Львівські депутати із ЄС виступили з заявою щодо концепції розвитку медичної галузі Львова

Про це повідомив депутат Львівської міської ради від Європейської Солідарності, член комісії охорони здоров'я та соціального захисту Євген Кузик на своїй сторінці у Фейсбуці.

«Медична стратегія міста Львова – це не лише модернізація улюблених медичних закладів, це клопітка праця над чітким маршрутом пацієнта, використовуючи при тому усю наявну медичну інфраструктуру. У Львові існує більше 10 лікарень, 8 поліклінік, а це більше ніж 2500 лікарів, ще більша кількість медичних сестер та молодшого медичного персоналу, які обслуговують згідно декларацій близько 700 тисяч осіб, що потребують також сервісу найвищої якості.

Стратегія розвитку медичної галузі міста Львова – це документ, який мав би узгоджувати спектр послуг лікарень, щоб вони доповнювали одна одну, а не конкурували, а також забезпечили системний підхід до планування, обліку, контролю та оцінювання діяльності усіх медичних установ та їх структурних підрозділів. Організаційні структури, штатний розпис, розподіл ліжко-місць та обладнання мають керуватись на засадах збалансованості, пацієнтоорієнтованості, ефективності та соціальній відповідальності.

Маємо спільно працювати над тим, щоб кожна лікарня була найкращою у свому напрямку і щоб пацієнти не були змушені їздити на лікування за кордон, а тут у Львові вони мали змогу отримати найкращу медичну послугу.

Пропонуємо доповнення до проекту ухвали «Про концепцію розвитку галузі охорони здоров’я на території Львівської міської територіальної громади»:

Створення нових ТМО розділити на 2 етапи:

1.При першому етапі не змінювати юридичну особу, а створити «надбудову» у вигляді ради директорів із обраним генеральним директором з чітким розмежуванням функцій та, що основне, повноважень. На цьому етапі напрацювати чітку стратегію розвитку новостореного ТМО.

2.Після напрацьованої стратегії та детальних економічних прорахунків, за потреби – ліквідувати старі юридичні особи зі створенням нових.
Створення нової юридичної особи передбачає виконання процедури ліквідації будь яким шляхом юридичних осіб КНП та реєстрація нової юридичної особи.

Як наслідок – це ревізія пенсійним фондом, податковою іт.д.; це попередження працівників, ймовірно звільнення, прийом на нове робоче місце, записи у трудові книжки – все це час і додаткове навантаження під час пандемії на працівників лікарні.

Також, реєстрація нової юридичної особи передбачає:

- Новий Статут;
- Виготовлення нової ліцензії на медичну практику;
- Новий акредитаційний сертифікат;
- нові електронні підписи медичних працівників;
- новий колективний договір;
- нові профспілкові організації, а також інші аналогічні кроки, яких насправді безліч.

Також, створення юридичної особи передбачає необхідність переукладання декларацій на первинному рівні медичної допомоги. Це тривалий процес, оскільки передбачає комунікацію з кожною особою, отримання згоди, надсилання повідомлень тощо. Ймовірно, частина людей не захоче втрачати час і переукладати декларації, частина виїхала за кордон і вимкнула мобільні телефони, ще частина осіб на контакт просто не вийдуть. Однозначно, галузь втратить кошти, хоча б на час переукладання декларацій.

Для підписання пакетів НСЗУ має відкрити вікно на смарт-тендері на укладання нових угод, виписати умови та вигоди на кожен пакет, отримати документи, розглянути, погодити розмір пакетів з наявними бюджетними коштами, підписати угоди та розпочати фінансування пакетів нової юридичної особи. Правонаступності тут, ймовірно, не може бути як такої, оскільки об‘єми допомоги та вартість пакетів нової юридичної особи точно відрізнятиметься від об‘ємів попередніх юридичних осіб. Виникає запитання: за рахунок яких коштів існуватиме нова юридична особа весь цей період?

Зважаючи на це, закликаємо зробити перший крок до об’єднання від-повідно до проекту ухвали «Про концепцію розвитку галузі охорони здоров’я на території Львівської міської територіальної громади» із збереженням ЄДРПОУ та рахунків, з створенням «надбудови» у вигляді ради директорів із обраним генеральним директором з чітким розмежуванням функцій та, що основне, повноважень. Такий формат об’єднання існує у більшості іноземних клінік та банків. Збереження рахунків та окремих угод з НСЗУ спростить облік та контроль за доходами окремими установами через електронний облік, що може бути важливим для прийняття принципових управлінських рішень. Це також стосуватиметься і контролю над надходженням коштів за платні послуги, тощо. Контроль над дотриманням повноважень можна покласти на наглядову раду, функції та обов’язки якої також закликаємо напрацювати.

Такий поступовий перехід до створення нової юридичної особи допоможе уникнути проблем зазначених вище, видовжити у часі перетворення, забезпечить від втрати коштів на переукладанні декларацій та перепідписання угод на пакети надання допомоги. Ймовірно, саме такої структури абсолютно буде достатньо для виконання завдань, які ставлять перед ТМО.

Економічний ефект створення об’єднання передбачити важко, оскільки основне фінансування установ йде від НСЗУ, у якого відсутня стратегія на будь який період. В процесі подання документів на підписання пакетів йдуть уточнення та зміни, а саме фінансування узалежнене від кількості установ, які подалися на підписання цих угод.

Стверджувати сьогодні, що наступного року буде вигідним створення на постійній основі нової юридичної особи ТМО є невірним, оскільки невідоме фінансування галузі наступного року. Зміни помітні вже на прикладі порівняння 2020 і 2021 року. Може статися, що вигідне створення юридичної особи ТМО цього року може бути абсолютно невигідним наступного року. У такому випадку доведеться його розформувати.

Додаткова аргументація до створення об’єднання із збереженням окремих юридичних осіб (при першому етапі) – цей шлях однозначно є більш природнім, еволюційним, аніж тотальне руйнування існуючої системи, яка у певний спосіб виконує свою функцію із наданням медичної допомоги населенню та створення нової, без достатнього вивчення питання, аргументації та титанічними зусиллями працівників галузі.

Кожна лікарня, яка має ввійти в ТМО має свої досягнення, досвід, навички, пацієнтів, імідж, мають завдання, які виконують, мають свою специфіку, особливості. Дуже важливим є, щоб місто Львів у процесі змін не втратив ці здобутки шляхом різких, не обдуманих, хоча б на перший погляд логічними кроками. Зберегти унікальність установ, якщо вона має своє підгрунтя для запобігання збурень та відтоку пацієнтів – наше основне завдання. Швидкі зміни мають містити безсумнівну аргументацію та у жодному випадку не шкодити здоров’ю населення.

Після напрацювання відповідної стратегії кожної ТМО, та чітко прорахованих усіх ризиків – можливе створення нової юридичної особи шляхом спільного напрацювання нової ухвали».

Нагадаємо, у квітні цього року Андрій Садовий створив робочу групу для створення стратегії розвитку медичної галузі міста. Керівником робочої групи став перший заступник міського голови Андрій Москаленко. Робоча група мала до 1 липня цього року напрацювати стратегію розвитку медицини міста.

Однак, як розповів Кузик, нову медичну стратегію Львова ще не розглядали на комісії охорони здоров'я міськради та не ознайомили із нею громадськість.

Додамо, наприкінці квітня цього року Варіанти вже розмовляли із Євгеном Кузиком щодо розроблення медичної стратегії Львова.