Зміст статті

31 травня 2021Лідія Коляда

Ростислав Тістик: Я відкритий до діалогу про розвиток Львівщини

Розмова з народним депутатом України Ростиславом Тістиком.

Варіанти розмовляють з народним депутатом України Ростиславом Тістиком (Слуга народу).

Як швидко Верховна Рада усуне останні перешкоди для розблокування будівництва концесійних доріг?

На Львівщині мають реалізувати два проєкти будівництва платних автобанів. Найбільше зацікавлення викликає реалізація концесійного проєкту, який стане платною альтернативою автотраси А4 (Е40), що єднає Україну з Польщею та Німеччиною. Він складається з трьох частин: українсько-польський кордон – Львів, Північна об'їзна Львова та третя частина – Львів-Броди та далі на Київ.

Передбачається, що платний автобан дозволить вдвічі зменшити час доїзду зі Львова до Києва. Втім, будівництво концесійних доріг не скасовує наявності безоплатних, і звичайно, що автомобілісти матимуть вибір (як це й відбувається у всьому світі). Другий проєкт – це концесійне будівництво альтернативного відрізку траси М-04 Стрий-Мукачево, яке анонсували нещодавно.

Для реалізації цих проєктів депутатам необхідно ухвалити внесення змін до Бюджетного кодексу. Законопроєкт прийняли за основу у першому читанні, і за рекомендацією Комітету з питань бюджету його доопрацюють до другого читання. Зокрема, зміни передбачають можливість укладання довгострокових договорів між державою та  бізнесом в рамках державно-приватного партнерства. Нині ж, нагадаю, що такі договори укладаються терміном на рік. Зараз відбувається робота щодо доопрацювання цього закону, оскільки він ухвалюється за скороченою процедурою.

Будівництво концесійних доріг наштовхується на інші перешкоди, оскільки більшість земель вже викупили приватні власники?

Щодо Північної об'їзної, то викуп земельних ділянок державою у приватних власників триває вже понад рік. Передбачаю, що на двох інших запланованих ділянках цей процес може розтягнутися на три-чотири роки. Обласні та районні державні адміністрації спільно займаються процедурою викупу. Потрібно зустрітися з кожним власником, провести експертну оцінку ділянки, оформити гарантійні листи та документи на викуп у нотаріуса.

У багатьох випадках все починається з пошуку спадкоємців, адже самого власника вже може не бути серед живих. Через це й виникають серйозні затримки. Ключові ділянки під будівництво Північної об'їзної вже у державній власності, але на викуп ста відсотків ділянок ще потрібен час. Найбільш злагоджено та ефективно займаються цим питанням голова Львівської РДА Христина Замула, а також колишній голова Жовківської РДА Роман Черніховський.

Чи справді, що держава несправедливо забере у Львова 750 мільйонів гривень реверсної дотації вирівнювання, як про це заявляє міський голова Львова Садовий?

У керівників великих міст нині виникають проблеми з питанням реверсної дотації. Цьогоріч вона нараховується за показниками виконання міських бюджетів у 2019 році. Це був успішний рік у фінансовому плані. Натомість у 2020 і 2021 роках ці показники впали через карантинні обмеження. Щодо питання реверсної дотації горизонтального вирівнювання, то члени бюджетного комітету спільно з фахівцями Мінфіну розглядають зміни підходу до визначення коефіцієнтів індексу податку спроможності громад, тобто намагаються розв'язати проблему системно.

Андрію Садовому не варто нарікати. Всі останні роки держава фінансувала розвиток громади Львова в значно більших цифрах, ніж цьогорічна реверсна дотація вирівнювання. У 2020 році зміни до Бюджетного кодексу, які ухвалили через завершення адміністративної реформи, дозволили залишити в бюджеті Львова 200 мільйонів гривень. Ще приблизно стільки ж щороку Львівська МТГ отримує внаслідок того, що нам, парламентарям, вдалося зберегти акциз з пального на місцях, у громадах. Також варто врахувати значні державні субвенції на програми розвитку, наприклад, програму "Велике будівництво", освіту та медицину.

Зараз Верховна Рада України розглядає законопроєкти, які пропонують збільшити надходження до місцевих бюджетів на 5% від сплати ПДФО. Найбільше зиску від вищезгаданих ініціатив поміж територій регіону отримує саме Львівська громада. Тому популістські заяви міського голови Львова, на моє переконання, більше шкодять, аніж допомагають розв'язувати проблеми. Потрібно змінювати підходи до співпраці. Державний підхід до розв'язання будь-яких проблем має мати системний характер, а не догоджати примхам того чи іншого політика.

Ви згадали про досить резонансну законодавчу ініціативу щодо зміни розподілу ПДФО на користь територіальних громад. У вашому законопроєкті це пропонується зробити коштом скорочення таких відрахувань до обласного бюджету?

Так, мій законопроєкт передбачає збільшення надходжень від ПДФО у міські бюджети коштом їхньої частки не у державному, а обласному бюджеті. Обласні ради наразі ради не справляються зі своїми функціями. Вони не змогли перебудуватися, щоб відповідати новим викликам, пов'язаним з децентралізацією та адміністративною реформою.

Чи розглядали ви можливість підтримати зміну принципу зарахування ПДФО: не за місцем реєстрації підприємства, а за місцем мешкання громадянин?

Щодо цієї пропозиції відбуваються серйозні дискусії на різних рівнях. Але реалізація такого підходу наштовхується на сильну протидію з боку власників великого бізнесу не лише на Львівщині. Це питання потребує серйозної підготовки. І воно ще не на часі.

Ви, як і голова Львівської ОДА Козицький, зверталися до керівництва Нацбанку щодо передання приміщення у Львові, яке йому належить, під потреби Львівської РДА?

Нещодавно я мав зустріч з головою Нацбанку Кирилом Шевченком. Під час розмови ми обговорювали й це питання. Але рішення ще не прийняли. Цим займається Максим Козицький.

Коли очікувати розгляду в парламенті змін до Конституції та наскільки значними вони будуть?

Зміни до Конституції назріли. Наскільки я знаю, то вже готові законопроєкти в частині завершення реформи децентралізації, але вони ще не пройшли розгляду в профільних комітетах.

Чому ви не підтримали звільнення Степанова з посади міністра охорони здоров'я?

Тому що не побачив ґрунтовної мотивації для цього. На той момент за проведення вакцинації безпосередньо відповідав заступник Максима Степанова – Віктор Ляшко. То відповідно, з ним першим й варто говорити про те, чому темпи вакцинації були  настільки повільними. По-друге, Степанов, як міністр, приділяв значну увагу розвитку медицини на Львівщині. Наша область отримала від МОЗу мільйони гривень на опорні лікарні.

Також я вдячний йому за вчасну підтримку проєкту встановлення кисневої станції в Клінічній лікарні швидкої медичної допомоги у Львові. Фінансування надійшло швидко, а тому вдалося врятувати сотні людей на піку третьої хвилі пандемії у всіх регіонах Львівщини.

Лікарня швидкої медичної допомоги передала кисневі концентрати, які звільнились після старту роботи стаціонарної кисневої станції, в лікарні у різних громадах Львівщини. Попри всі нюанси Степанов достатньо високо підняв стандарти діяльності Міністерства охорони здоров'я. Час покаже, чи вдасться новому міністру втримати їх на відповідному рівні. І до слова, то я підтримав призначення Віктора Ляшка у Верховній Раді України.

Експерти відзначають вашу активну участь у майже всіх місцевих подіях, які проводять центральна та регіональна влада.

Я розглядаю кожну таку подію як можливість вивчення конкретного питання, і якщо потрібно, то можу оперативно опрацювати його з різними гілками влади. Вважаю, що це правильно, а тому й не шкодую сил. З іншого боку, така висока мобільність дозволила мені досконало ознайомитися з ситуацією в області, вникнути у всі проблемні питання, виробити розуміння пріоритетності у підходах до їхнього розв'язання. Моє завдання, як народного депутата, захищати інтереси людей, громади, свого району та області. Втім погоджуюся, що варто активніше залучати до цих процесів й інших членів команди партії Слуга народу, як депутатів, так і державних службовців області.

Власне з командою Слуг народу на Львівщині якось не все складається добре, особливо в питанні партійної роботи?

Я не займаюся питанням розбудови партії, хоча, зрозуміло, що переймаюсь результатами нашої команди. Ми чимало зробили та робимо. Хотілося б, щоб ця праця конвертувалася у щиру симпатію, довіру і зростання підтримки нашої команди мешканцями Львова та Львівщини. Я відкритий до діалогу щодо розвитку Львівщини з тими, хто долучатиметься до нас.

Ви вже готуєтеся до наступних виборів до Верховної ради України?

Ще на початку 2019 року я зробив для себе важливий вибір. Відтоді моя виборча кампанія не припиняється. Для мене вкрай важливою є реакція на кожне питання, з яким до мене звертаються люди. Жодне з них не залишається без розгляду чи відповіді. Разом з командою ми відкрили чотири громадські приймальні, на черзі  відкриття п'ятої – у Львові. Ми щиро радіємо, коли нам вдається досягти успіху під час розв'язання проблем людини чи громади.

У своїй праці народного депутата я визначив декілька пріоритетів регіонального розвитку. Це насамперед допомога та сприяння в реалізації проєктів медичних закладів. Людське життя та здоров'я має бути на першому місці. Другий напрям – це масштабні інфраструктурні об'єкти, які закладуть фундамент нашого успіху, зокрема, добудова Північної об'їзної дороги, яка має розпочатися до кінця 2024 року, оскільки впродовж попередніх п'ятнадцяти років це були лише обіцянки та піар.

Наступний напрям – це модернізація інших об'єктів дорожньої інфраструктури Львівщини, яка дасть поштовх розвитку всієї економіки регіону, і, зокрема, заохотить міжнародних інвесторів. Важливою темою також є допомога під час реалізації міжнародних інфраструктурних проєктів, як от українсько-польський проєкт модернізації прикордонних пропускних пунктів, який нам таки вдалося зрушити з мертвої точки.

На черзі й будівництво євроколії до Львова. Звісно, що не можна оминути й програму "Велика реставрація",  яка дозволить привернути увагу цілого світу до нашої культурної спадщини та відродить туризм на Львівщині.


фото: Фб Ростислава Тістика

Автор: Лідія Коляда

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.