воїнам. Для цього необхідне ще одне управлінське рішення, яке ухвалить Львівська облрада на початку наступного року. Будинок передадуть на баланс або КП "Доля" або КП "Історичний музей". Після цього вже можна буде перейти до обговорення та виконання другої частини плану, який пов'язаний зі створенням Будинку воїна – створення Центру громад національних меншин. Потреба в ньому відчувається, і маю надію, що облрада віднайде відповідне приміщення, яке стане осередком різноманітної, перед усім культурно-благодійної діяльність цієї частини громади Львівщини, а також сприятиме налагодженню партнерських стосунків нашого регіону з іншими дружніми країнами.

Які пріоритети Ви ставите у своїй діяльності на посаді заступника голови Львівської обласної ради в 2019 році?

Наступний, 2019 рік буде складним в політичному і фінансовому плані для нашої області. Президентські та парламентські вибори повинні пройти чесно і не розхитати ситуацію. Боєздатність української армії має зростати, адже це також гарантія стабільності для нашого регіону. В цих непростих умовах, ми, як представники громади, маємо послідовно працювати над захистом  соціальних інтересів наших мешканців, зокрема, максимально посилити боротьбу з корупцією і хабарництвом. Отож  робитиму все, що максимально від мене залежить, аби завершити наступного року реформу комунальних закладів Львівської облради. Громада Львівщини заслуговує на якісні соціальні послуги і ми на вірному шляху до цього.

фото: Фб Громадянської позиції