В садочок у Львові

У Львові вже декілька років є актуальною проблема нестачі місць у дитячих садочках. Щороку близько 1200 дітей не можуть потрапити у садок. Чому у Львівській міськраді так кволо вирішують це питання та чи є відновлення занедбаних приміщень найкращим варіантом вирішення цієї ситуації?

Проблема нестачі місць у дитячих садках Львова на сьогодні є однією з пріоритетних. Та кількість дитячих садочків, яка сьогодні є у місті, критично мала для жителів Львова. Проте, здається, ця проблема турбує лиш молодих батьків та декількох депутатів Львівської міської ради. Адже за останні два роки міська влада не відкрила жодного нового приміщення для дитячого садочку, а лише "ввели у функціонування – 4 групи, а також відкривалися додаткові групи в уже чинних ЗДО шляхом вивільнення приміщень від орендарів або їх перепрофілювання".

"У Львові є чимало занедбаних місць, де колись були дитячі садки. Наприклад, на вулиці Рильського чи Петлюри. Також приміщення на Грінченка, де колись мав бути соціальний об'єкт, а тепер його хочуть забудувати житловою забудовою. Як на мене, то краще відновлювати на тих старих місцях дитячі садки, ніж повністю з нуля думати, де їх поставити і на це планувати інвестиційний проект. Такі садки відновили минулого року і вони почали функціонувати на вул. Рильського та С. Петлюри, які не працювали десятки роки. І зараз багато діток мають змогу там отримати дошкільну освіту" – розповідає депутатка Львівської міської ради Юлія Гвоздович.

Тим часом міська влада Львова стверджує, що не має фінансів для відкриття нових дитячих садочків. То ж яким чином забезпечити ще понад тисячу місць для дітей та чи можна зобов'язати приватних забудовників зводити дитсадки?

"Гроші є, але потрібно проводити аудит усіх керівників департаментів та відділів, оскільки всі рішення цих людей не спрямовані на те, щоб щодня зменшувати проблеми з дитячими садочками. Вони не несуть прямої відповідальності за свої вчинки, не реагують на депутатські звернення. Вони мають визначений термін аби збудувати чи зробити ремонт певного об'єкта і якщо вони цього не виконають, то не несуть жодної відповідальності за це. Допоки не проведуть аудит цих рішень та усіх керівників, то ситуація у місті Львові не зміниться" – запевняє секретар комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища ЛМР, депутат Львівської міської ради Сергій Івах.

Він також розповідає, що Львів отримує чималі кошти щодо сплати інвестиційних внесків, і, на жаль, ці кошти практично не вкладають, а закопують у пісок, де їх дуже важко контролювати.

"Коли чиновники такого рівня кажуть, що не треба будувати нові дитячі садочки, бо зменшується народжуваність, то це якраз і говорить про те, що вони, напевне, погано працюють. Вони хочуть прикритися тим, що, мовляв, за декілька років у нас буде така демографічна ситуація. А у нас вже сьогодні переповнені дитячі садочки і тому якщо в подальшому й буде навіть якесь зменшення, то однаково треба будувати, потрібно розвантажувати садочки. Можете заїхати у більшість дитячих садочків і побачити, що там вже поставили ліжка у три рівня. Так вони порушують санітарні та будівельні норми, бо заселяють в одну кімнату до 40 дітей. Це порушення. Вони, звичайно, прикриваються, кажуть що це Європа, але яка тут вже Європа. Певне саме через такі умови в Львові й падає народжуваність" – зазначає Сергій Івах.

Відсутність нового дитячого садочка за останні два роки таки дається в знаки. Крім того, що бракує місць, так ще й садочки, які збудували десятки років тому, можуть зараз бути небезпечними для життя дітей. Наприклад, 5 червня 2019 року у дитячому садочку св. Миколая №135 обвалилася стіна гаража.

"Щасливим випадком у той час там не було дітей. Станом дотепер ніхто не взяв на себе відповідальності за це. Міська влада мовчить, чи не тому, що саме цей гараж було вкрадено рішенням Франківського районного суду від 19.06.2014 року з комунальної власності міста. Сьогодні ЛКП "Вулецьке", Франківська районна адміністрація і Львівська міська рада замовчують факт виведення комунального майна шахрайським способом. Чи з'явиться власник будівлі для того, щоби прибрати сміття з території дитячого садочку і хто понесе за це відповідальність?" – написав депутат Львівської міської ради Тарас Чолій у фейсбуці.

Попри значний брак місць у дитячих садочках також варто відзначити прогресивну складову, а це – електронна реєстрація у ДНЗ. З 2016 року у Львові функціонує онлайн-платформа "Освітня інформаційна система – Lviv Smart City", яка значно полегшує реєстрацію в садочки і за словами засновників, унеможливлює застосування різних корупційних схем”.

"З серпня 2016 року ми запровадили львівський сайт, бо до того працювали з харківською системою. Ми кожних пів року вдосконалюємо його після запровадження аж до сьогодні. У нас працює робоча група та відбуваються напрацювання на підставі батьківських звернень. У порівнянні з 2016 роком у нас величезні зрушення. Над цим працювало декілька робочих груп і тому наразі наш сайт один з найкращих в Україні. Зауваження, звернення від батьків звичайно є, були і будуть. Понад 7 тисяч дітей саме у червні цього року зарахували у дитячі садочки. Минулому році ми не охопили 800 дітей у віці від 2-х до 3-х років. Цього року буде ще й друга хвиля зарахування.

На електронній реєстрації станом до початку складання списків і до блокування самої електронної реєстрації було 8200 дітей. Планується зарахувати понад 7000. Будуть нові дошкільні заклади – це № 111, 102, 97, при школі № 70 окрема будівля там, де раніше там була початкова школа. Будівля у доброму стані, влітку там проведуть ремонтні роботи. У січні буквально ми відкривали нові будівлі, які належать садкам як другий корпус на вул. Копистинського до садочка № 3 і на вул. Боднарського" – зазначає спеціалістка з питань дошкільної освіти Управління освіти департаменту гуманітарної політики ЛМР Наталія Клочко.

Про реальний досвід користування е-системою з нами поділилась Ярина Мацукевич, яка виховує 3-х річну доньку. Ярина зареєструвала доньку восени 2017-го і саме на цій хвилі зарахування очікує позитивних результатів.

Звідки дізнатися основну інформацію про реєстрацію в садочки та документи, які потрібно подавати?

Всю інформацію я знаходила в інтернеті, також на офіційному сайті "Освітньої  інформаційної системи" є вся необхідна інформація та поради. На сайті, до речі, все досить доступно пояснюють. Коли доньці було пів року, то ми зареєстрували її в системі. Згодом ми побачили, що знаходимось десь далеко в списку в тих садочків та була змога змінити на інші садочки. Ми перереєструвались в садок, де були менші черги, тому зараз очікуємо на результати, ми 15-ті в черзі (це без пільговиків). Загалом, сама програма нескладна для реєстрації, особисто у мене претензій нема, адже є відповіді на всі необхідні для батьків запитання.

За якими критеріями Ви обирали садочок?

Спершу я дивилась туди, де були невеликі черги, де справді реально пройти. З 3-х можливих садочків я обрала ті, які рекомендували мої знайомі чи за відгуками в інтернеті. Для мене не настільки важливий ідеальний ремонт у садку, як професійні вихователі, які люблять дітей. А також нормальне харчування та чистота в приміщенні.

Чи були якісь проблеми зі списками?

Мені пощастило з тим, що не було жодних збоїв у системі. Якщо й були зміни у списку, то у межах 1-2 людей. Не було такого, що попереду нас раптово з'явилося 20 людей. А я хочу спробувати потрапити в садок у нашій новій системі без хабарів чи ходінням до завідуючих. Я за справедливість, хабар – це не вихід, то ж я чекаю на смс-повідомлення про зарахування і лише після цього піду до садка аби подавати документи та знайомитись з вихователями. Проблема з дитячими садка у Львові справді існує. Мені пощастило, але мої знайомі жаліються на те, що комусь важко зареєструватись, зрозуміти функціонування система, невідомих людей у списках (які перевищують кількість пільговиків). Місто має вирішувати проблему відсутності місць у дитячих садочках, мусить відкривати нові дитячі садочки, а не лише розширювати групи до 40 дітей. А це неприпустимо.

Депутатка Львівської міськради Юлія Гвоздович наголошує на тому, що електронна черга не змінює ситуації місць у дитячих садках, оскільки це лише елемент прозорості цього процесу відбору та потрапляння в садок.

"Відкриті списки стали реальною перемогою, оскільки можна чітко побачити своє місце в черзі та знати прізвища тих, хто перед тобою чи після тебе. Ти бачиш, що чомусь потрапили якісь діти, які були за межею, і ти розумієш, що щось відбулося нечесно. Але якщо батьків цікавить питання корупції у дитячих садках, то воно стосується, передусім, навіть не цієї прозорості, а іншого питання – фактичною та плановою кількістю дітей, які можуть бути у садках. Згідно чинного законодавства максимум у ясельній групі може бути 15 дітей. Молодшій – 20. Але насправді в групах вдвічі більше.

Чому так відбувається? Близько 60 відсотків батьків водять своїх дітей у садки, а 40 інших – сидять з бабусями чи з мамами, які ще не вийшли з декрету. Тому вони просто формально числяться у списках і їх не відраховують. Тому власне є 40 дітей згідно списків, але прийде 18 і все буде добре. Для повного подолання цієї корупції необхідно врегулювати інше питання – яким чином добирають цих дітей понад норму. Тут однозначно потрібно робити велике роз’яснення з батьками, бо саме вони, передусім, намагаються влаштовувати своїх дітей у дитячі садки, батьки записують дітей, а потім їх не водять чи відмовляються виписувати свою дитину. Тому й виникає така ситуація. Тут потрібен двосторонній діалог, двостороннє врегулювання разом управлінням освіти та батьківською спільнотою" – зазначає вона.

Попри все у відділі управління освіти стверджують, що кризової ситуації з дитячими садками у Львові немає.