У Львові відкриють меморіальну таблицю історику Ярославу Дашкевичу

Про це повідомила прес-служба Львівської ОДА.

Таблицю встановлено на фасаді будинку, де знаходиться Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства НАН України (вул. В.Винниченка, 24).

Саме в цьому будинку протягом останніх 20 років свого життя працював відомий історик.

Ярослав Дашкевич (13 грудня 1926 — 25 лютого 2010) – історик, археограф.

Син хорунжої Українських січових стрільців та Української галицької армії Олени Степанів та генерал-хорунжого армії УНР Романа Шашкевича.

Автор більше двох тисяч праць з археографії та джерелознавства історії України, спеціальних історичних дисциплін, історії вірменських колоній в Україні.

Народився у 1926 році у м. Львові. Закінчив філологічний факультет Львівського університету ім. І.Франка.

З 1944 до 1949 рр. працював старшим бібліотекарем, в.о. завідувача бібліографічним відділом Львівської наукової бібліотеки ім..В.Стефаника АН УРСР.

10 грудні 1949 р. Я. Дашкевич був заарештований МГБ за звинувачення в українському буржуазному націоналізмі та засуджений на десять років концтаборів, відбував покарання у Песчаглазі, Карагандинському концтаборі.

У червні 1956 р. був звільнений з ув’язнення комісією Верховної Ради УРСР із зняттям судимості.

1957-1966 рр. працював бібліографом відділу історії України Інституту суспільних наук АН УРСР.

У березні 1963 р. в Єревані захистив кандидатську дисертацію «Вірменські колонії в Україні в джерелах та літературі XV-XVIIIст.».

З 1967 по 1980 рр. з перервами працював в Музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР, старшим науковим співробітником Центрального державного історичного архіву України у Львові.
1990-1992 рр. – провідний науковий співробітник Інституту суспільних наук АН УРСР.

В 1992 р. – створив Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України, яким керував до лютого 2010 року.

У травні 1994 року Я.Дашкевичу було присвоєно науковий ступнь доктора історичних наук, із 1996 р. – професор кафедри давньої історії України.

Нагороджений низкою державних нагород України та Вірменії.

Помер 25 лютого 2010 р., похований на Личаківському цвинтарі у Львові.