Зміст статті

5 жовтня 2020Ксенія Савчук

Юлій Рудницький: Буде цікава каденція першої в концепті "Великого Львова" Львівської міськради

Розмова з юристом Юлієм Рудницьким.

Варіанти розмовляють з юристом Юлієм Рудницьким про особливості нової виборчої системи під час місцевих виборів 2020 року.

Які зміни відбудуться на місцевих виборах 2020 року?

В історії українського законодавства нарешті з'явився єдиний документ, який регулює виборчий процес, і який вперше застосують до місцевих виборів 2020 року. Після виборів ми матимемо новий адміністративно-територіальний устрій. Це зовсім інший вид системи та нові правила. Є чимало неточностей, моменти, які не розуміють самі кандидатів у депутати, наприклад, яким номером необхідно бути, щоб рухатись у виборчому списку партії.

Тобто?

Дехто з кандидатів у списках партії ображається на те, що він може бути у десятці в списку до міської ради, однак в загальному списку його місце абсолютно непрохідне. Є значна плутанина і ця нова виборча система зможе внормуватись лише після других чи третіх виборів, які відбуватимуться за подібними правилами.

Яку виборчу систему застосують під час місцевих виборів 2020?

Місцеві вибори 2020 року відбуватиметься у пропорційній виборчій системі з відкритими списками (так вона декларується). Насправді система таки досить негнучка, оскільки залишили декілька перепон, які заважають рухатись кандидатам у списку. Загалом історія знає про понад 200 різних виборчих систем, де існує окремий регіональний список.

Як це працює?

У Львові, до прикладу, кожна партія висуває 64 кандидати до Львівської міської ради в одному списку та ще 64 кандидати в іншому, розподілені між 6 районами в межах нарізаних округів. Одна людина в списку є захищеною, вона фігурує лише у центральному списку та обов'язково проходить після подолання партією 5 відсоткового бар'єра, усі ж решта 63 (якщо партія забезпечить таку присутність кандидатів, оскільки їх може бути менше) розподіляються на розсуд партії у різних округах. Так 20 номер в регіональному списку може висуватись 2 номером в один з районів Львова.

Чи має шанси такий кандидат потрапити до міської ради?

Для моделювання таких варіантів найголовнішим є питання виборчої квоти. Кандидат агітує за себе та за партію, і згідно з  попередніми розрахунками (залежно від явки) 4700 голосів виборців – це вартість одного мандата. Є прості формули для того, щоб порахувати шанси кандидата. Основною цифрою в розрахунках є кількість голосів, яку подали за місцеві організації партії. Від загальної цифри віднімається вартість голосів на тих осередках, де партії не подолали 5-відсотковий бар'єр.

Якщо взяти за приклад 2015 рік, то орієнтовно маємо 260-280 тисяч виборців, які проголосували за якусь партію чи кандидата. Цю кількість ми ділимо на кількість місць в раді, але віднімаємо від цієї кількості усі 1 номери, які пройшли. Припустімо, що у Львівській міській раді є сім партій. Відповідно від 64 усіх мандатів забираємо сім перших номерів та отримаємо 57 депутатських мандатів, які розігруються між кандидатами від партій, які подолали 5-відсотковий бар'єр. Тоді ми беремо 260 000 (кількість осіб, яка за когось проголосує, без недійсних і зіпсутих бюлетенів) ділимо на 57 та отримуємо, що 4561 виборець мав би проголосувати за якогось кандидата.

Приклад. 260 000 – кількість дійсних бюлетенів.64 – усі депутатські мандати до Львівської міської ради. 7 – умовне число перших захищених номерів у регіональному списку партії, які подолали 5%-вий бар'єр. 57 – кількість депутатських мандатів, що проходять в раду за результатами голосування. 260 000: 57=4561 – кількість бюлетенів необхідна для того, щоб у раду зайшов один депутат.

Але що відбувається далі?

Ми отримуємо результати виборів, де якась партія, набрала 10% голосів, отже 260 000*0,1 = 26 тисяч бюлетенів "За". Тепер 26 тисяч ділимо на 4561 і отримуємо 5,7, однак ця цифра нам мало, що пояснює, оскільки завдання складнішає від того, що голоси набирають у районах нерівномірно, і тут приклад, що з 26 тисяч саме 8 тисяч голосів набрали у Шевченківському районі Львова. Ці 8 тисяч ми також ділимо на 4561 та 1,3333. Одиниця з цієї частки означає, що Шевченківський район дав одного кандидата, а число у дробі – це 0,33 від кандидата, який підтягнеться з регіонального списку, коли усі дробові числа від інших районів підсумуються. Перший номер є прохідним, а другий – отримує дробовий залишок. Таких дробових залишків буде багато, і тоді ми побачимо, що у нас проходить 3-4 депутати з центрального списку та ще 3-4 з районного.

Приклад. 260 000 – кількість усіх дійсних бюлетенів. 10% (0.1) – це результат партії Х на виборах. 260 000*0.1 = 26 000 – кількість бюлетенів "За", які віддали партії Х загалом. 8000 – це кількість голосів "За" партію Х в конкретному районі. 4561 – вартість одного депутатського мандата. Отже, 8000:4561=1,3333 – це кількість депутатів, які пройдуть у раду з районного списку, тобто один депутат, а дробовий залишок 0,33 перейде у регіональний список.

А якби партія набрала б в межах району 10 тисяч голосів?

Якби в межах одного району партія набрала 10 тисяч голосів, то за квотою маємо 2,2 депутата. Два депутати стали б прохідними в раду з району, і другий депутат, який був, до прикладу, аж 20 у списку загальному, теж проходить у раду. Недолік цієї системи в тому, що для того, щоб кандидати посувались списком вгору, то ЦВК затвердила новий бюлетень ускладненої форми, де розміщено дві клітинки. У першій клітинці виборці ставлять відмітку за партію, яка їм подобається, а друга – це трафарет, де необхідно вписати цифру за кандидата. Для виборчих експертів і знавців начебто все просто, але для простих виборців – це суцільна мука: щось треба вичитувати, щось малювати, і як це спрацює на практиці залишається тільки здогадуватись.

Як рухатимуться кандидати у регіональному списку?

Для того, щоб зайняти перше місце серед усіх кандидатів від партії треба набрати 25% виборчої квоти. Отже, 4561*0,25%=1125 голосів. Якщо кандидат Х набрав 1125 голосів, то він посувається через весь список на перше місце. Наприклад, список з 12 кандидатів набрав ці 8 тисяч голосів, один з кандидатів набрав 2 тисячі голосів, тобто, є бюлетені, у яких в другій клітинці є 2 тисячі поміток за одного кандидата з партії. Інший кандидат з цієї ж партії набрав 1500, що більше як 25 відсотків від 8 тисяч, але менше як 2 тисячі, що набрав його однопартієць. Всі інші якусь малу кількість, а частина бюлетенів взагалі була без номера.

Як це працює: дванадцятий кандидат у списку з двома тисячами голосів набрав 25 відсотків і має право рухатись списком. Він набрав найбільше голосів поміж своїх колег, а отже, забирає перший номер. Кандидат, який набрав 1500 голосів іде наступним, і також має право рухатись списком. Усі решта кандидати у списку залишаються незмінні: вони опускаються, однак порядок залишається такий же. Той, хто був першим, але не набрав 25% виборчої квоти, стає третім.

Які особливості має виборча система з рухомими  списками в Україні?

Насправді людей, які можуть набрати тих 25 % виборчої квоти, тобто 1200-1300 голосів у списку партії, яка має рейтинг серед населення 10-15%, реально мало. Коли законодавець пропонував опустити виборчу квоту до 5% (200-300 голосів), то йшлось про реально виборчі списки з можливістю змінювати своє місце за умови підтримки електорату. Набрати 1125 голосів в умовах виборів до місцевої ради – це про яскраву персоніфіковану передвиборчу кампанію досить відомої людини, і тому лише одиниці насправді зможуть здолати цей бар'єр.

Наявність трафарету з цифрами для кандидата в бюлетені викликатиме чимало конфліктів на тему його дійсності. Люди не звикли до подібного, їм простіше залишити одну галочку, а для людей похилого віку – це ще й подвійна складність. Як це працюватиме на практиці поки невідомо, але прогнози не те щоб песимістичні. Та чи будуть виборці масово ставити номери за кандидатів? Чи будуть робити це правильно?Наші партії проводять достатньо мало інформаційно-роз'яснювальних кампаній серед населення про те, як правильно віддавати свої голоси.

Де можна знайти інформацію про правильне голосування в бюлетені?

Ця інформація є на сайті ЦВК, але хто його читає? Таких людей мало. Єдина надія на те, що партії приєднаються до цього процесу та почнуть у своїх агітках показувати приклад, як заповнювати бюлетені. Тоді можливий якийсь відсотковий вплив на партію в умовах масової агітації.

Виборці більше голосуватимуть за конкретного кандидата чи за бренд партії?

Досвід місцевих виборів 2015 року вказує на те, що окрім партійного бренду має значення й те, ким є людина, яку обирають. І якщо підняти результати, то побачимо, що є люди з різних партій, яких знали трошки більше, ніж їхніх однопартійців, бо хтось набрав більший відсоток, а хтось менший. На минулих виборах, в умовах іншої виборчої системи, кандидат був прив'язаний до конкретної території, і виборець на цій території міг вибрати з цієї партій одного кандидата, а голосуючи за партію, він водночас голосував й за кандидата.

Тоді кандидати більше відстоювали територію, де вони висуватимуться, оскільки там може бути кращий рейтинг. Наприклад, кандидат у депутати, який мешкав в певному районі, ходив до школи, парафіянин місцевої церкви, тягне за собою результат, який отримає партія. В цьому є певна взаємовигода.

Зараз справді унікальний момент, коли людина може обирати в межах однієї партії певних людей, давати свій додатковий голос. Перша клітинка до заповнення є обов'язковою – без неї бюлетень недійсний, а вже друга клітинка – це про вподобання окремій людині, можливість привести її в місцеву раду, якщо їй довірили надто далеке місце у списку.

Як формуватиметься Львівська районна рада?

За тією ж з системою, що і в містах від 10 тисяч виборців. Партія висуває список, де є 64 депутати, 7 районних округів на території Львівського району – 5 в межах міста Львова та 2 за межами. Один округ охоплює міста Городок та Пустомити інший Жовкву та Перемишляни, протяжністю від кордону з Польщею до кордону з Тернопільською областю. Відстань від однієї дільниці до іншої 120 кілометрів. Це найдовший округ в історії львівських місцевих виборів. Кількість виборців у Львівському районі 900 тисяч, явка виборців – орієнтовно 50-60 відсотків. Якщо явка буде високою, то тоді буде інша ситуація. Явка є важливим фактором і вирішує, яку кількість голосів віддадуть за місцеву агітацію партії.

Ще один приклад. На місцевих виборах у 2015 році явка виборців була орієнтовно 55%. На виборах до Львівської міської ради партія УГП набрала 5,5%. Якби цього не сталось, то ті мандати, які отримала УГП, розійшлись би між іншими партіями. Якщо цього року до Львівської міськради увійдуть дві партії, які отримали по 5,5%, то тоді з'являються маленькі фракції на 3-4 депутати. Через цю багатосуб'єктність є можливості втрат, тому що значно складніше з районного списку набрати 4561 голос, і відповідно, пройти зможе лише центральний список підряд і без жодних змін.

Чи зможуть партії з рейтингом у межах 5% привести в раду кандидатів з районних списків?

У малорейтингових партіях шансів просунути районних кандидатів надто мало, тому що партія, яка набрала 5% – це лише 15-16 тисяч голосів, а якщо поділити цю цифру на 7 районів, то буде орієнтовно 2,5 тисячі голосів, а отже, набрати одним кандидатом 1125 голосів надто складно. Якби діяло правило, яке б дозволяло рух виборчого списку під час отримання кандидатом від партії 5%, то тоді все було інакше.

Велика кількість малих партій в раді приведе до нових підходів у пошуку компромісів, призначень на посади. Тепер до секретаря ради додадуться ще й посади старости сіл. На жаль, зараз є певна неузгодженість в законі про те, що старости є лише в селах та селищ, але місто також має мати старостинський округ, інакше, у випадку Львівського району, випадають міста Винники та Дубляни.Наразі у Львівському районі після виборів буде 17 старост,  тому мусять бути попередні домовленості у раді, оскільки кандидатуру на цю посаду пропонуватиме майбутній мер, а підтримку висловлюватимуть депутати.

Які обов'язки виконуватиме староста?

Староста є членом виконавчого комітету, матиме якийсь свій невеликий організаційний апарат, який залишається єдиним представником території. Якщо раніше сільського голову обирали безпосередньо, то тепер старосту обиратимуть опосередковано – через сесію ради. Староста впливатиме на розподіл бюджету (принаймні декларативно), розв'язання проблем на території тощо. Але коли старосту обирають люди, то він й поводитися інакше, а коли його призначає міський голова, то староста просто стане частиною вертикалі міського голови.

Чи матимуть своє представництво у депутатському корпусі мешканці новоприєднаних сіл?

Може бути так, що ні Дубляни, ні Винники, ні Рудно не матимуть своїх мешканців серед депутатів у раді, оскільки ця виборча система не передбачає прив'язаності людини до певної території. Бо що таке новий Шевченківський район міста Львова? Це всі ті села ліквідованого Жовківського району, місто  Дубляни, селище Брюховичі та саме місто, а в списку представлених партій може і не бути жодного представника з, умовно, Дублян чи якогось села.

Однак є обов'язок депутата представляти інтереси громадян незалежно від якоїсь ізольованої території міста. Але так не відбувається, оскільки депутати раціонально розуміють, що на наступних виборах балотуватись доведеться на конкретному окрузі, і тому десь ту підтримку потрібно взяти. Особливість пропорційної виборчої системи у тому, що один округ представляє багато людей, це не мажоритарна виборча система, де лише одна людина виграла і все.

Гадаю, що буде дуже цікава каденція Львівської міської ради, першої в концепті "Великого Львова". Виникатиме чимало проблем, які ніхто навіть не міг спрогнозувати. Ми ж можемо лише коментувати те, що відбуватиметься за цієї каденції через п'ять років. Виборча система є конфліктною у своїй суті, і, зрештою, кандидати зрозуміють лише 26 жовтня те, яким треба було бути номером в списку для того, щоб пройти. Це ж стосується і паралельного підрахунку голосів, який раніше запросто відбувався на калькуляторах у табличках Excel. Тепер треба застосовувати специфічні алгоритми прорахунків.

Автор: Ксенія Савчук