Зміст статті

25 червня 2020Зоряна Бутковська

Наталія Карпенчук-Конопацька: Підтримуймо місцевого виробника!

Розмова з президенткою Жіночої ділової палати України Наталією Карпенчук-Конопацькою.

Президентка Жіночої Ділової Палати України Наталія Карпенчук-Конопацька розповідає про те, як працює жіноча спільнота в умовах карантину.

Пані Наталю, як живе Жіноча ділова палата України в умовах карантину?

За період карантину до нашої спільноти додалося понад 30 членкинь. Вважаю, що це наше основне досягнення, адже в той час, коли різні бізнеси втрачали людей, наша Жіноча ділова палата України приймала нових учасниць. За цей час ми презентували новий Комітет з питань краси, який вже розпочав працювати, а також відвідали завдяки Комітету з розвитку фермерське господарство "Західний равлик", де мали можливість зрозуміти ідею цього бізнесу, отримати цікавий досвід і зробити певні напрацювання.

На Вашу думку, які наслідки слід очікувати бізнесу, якщо жорсткий карантин триватиме надалі?

Наразі у нашій спільноті є майже 150 членкинь. Щодня до нас приходять люди, щодня ми чуємо все більше песимізму. Песимізм зараз на всіх підприємствах. Сьогодні понад 60% людей залучені в малому та середньому бізнесі, і за останніми даними у Львові вже закрилось 25% ресторанів, передусім, нових. Якби зараз не дозволили ресторанам приймати гостей всередині, то втрати відбулися б на рівні 50%.

Маємо також аналітичні дані й від фармкомпаній, які говорять нам про те, що за останні три тижні в Україні різко зріс продаж седативних препаратів. Люди не психологічно витримують всього цього навантаження. З усіх боків негативна інформація, розчарування, у людей зростає паніка. І це зараз ми ще перебуваємо в кращій ситуації, оскільки навіть важко уявити, що буде восени, коли поруч з коронавірусом ще буде сезонний грип. Люди вже думають про те, як їм прожити вісім місяців, тобто до наступного  літа.

Тому усі підприємці транслюють одну ідею – вони готові дотримуватися всіх безпечних норм та вимог, але просять дозволити їм працювати. Львівщина – це туристична область і сервіс гостинності в нас на першому місці. А що ми бачимо зараз? У центрі простоюють приміщення на 2 тисячі квадратних метрів за які людям доводиться платити оренду, а ще є чимало різних кредитних закладів. Тобто підприємці ще й мають віддавати кредит. Людям зараз насправді надзвичайно важко і головною моєї діяльністю нині є лобіювання тих процесів, які повернуть  малий і середній бізнес до життя. Якщо ще 2-3 місяці людей потримають в такому карантині, то ризиків для їхнього здоров'я буде набагато більше, ніж від самого коронавірусу.

Наталія Карпенчук-Конопацька

Які види діяльності найбільше потерпають в час карантину?

Сьогодні усі підприємства опинилися на межі виживання. До прикладу, цього тижня  ми відвідували швейне підприємство "Сварга", де до карантину працювало 70 людей, які виготовляли 400 вишиваних виробів у день. Нині ж все зупинили, на роботу виходить лише одна людина для контролю певних процесів. І це насправді сумно, оскільки 70 жінок – це 70 матерів, які мають дітей та мусять забезпечувати свою сім'ю, платити за комунальні послуги тощо. І хоча зараз говорять, що ніхто за несплату не буде штрафувати, але ж борги збільшуються. У нас й так вже значна несплата за комунальні платежі. І це минуло лише три місяці. А що буде далі?

Який вихід з цієї ситуації?

Вихід завжди є і це, наприклад, підтримка нашого внутрішнього виробника. Підтримуйте місцеву кондитерську, якщо це тістечка, то, наприклад, "Фраєрка" чи якісь інші регіональні виробники. Якщо це квіти, то купуйте не троянди з Нідерландів, а підтримайте ту бабусю, яка продає дзвіночки чи нарциси. Ми сильніші, коли разом і кожна людина має нині це чітко усвідомити. Ми усі маємо зараз інвестувати кошти у свою державу, у себе, у пенсію своїх бабусь та дідусів, в забезпечення своїх лікарів. Гадаю, що нині це має бути абсолютно принциповим питанням.

Тобто, перше – це підтримка місцевого виробника. Друге – дозволити працювати підприємцям. Маємо, наприклад, у Львові популярну мережу приватних садочків з сучасною інноваційною освітою для діток, але нині вони знаходяться на межі банкрутства. Якщо державні садки перебувають на балансі держави, то приватні садочки вже четвертий місяць просто на межі виживання і зможуть протриматися максимум до середини липня, оскільки всі вони знаходяться в орендованих приміщеннях. Вони ж закриються назавжди.

Але Жіноча ділова палата – це не лише бізнесвуменки та підприємиці, а ще й лікарки, мисткині, дизайнерки одягу. Ми, наприклад, зустрічались ще з художниками, які нині також ледве виживають. Адже, коли не було карантину, то всі люди працювали, ходили на дні народження, насолоджувались мистецтвом, купували твори мистецтва, купували квіти (поміж нас є й власниці квіткових магазинів). Але зараз все зупинилось.

Так ми знаємо про доволі важку ситуацію з розповсюдженням вірусу, але водночас  ми ж бачимо приклади великих магазинів, яким дозволили працювати, і ніхто ще  навіть не сказав, що людина захворіла саме в цьому магазині. Правильно, що люди заходять у магазини у захисних масках та рукавичках, тримають дистанцію. Якщо всі працюватимуть у таких умовах, то ми будемо захищати один одного. Я всіх закликаю дотримуватися цих правил.

Розумію, що зараз не можна влаштовувати великих фестивалів, і тому івент-індустрія, в якій за різними оцінками працює понад 300 тисяч осіб, постраждала в Україні постраждала чи не найбільше. Ці люди просто шоковані. Я вже мовчу про тих людей, які домовлялися про організацію концертів з зірками. Я розумію, чому не можна провести 15-тисячний фестиваль, але ми за цей час уже скасували майже 25 подій. На серпень ми запланували перший в Україні Жіночий економічний форум і я сподіваюсь, що він таки відбудеться. Я не бачу проблем в тому, що 150 жінок проведуть цю подію з дотриманням усіх санітарних норм і вимог.

Над чим сьогодні ще працює Жіноча ділова палата України для того, щоб допомогти бізнесу?

Зараз ми працюємо над великим каталогом компаній, куди увійдуть усі  місцеві виробники, наші членкині Жіночої ділової палати України, і де буде повна інформація про їхні компанії. Тираж буде достатньо великим, каталог розповсюджуватиметься безкоштовно і так ми рекламуватимемо наш малий та середній бізнес.

Сьогодні я можу з впевнено сказати, що підприємці, які об'єднуються у спільноти, завжди отримуватимуть значно більше, ніж ті, які намагаються все робити самостійно. За ті три місяці, що ми були у жорстокому карантині, життя ж не стояло на місці. Ми не відвідували дні народження наших друзів чи родичів, але  замовляли для них квіти. Ми споживали солодощі. Нам потрібні були дитячі речі. І ми купували це все в наших членкинь.

Якщо є в нас жінка, яка випікає хліб, то ми йдемо до неї. Якщо є компанія, яка виготовляє каву, то ми будемо купувати в неї.  У "Сварзі" ми купували вишиванки для новонароджених діточок у День вишиванки та так підтримували цей бізнес, щоб він міг платити податки. Ми підтримуємо одна одну, купуємо товари одна в одної та користуємося послугами одна в одної. Маємо бойовий дух та оптимістичний настрій. Гадаю, що разом ми сильніші. Разом ми здолаємо будь-які труднощі. І сподіваюсь, що з серпня ми повернемося до більш-менш нормального життя. Всім добра та здоров’я.

Автор: Зоряна Бутковська