Віктор Янцо, Rock-H: Музика – мова, яка не потребує перекладу

Віктор Янцо, Rock-H: Музика – мова, яка не потребує перекладу

Оля Вишня,  22 листопада 2012

Віктор Янцо, один з засновників учасників закарпатського рок-гурту Рокаш розповідає про новий альбом, який вийде незабаром, про український музичний ринок і творчі методи.

Драйвова музика групи Рокаш – це поєднання гірського закарпатського фольклору, доброго року та академічної музики. Сьогодні музиканти є учасниками найбільших українських фестивалів, багатьох музичних проектів. Перший альбом гурту Рокаш In Vinko Veritas вийшов минулого року, а уже на початку наступного року обіцяють презентацію другого.

Розкажіть, будь ласка, про новий альбом над яким працюєте.

Коли ми презентували минулого року альбом Іn Vinko Veritas, а це було 14 січня, то пообіцяли, що рівно через рік будемо презентувати новий альбом.

Правда, ще на той час не було написано жодної композиції для нового альбому, але ми собі поклали мету, отримали спортивний інтерес.

Я планував, що по одній пісні в місяць будемо писати і видамо альбом з дев'ятьма піснями, а написали дванадцять композицій, навіть чотирнадцять. Але вирішили, що 2 пісні будуть уже початком третього альбому.

Альбом буде відрізнятися від попереднього звуком, він буде трохи важчим, ніж перший альбом. In Vinko Veritas – це був більше експеримент, ми шукали себе, звук, стиль, почерк.

А другий альбом – це вже щось викристилізоване. Ми вже розуміємо, в якому напрямку працювати і чого від нас хочуть слухачі. В основі альбому виключно русинський фольклор, якщо в попередньому була англомовна та французькомовна пісні, то тут виключно на нашій, русинській мові. А третій альбом це вже буде взагалі експеримент.

Яка назва другого альбому?

Отава. Але це не про столицю Канади.

Ви співаєте русинською мовою, не боїтеся, що вас не всюди зрозуміють?

Я постійно говорю, що мрія гурту Рокаш – створити музичний продукт, який буде сприйматися поза мовою. Мова, діалект, на мою думку, не має ролі, головне – музичне начало. Музика – мова, яка не потребує перекладу. Рокаш працює в цьому напрямку.

Нам говорили, для того,щоб мати аудиторію, треба наші пісні перекласти на українську чи російську мову, але якщо вже перекладати пісні, то на англійську мову.

Ваша музика дуже драйвова, звідки стільки енергії?

Якщо ви бували на Закарпатті, то знаєте, що це стрімкі гори, стрімкі потічки і це виражається у музиці. Якщо б ми жили в степовій місцевості, то, можливо, медитативну музику б писали. А так, нам дуже природно робити такі композиції.

Закарпаття славиться своїм вином, ви самі робите вино?

Та на Закарпатті у кожному дворі є виноградник і кожен газда займається виноробством. Ми також робимо і вино, і свою палиночку зі слив.

Недавно відзняли кліп на пісню Палиночка в селі, звідки мої батьки, там ще хата мого діда в кадрі. Там у нас є 25 соток городу і на всій цій території ростуть сливи.

Кожного року ми збираємо урожай і робимо палиночку. Міцний напій, 70 градусів, це дуже тверда валюта на Закарпатті, куди не підемо з цим презентом, всі до нас дуже прихильні стають.

Як вам працюється на українському музичному ринку?

Вважаю, що дуже добре. Насправді шоу-бізнес, досить благодатна сфера, тому що пробиваються всі, хто достойний. Не треба казати – невдячна публіка, не розуміє, а я неписаний геній, якщо створити якісний продукт, то будуть сприймати.

Середовище, умови мають значення?

Абсолютно ні. Я завжди приводжу в приклад Святослава Вакарчука, який у свій час творив абсолютно неформатну музику. Коли була одна попса і всі співали під плюс, він виходив з рок-н-ролом і досягнув якого успіху.

Можливо в Україні не те сприйняття, що в Англії, що в Америці, але Україна велика і якщо гурт робить якісну музику, то він своїх 3-4% публіки у кожному місті буде мати і цього достатньо, щоб нормально себе почувати.

Де Рокаш найчастіше виступає?

У Львові все ж таки. Сподіваємось, що приїдемо в лютому з презентацією нового альбому, але спочатку презентуємо його у Мукачеві на фестивалі Червоного вина, 14 січня. Після Львова найбільше нас чекають у Полтаві. В Польщі добре нас сприймають, маємо цього місяця міні-тур в кількох польських містах.

А як Угорщина?

Нас угорці не сприймають, можливо, тому, що це надто близько до угорського фольклору. Вони мають своїх. Ми мали можливість виступати у Берегові на фестивалі і там краще сприймали зірок з угорського проекту Шанс, які співали під фанеру. На Закарпатті у нас також мало концертів.

Як вважаєте, є якісна рок-музика в Україні?

Я вважаю, що підйом української рок-музики, це проект Океан Ельзи. Ніхто ще не зробив щось подібне. Треба працювати в такому напрямку і все буде добре.

Там і народні інтонації присутні, зокрема у вокальних партіях, все завуальовано, синтезовано з європейським і американським рок-н-ролом, якраз в цьому і має свою родзинку.

Антитіла дуже подобаються, вони молодці. Я їх пам'ятаю з 2007 року, вони тоді були у пошуці, а зараз вже відчувається їхній стиль.
Наслідують правильні європейські і американські музичні традиції. 

Що слухаєте не українського?

Muse, але не останній альбом. Це System of a down, дуже відчувається у їхній музиці присутність вірменського фольклору, який поєднано з американським роком.

І, звичайно, еталон того, як треба робити правильно продуману композицію – це Нірвана. Після цих гуртів робити щось нове дуже важко.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.