Зміст статті

20 жовтня 2020Марія Палагнюк

Валерій Веремчук: Варта йде до виборців з чіткою програмою "5 років – 55 кроків"

Розмова з координатором ГР "Варта" Валерієм Веремчуком.

Варіанти розмовляють з керівником "Народної Самооборони" Львівщини, депутатом міськради від Народного контролю та очільником списку партії "Варта" до Львівської міської ради Валерієм Веремчуком.

У чому, на Вашу думку, особливість цьогорічних виборів?

Місцеві вибори відбуваються за новим виборчим законом, який містить зміни не лише для кандидатів, але й для виборців. Останні вперше мають зробити в бюлетені дві позначки, обираючи партію та депутата. Коли за подібною системою вперше відбулися вибори в Польщі, то лише майже 40 відсотків виборців правильно позначили кандидата, якого вони підтримують. Це також перші вибори, які відбуваються в умовах карантину.

Спалах коронавірусної інфекції може зупинити так звані кризові категорії людей передусім людей похилого віку від відвідування виборчих дільниць. Багато хто з них також не скористається правом голосування вдома через необізнаність про таку можливість, яка передбачена законом. Тому важливо, щоб не лише ЦВК, громадські організації, але й самі кандидати проводили не лише агітацію, але і роз'яснювальну роботу, допомагали виборцям реалізувати своє право на вибір.

Чи не дивує Вас те, що на цих виборах у Львові домінують загальнополітичні гасла та обговорення загальноукраїнської проблематики?

Ця заувага справедлива щодо загальноукраїнських партій, які беруть участь у виборах у Львові. Вони справді не змогли перебудуватися та сформувати місцевий порядок денний проблем, які актуальні для мешканців Львова. Якщо ж говорити про нашу партію "Варта", то ми йдемо до наших виборців з чіткою програмою "5 років – 55 кроків", де визначили місцеві пріоритети та наші проєкти, які ми обов'язково реалізуємо у Львові.

Свого часу я стажувався в США, де познайомився з мером міста Ричмонд Дуайтом Клінтоном Джонсом, активним діячем Демократичної партії та другом експрезидента Білла Клінтона. В розмові він якось зауважив, що: "Немає сміття демократів і республіканців, є сміття мешканців Ричмонда, яке потрібно вивезти та утилізувати. Тому на вибори я йду як самовисуванець". Після того я переосмислив своє ставлення до ролі мерії. Наші політики змінюють Всесвіт,  запускають космічні кораблі, а спочатку їм варто навчитись прибирати сміття в місті.

Для Вас Львівська міська рада – це орган, який займається політикою чи господаркою?

Я переконаний, що Львівська міська рада повинна займатися господаркою міста, однак часто саме наша Львівська міськрада активно заходить в загальнополітичні процеси. Причин до того є чимало, зокрема, варто зважати на історичний контекст, але головним чином до цього депутатів спонукає нестабільна загальнополітична ситуація, а також політичні амбіції деяких львівських політиків. У цьому є як свої позитиви, так і негативи.

Щодо першого, то саме Львів виростив для України плеяду відомих політичних та державних лідерів. Свій шлях у політиці вони починали в лавах місцевих проєктів, таких, наприклад, наша "Варта". З іншого боку, Львів деколи стає заручником конфліктів між політиками в їхній боротьбі за владу та впливи у всій країні. Достатньо згадати ситуацію зі сміттєвою блокадою Львова, яка, за версією міського голови Андрія Садового передусім була спричинена бажанням тодішнього київського істеблішменту понизити його шанси в боротьбі за президентське крісло.  

Соціологічні опитування вказують на те, що саме "Варта" може отримати так звану "золоту акцію" у Львівській міськраді, а отже зможе впливати на конфігурацію депутатської більшості?

Програма і позиція "Варти" не про те, щоб бавитись в кулуарні домовленості, а про реалізацію проєктів розвитку Львова у всіх сферах. 55 кроків "Варти" стануть реальністю, якщо ми посилено працюватимемо над їхнім втіленням. Йдеться про конкретні, вже напрацьовані проєкти, а також про членів нашої команди, які є їхніми авторами. І які готові вже їх реалізувати. От заради цього ми готові співпрацювати з однодумцями поміж представників депутатського корпусу та виконавчих органів Львівської міськради.

"Варта" також виборює посаду міського голови Львова?

Наш кандидат на посаду мера Львова Ігор Зінкевич – перспективний політик. Соціологія показує, що цього року йому ще буде важко потрапити у другий тур. Але наш виборець – це молодь, і якщо ми не розчаруємо її та доведемо свою ефективність, то переконаний, що на наступних виборах нам вдасться мобілізувати значно більшу підтримку та виграти вибори міського голови. Запорукою цьому будуть не лише наші зреалізовані проєкти, але й сучасна медійна комунікація, яку ми збудували у соціальних мережах. Ми спілкуємось напряму з львів'янами, а тому швидко реагуємо на їхні проблеми.

Чи є розуміння того, кого з кандидатів Ви підтримаєте у другому турі виборів міського голови Львова?

Це наразі неактуальне питання. Ми докладаємо всіх зусиль, щоб Ігор Зінкевич потрапив у другий тур. Будемо визначатись лише за результатами першого туру. Але робити це будемо лише зважаючи на наші пріоритети. Наша ціль – це реалізація наших ідей та розв'язання проблем львів'ян.

У програмі "5 років – 55 кроків" зазначається про необхідність зміни Генплану Львова. Які саме це зміни?

Чинний Генплан прийняли у 2010 році, і тому вже прийшов час його оновити. Також це необхідно зробити під кутом зору включення нових територій та громад в єдиний міський організм. "Варта" поміж іншого відстоюватиме концепцію інтегрованого розвитку Львова або міста коротких відстаней. Цей підхід передбачає, що львів’яни матимуть всі основні послуги в межах 15-20 хвилинної пішої прогулянки від місця проживання. Йдеться про дитячі садочки, школи, магазини, медичні заклади тощо. Якщо вдасться в межах цієї концепції також розосередити офісні центри, то це значно зменшить транспортне навантаження у всьому місті.

Стратегічним пріоритетом для нас також є розвиток у Львові сучасних цифрових технологій, які мають служити нашим мешканцям і робити їхнє життя комфортним. Свого часу я був ініціатором проєкту створення Геопорталу відкритих даних Львівської міськради, де б були об'єкти, які реалізуються коштом бюджету розвитку, зазначені відповідальні за їхню реалізацію, а відвідувачі можуть залишати відгуки про те, як це в реальності відбувається. Виконавча влада міста цей проєкт відкрила, але потім заблокувала, нині сайт не наповнюється. Хоча на кожному кроці її представники розповідають про відкритість Львова та успішний досвід використання цифрових технологій у своїй роботі.

У своїй програмі "Варта" обіцяє збудувати у Львові майданчики для дронів. Це справді так важливо зараз?

Насправді це не так про сучасні технології, як про наповнення бюджету розвитку міста, про те, де взяти кошти на реалізацію важливих та якісних змін в житті його мешканців. У Львові дахи будинків лише ремонтують і чистять, але в деяких районах їх можна використовувати як бізнес-майданчики, зокрема, для створення майбутніх майданчиків для дронів.

Наприклад, вже реалізували проєкт облаштування сонячної електростанції на даху 68-ї школи у Львові. Львівська міськрада виділила на це 1 млн 300 тис. грн. Сонячна електростанція на даху школи сьогодні генерує 40 кВт, в рік це – 400 тисяч гривень доходу коштом зеленого тарифу. Залишилися лише юридичні процедури. Проєкт передбачає вихід на окупність в межах чотирьох років, гарантія експлуатації – 20 років, далі школа зможе заробляти сама на свої господарські та інші видатки, а це дозволить  звільнити батьків учнів від додаткових фінансових внесків. Такі проєкти "Варта" обов'язково буде підтримувати та розвивати у всьому місті.  

Як член бюджетної комісії Львівської міської ради, Ви так точно маєте знати, як наповнити бюджет розвитку міста так, щоб вистарчило коштів на реалізацію всіх обіцянок кандидатів в депутати, зокрема, й програми "Варти" "5 років – 55 кроків"?

Я маю чітко сформоване бачення бюджетної політики нашого міста, і воно дещо інше, ніж підходи чинної влади. Серед іншого вважаю доцільним у майбутньому чітко визначити критерії отримання містом кредитів. Фінансові запозичення – це добрий сучасний інструмент, але кредитні гроші не повинні проїдатись, а їхня віддача не має ставати додатковим тягарем на наступні покоління львів'ян. Кредити варто брати на проєкти, які передбачають розвиток інфраструктури або ж можливість їхнього виходу, як мінімум, на самоокупність. В інших випадках кредити варто замінити іншими ринковими інструментами. Вдалий приклад кредитування – це встановлення Львівводоканалом біогазової установки на Пластовій.

Але влітку я був категорично проти кредиту, який влада Львова збиралась отримати на покриття поточних видатків комунальних підприємств, оскільки цей кредит би реально  проїли. Попри запевнення влади про відсутність грошей на зарплати комунальників, колапсу в липні не сталось. Кошти на зарплати вдалось відшукати за іншими бюджетними статтями. Подібне й з кредитом для комунального Шляхо-ремонтного підприємства (ШРП), де місто в лізинг (кредит) закупило техніку для прибирання вулиць Львова. Я знову був проти. Але техніку придбали, а підприємству справно платили за послуги прибирання.

Але в кінці року до нас, депутатів, звернулось керівництво з проханням поповнити статутний фонд, оскільки їм не вистачає грошей на зарплати працівникам. Тобто вартість послуги КП ШРП для львів'ян стала просто космічною. І це в той час, коли приватне підприємство своєю технікою прибирає Сихівський район, а місто окрім, як за саму послугу прибирання, жодних інших видатків не несе. То навіщо утримувати збиткове підприємство, переплачувати за його послуги, якщо можна відкрити ринок прибирання, провести тендерні закупівлі та зекономити бюджетні кошти? Сьогодні потрібно руйнувати монополію комунальників там, де вони не справляються, активно запроваджувати конкурентні ринкові механізми.

Ринкові підходи Ви пропонуєте поширити й на діяльність таких монополістів, як Львівводоканал та Львівтеплоенерго, на утримання яких припадає найбільша частина бюджету розвитку міста?

На цьому етапі – ні, тому що в такому великому місті, як Львів, забезпечення мешканців теплом, водою та іншими важливими ресурсами – це прямий обов'язок влади. В нестабільній економічній та політичній ситуації передача цих функцій приватникам є ризиком, і тут можна навести приклад Нового Роздолу та Новояворівська. На цих підприємствах потрібно наводити лад, підвищувати ефективність виробничих процесів та виводити їх на беззбитковість.

У 2018 році за моєї ініціативи Львівська міськрада затвердила ухвалу, де зобов’язала виконавчу владу провести аудит діяльності комунальних підприємств з метою вироблення рекомендації щодо покращення їхньої діяльності. В бюджеті також заклали кошти на ці цілі. Але виконавча влада не виконала цю ухвалу, провела аудит роботи лише бухгалтерій цих підприємств, без вироблення жодних рекомендацій щодо покращення роботи навіть цих підрозділів.

Єдиний реальний результат такої імітації – це те, що ми тепер точно знаємо, що всі комунальні підприємства Львова є збитковими. Збиткові комунальні підприємства – це чорна діра, яка з'їдає в рік 1-1,5 млрд бюджету розвитку Львова. Виведення їх на беззбитковість шляхом підвищення ефективності роботи, а не шляхом підняття тарифів стане важливе завдання на найближчі роки. На жаль, чинна влада не лише не справилась з тим завданням, але й навіть не ставила його перед собою. 

У програмі "Варти" також є проведення аудиту комунального майна Львова. Невже цього досі не зробили?

Це ще один важливий пункт збільшення надходжень до бюджету розвитку Львова. За моїми приблизними підрахунками, сьогодні облікували та внесли в єдиний електронний реєстр десь приблизно 80% майна, яке належить місту. Лише після розслідування, яке провела спеціальна депутатська комісія щодо роботи управління комунального майна, в електронний реєстр внесли минулого року 700-800 об'єктів. За попередні чотири роки ця цифра становила близько 100 об'єктів. Після децентралізації мають додатись нові об'єкти та земля, а це все потребує чіткого контролю та обліку.

Якою є позиція "Варти" щодо будівництва заводу з переробки сміття на Пластовій?

Поки люди категорично налаштовані проти будівництва на Пластовій, то я не бачу можливості реалізувати цей проєкт. Але, як на мене, основний недолік його в тому, що це лише сам завод. Львову все одно доведеться шукати та будувати також полігон для відходів у межах Львівської області. Розв'язання цієї проблеми стримує недовіра сусідніх громад до влади Львова. Адже є і потенційні інвестори, і земельні ділянки для  розміщення полігону. Поки ця проблема залишається невирішеною, то Львів щороку втрачає 250 млн грн на вивезення сміття. Тобто викидає на сміттярку 7-8 нових дитячих садочків чи витрачає більше, ніж на розвиток медицини чи освіти.

За реалізацію яких проєктів Ви особисто відповідатимете в програмі "5 років – 55 кроків"?

Планую далі розвивати проєкт волонтерської допомоги для медичних закладів Львова. Для мене це такий же важливий проєкт, як свого часу була реалізація проєкту облаштування дитячих спортивних майданчиків. Це проєкти, де можна побачити конкретний результат та відчути, що реально вдалося змінити життя львів'ян. Майже кожні два місяці ми завозимо у львівські лікарні по 100-200 багатофункціональних ліжок. Поступово, за допомогою наших друзів і партнерів, я сподіваюсь, що нам вдасться повністю розв'язати цю проблему в лікарнях міста. Як депутат, я також працюватиму над тим, щоб змінити підходи виконавчої влади Львова до формування бюджетної політики, передусім навести лад з роботою комунальних підприємств.


фото: Фб Валерія Веремчука

Автор: Марія Палагнюк