Виборче дежавю

Виборче дежавю

олександр ковальчук,  5 листопада 2012

Згідно з результатами парламентських виборів в Україні, котрі ще офіційно й не завершились, Львівщина стала єдиною областю в Україні, де за партійними списками перемогла «Свобода» (38,1%), а от Партія регіонів показала тут найнижчий результат (4,7%).

Нагадаємо, впродовж усієї виборчої кампанії соціологи одноголосно визнавали лідерство на Львівщині Об'єднаної опозиції «Батьківщини» (ООБ).

Рейтинг же другої за популярністю в регіоні партії «Свободи» тривалий час тупцював на місці, а під фініш виборчої кампанії соціологи взагалі стали фіксувати тенденцію його падіння на користь УДАРу, котрий стрімко набирав популярність.

Що ж сталося напередодні і в день виборів? Які фактори вплинули на те, що результати виборів серйозно відрізняються від прогнозів соціологів?

Рука не здригнулася

Всі провідні українські соціологи, публікуючи результати виборчих опитувань, звертали увагу на те, що їх дослідження, крім динаміки довіри до політичних сил і політиків, фіксували два інших важливих моменти.

По-перше, це досить високий відсоток серед виборців тих, хто не визначився зі своїм вибором і не впевнених у тому, що візьме участь у виборах – в середньому понад 30%. По-друге, дослідники акцентували увагу на тому, що на остаточний результат виборів обов'язково вплине показник явки виборців в день виборів.

Так, наприклад, за результатами вересневого дослідження групи «Рейтинг», у Львові лише 51% опитаних підтвердили свою участь у виборах, а от 32% – все ще сумнівалися, хоча і заявили, що швидше прийдуть на вибори, ніж ні.

Події останніх двох тижнів напередодні дня виборів переконали тих, хто сумнівався, не тільки прийти на вибори, але й в тому, що голосувати і підтримувати необхідно, перш за все, «Свободу».

Вибору в електорату Галичини, в своїй більшості налаштованого опозиційно до влади Януковича, реально в цей момент не залишалося. Так як саме в цей період партія УДАР практично зупинила свою роботу в регіонах. Враження таке, що Кличко злякався свого несподіваного успіху, а ще більше наслідків та відповідальності, котрі за ним слідували, і прийняв рішення відмовитися від боротьби за другий результат на парламентських виборах.

Проти Кличка на Західній Україні зіграв також і природний фактор. 28 жовтня у Львові була холодна, дощова погода. У соціальних мережах молодь, яка складає головну електоральну базу УДАРу, писала про те, що в таку погоду їх ніщо не змусить вийти на вулицю, навіть необхідність виконати свій громадянський обов'язок і проголосувати на виборах.

«Свобода» ж, на відміну від УДАРу, саме після 14 жовтня (марш у День Покрови в Києві) стала нарощувати свій агітаційний ресурс. Незважаючи на досить мляву і невиразну рекламну кампанію, її VIP-агітаторам вдалося донести до галицького виборця важливий месидж: якщо «Свобода» не потрапить до парламенту, то її голоси бонусом будуть зараховані на користь, перш за все, провладних партій.

Тому, не дивно, що за «Свободу» в день виборів голосували всі опозиційно налаштовані до влади Януковича виборці Львівщини, які не підтримують при цьому ООБ і УДАР.

Соціальними мережами ширилося: «Проголосував. Рука не здригнулася». Нагадаємо, на Львівщині загалом 28 жовтня проголосувало 67,12% виборців і це один з найвищих показників явки на вибори за останні роки.

При цьому цікаво, що, згідно результатів виборів, «Свобода» та ООБ поділили округи Львівщини: в 6 округах перемогла «Свобода», і в 6 – ООБ. Але «Свобода» виграла вибори в чотирьох округах міста Львова і саме ця обставина дозволила їй випередити ООБ в остаточному підсумку.

Проте не лише цим пояснюється несподівано високий результат «Свободи» як на Львівщині, так і в цілому в Україні.

Сьогодні є всі підстави вважати, що Партія регіонів, а також деякі українські олігархи були зацікавлені в проходженні «Свободи» у парламент. Саме тому вони дозволили «Свободі» не тільки перемогти на виборах у мажоритарних округах, але також підтягнули її партійний список.

Якщо проаналізувати інформаційну складову роботи виборчого штабу Партії регіонів на Львівщині, то нескладно дійти висновку, що він працював не так на результат партії в області, як на мобілізацію електорату регіоналів на Сході.

Можна лише здогадуватися, чому центральна влада так сильно була зацікавлена в тріумфальному проходженні «Свободи» у парламент. Одні експерти допускають достроковий розпуск парламенту, інші – вбачають причину у створенні комфортних умов для перемоги Януковича на президентських виборах 2015 року.

Як би не було, фактом залишається один очевидний і вельми невтішний результат цих парламентських виборів: значне зростання радикальних настроїв в Україні.

Сумарно права «Свобода» і ліва КПУ набрали на парламентських виборах більше 23%, що означає, що практично чверть населення України не тільки не задоволені тим, як вони сьогодні живуть, але й хочуть бачити у владі політиків, здатних на рішучі дії.

Львівщина – базовий регіон української опозиції

Львівська область, як і десять років тому, на цих виборах задекларувала свою готовність стати базовим регіоном української опозиції.

Якщо порівняти результати парламентських виборів 2002 року на Львівщині (вони, до речі, також відбувались за змішаною виборчою системою і передували президентським виборам 2006 року), з результатами виборів 2012 року, то отримуємо картину, яка свідчить про зростаючу поляризацію настроїв виборців області.

У 2002 році на Львівщині, виборчий бар'єр 4% подолали тільки два опозиційних блоки «Наша Україна» – 63,92% та БЮТ – 17,3. Провладний блок «За Єдину Україну» з результатом 3,43% залишився за межами прохідного бар'єру. Отож опозиція в сумі набрала – 81,22%, партія влади – 3,43.

Тоді ж в 11 з 12 одномандатних округах перемогли кандидати від «Нашої України», в одному – кандидат від СДПУ(о), котра також належала до сил, що підтримували режим президента Кучми.

У 2012 році в багатомандатному виборчому окрузі 5% бар'єр на Львівщині подолали «Свобода» з результатом 38,05%, «Батьківщина» – 35,46, УДАР – 14,43. Четвертою до фінішу підійшла Партія регіонів з результатом 4,7%.

Опозиція в сумі набрала – 88,39%. Партія влади – 4,7% і так само, як і блок «За Єдину Україну», вона не подолала прохідний бар'єр.

У 7 з 12 мажоритарних округах області перемогу здобули представники ООБ, в 4 – кандидати від «Свободи» (опозиція разом перемогла в 11 виборчих округах), а в одному – самовисуванець.

Цього року від Львівської області до Верховної Ради пройшли 23 депутати, а ще 8 – є вихідцями з Львівщини.

Завдяки мажоритарної складової в парламент пройшли 7 представників Об'єднаної опозиції: Василь Пазіняк, Олег Канівець, Михайло Хміль, Роман Ілик, Лідія Котеляк та Степан Курпіль, Ігор Васюник, 4 депутати від ВО «Свобода» – Юрій Михальчишин, Андрій Тягнибок, Ірина Сех та Ірина Фаріон, а також самовисуванець, місцевий олігарх Ярослав Дубневич.

За партійними списками найбільше «львівське лобі» – 8 нардепів – подарувала майбутньому парламенту ВО «Свобода». Від цієї партії депутатами стали Олег Тягнибок (№ 1), Олег Панькевич (№ 7), Ігор Янків (№ 10), Леонтій Мартинюк (№ 11), Руслан Кошулинський (№ 12), Ігор Кривецький (№ 13), Михайло Блавацький ( № 17) та Олег Махніцький (№ 21).

За списком ВО «Батьківщина» у Верховну Раду пройшли Андрій Парубій (№ 21) та Степан Кубів (№ 23), від УДАРу – Ярослав Гінка (№ 20).

До парламенту пройшли також колишні львів'яни за списками інших політичних партій: від Партії регіонів – Ганна Герман (№ 13), від КПУ – Адам Мартинюк (№ 8) і Олександр Голуб (№ 11). Ці політики ніколи не рвали своїх зв'язків з регіоном.

У Верховну Раду також потрапили двоє колишніх львів'ян-свободівців – голова фракції ВО «Свобода» в Рівненській облраді Олег Осуховський (в.о. № 152) і глава фракції цієї партії у Волинській облраді Анатолій Вітів (№ 6 у списку).

Нардепами стали ще троє колишніх львів'ян, які перемогли в мажоритарних округах в інших областях. У в.о. № 158 в Полтавській області переміг самовисуванець Володимир Пилипенко, а на Черкащині (в.о. № 195) – самовисуванець-регіонал Володимир Зубик, в в.о. № 167 місто Тернопіль переміг голова облради Олексій Кайда (ВО «Свобода).

Львівщина з 2002 року не була так потужно представлена в парламенті. Але навряд чи вартує себе тішити надіями на те, що львівське лобі буде ефективно в ньому працювати.

Наслідки парламентських виборів для Львівщині

Очевидно, що президент і керівництво Партії регіонів повинно зробити кадрові та організаційні висновки за результатами парламентської кампанії. Радник президента Ганна Герман вже заявила про те, що керівники місцевої влади, які погано організували вибори, будуть звільненні.

Останній результат Партії регіонів на Львівщині свідчить не лише про погану організацію виборів в області, але й про те, що сама влада в регіоні не користується популярністю та підтримкою.

Позаяк за результати Партії регіонів та за проходження мажоритарників-тушок на Львівщині персонально відповідав губернатор Михайло Костюк, то з великою долею вірогідності можна прогнозувати його відставку на початку 2013 року.

Це буде справедливе рішення, враховуючи хоча б абсолютно безглузду кампанію його VIР-протеже Богдана Дубневича «Жодного голосу Партії регіонів», яка не допомогла останньому виграти вибори, зате спрацювала на пониження рейтингу ПР у Львові та Пустомитівському районі.

Весною 2013 року слід очікувати переформатування сил у Львівській облраді, адже до парламенту потрапили 7 депутатів-мажоритарників облради. Хоча навряд чи представникам влади вдасться масово пройти на перевиборах в облраду.

І найбільш цікавий і проблемний момент – ситуація у Львівській міськраді. Проходження «Свободи» у парламент і створення нею своєї фракції реально посилили позиції свободівців у Львівській міськраді. Отож сподівань на послаблення конфлікту між депутатською більшістю та мером Садовим не доводиться чекати, а привід перевиборів продовжує тиснути на нього.

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.